Висновки для України з економічних підсумків аргентинського саміту G20

Висновки для України з економічних підсумків аргентинського саміту G20
AFP

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Минулої суботи, 1 грудня, у столиці Аргентини Буенос-Айресі завершився саміт "групи двадцяти", де обговорювалася ціла низка ключових питань - від зростання світової економіки в умовах глобалізації та реформування Світової організації до актуальних тем, пов'язаних з неконтрольованою міграцією і зміною клімату. Які висновки слід зробити з фінального документа за підсумками зустрічі лідерів G20? 

Насамперед усім нам слід визнати, що велика політика людськими почуттями не керується і не бере їх до уваги. Але як же не хочеться розлучатися з ілюзіями. Особливо з оптимізмом і надією на те, що ставлення Дональда Трампа, Ангели Меркель й Еммануеля Макрона не зміниться до нашої влади. Так – це природне людське почуття, ми всі хочемо, щоб нас захищали і продовжували надавати нам фінансову допомогу. Проте ймовірність того, що Білий дім і керівництво Німеччини та Франції будуть і надалі терпіти наших корумпованих чиновників – занадто мала, навіть нульова.

У реальному житті ми це можемо побачити, оскільки в Буенос-Айресі лідери G-20 затвердили План дій по боротьбі з корупцією на три наступних роки. Ось тепер ми дізнаємося насправді, що це таке режим жорсткої економії. І судячи з усього, нам доведеться пройти цей жорсткий період шокової терапії. Щоправда, укладені в Аргентині між президентом США Дональдом Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном домовленості про припинення запровадження нових торговельних мит на 90 днів ще вселяють надії на збереження стабільності глобальної економіки. Бо ж торгова війна, що почалася між двома найбільшими економіками світу, загрожувала обернутися дуже небезпечними наслідками, особливо для ринків, що розвиваються. 

І ось тепер, враховуючи той факт, що у підсумковій декларації саміту G-20 важливе місце посіли тези про необхідність створення кращих робочих місць, упливу на чинники міграційних криз, а також реформування Всесвітньої торгової організації, Україні потрібно скористатися цими обставинами і значно прискорити організацію в Києві Міжнародного інвестиційного хабу з Універсальною біржею (три секції – товарна, фондова і деривативів). Не зуміємо ефективно відреагувати на підсумки саміту в Буенос-Айресі G-20, подальше послаблення гривні та зростання інфляції стануть у 2019 році просто неминучими. До того ж проти нашої національної валюти гратимуть величезні виплати за зовнішніми боргами і політичні страхи передвиборчих кампаній.

Але найважливіше – це зруйнувати монопольну олігархічну модель і побудувати по-справжньому ринкову конкурентну економіку в Україні, змінюючи інститути і правила гри. Тим самим здійснюючи докорінне ламання цієї моделі відразу за трьома напрямками: по-перше, зміни у сфері державного управління з різким зниженням ролі чиновництва; по-друге, роздержавлення економіки, її максимальна лібералізація і практично необмежена приватизація; по-третє, тотальна зміна старого чиновницького апарату й опора на молоді кадри. Щоб була надія на виконання законів і верховенство права, а не продовжували диктувати свої умови сила та міць фінансово-промислових груп місцевих олігархів. Щоб з'явилися у нас дійсно стратегічні інвестори з довгими грошима, які розглядають виробничі плани на довгострокову перспективу. І тут важливо не спізнитися.

Судіть самі, вчора, 3 грудня, ми стали свідками очевидного і неймовірного, а саме – на торгах пустили з молотка створений у 1951 році ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" (земельна ділянка площею близько 101 га і територія водної акваторії площею 42 га) за 122 млн 195 тис. гривень! Це підприємство-гігант було оснащено сучасними виробничими потужностями, поставленими відомими у всьому світі компаніями; за 45 років з початку свого існування тут побудовано близько 400 різних суден сумарною водотоннажністю понад 3,6 млн тонн. Важливо підкреслити, що початкова ціна була заявлена в сумі 1 млрд 163 млн 776 тис. грн, однак під час торгів її обвалили, і в підсумку – лише 122 млн 195 тис. гривень.

Залишається тільки розвести руками. Невже знову вийшли на шлях несправедливої "ваучерної" приватизації, підсумки якої призвели до того, що в Україні менше 1% населення володіють майже 60% активів. Відповідно, всі ці останні роки падала значущість кваліфікованої праці, не створювалися нові робочі місця, зростало безробіття і створювалися бар'єри в торгівлі. І що тепер робити у цій важкій ситуації? Чому в цих процесах не видно ролі Національного банку і насамперед, у розвитку комерційного кредитування, наприклад, на основі кредитної кооперації та мікрофінансування.

Не виключено, що під час тих же торгів у Миколаєві затребуваним міг би виявитися випуск так званих інфраструктурних облігацій під великі приватно-державні інвестиційні проекти. При всіх ризиках викуп цих цінних паперів НБУ на вторинному ринку міг би стати додатковим джерелом надходження ліквідності в реальний сектор економіки. Загалом про варіанти і можливості вирішення схожих проблем в інших країнах, а також про регулювання цін на вуглеводні, продукцію АПК і про багато іншого йшлося на саміті лідерів "великої двадцятки". Нашим українським політикам і топ-чиновників важливо вивчити підсумкове комюніке саміту лідерів G-20, довкола яких точилися найбільш гострі суперечки. Насамперед це – державний протекціонізм у світовій торгівлі та вимоги до реформування міжнародної торгівлі.

Це й зрозуміло, адже Україна за 2017/2018 маркетинговий рік, який тривав з 1 липня по 30 червня, експортувала, зокрема, зерна майже на 6,4 млрд дол. США, тобто українські сільгоспвиробники та експортери поставили на зовнішні ринки 39,4 млрд тонн зернових культур: у Єгипет (11,4%), Китай (9,3%), Іспанію (7,2%), Індонезію (5,9%), Нідерланди (5,5%) та інші країни. До яких наслідків це призвело в українській економіці? У цьому зв'язку хотів би нагадати про те, що ми вже давно вступили до СОТ, що об'єднує понад 150 країн, на які припадає понад 95% світової торгівлі. Хто від цього виграв? Україна? На жаль, виключно виграють від членства в СОТ тільки ті держави, у яких конкурентоспроможні політичні та економічні моделі.

А що Україна? Хіба у нас перестануть купувати зерно і деревину?! Адже ми постачаємо на міжнародні ринки все те, що має дуже низьку товарну вартість, без чого ці країни жити не можуть. З іншого боку, наші неконкурентоспроможні галузі просто відімруть. Що буде, наприклад, з машинобудуванням? Тож навіщо нам СОТ? Як для інших країн, так і для України СОТ не повинна бути вулицею з одностороннім рухом. До того ж штрафні мита і торгові конфлікти негативно позначаються на світовій торгівлі, що відверто зазначала на саміті в Аргентині очільниця Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард: "Їхній вплив очевидний. У гіршому випадку вжиті заходи щодо запровадження штрафних мит призведуть до того, що показники світової економіки знизяться на 0,5%. Це наші оцінки, якими ми готові поділитися з усіма, хто цікавиться торгівлею".

І нам з цього треба робити висновки. Адже коли наші іноземні партнери говорять про конкуренцію, то мають на увазі умови справедливої конкуренції тільки на наших українських ринках. Доступ на чужі ринки ніхто нам не покращує, тобто якщо подивитися на захист європейських ринків, наприклад, з продукції харчової промисловості, то там просто величезні паркани - це і квоти, й імпортні мита, і різні технічні бар'єри. Словом, вже стало традицією обговорювати з нашими чиновниками умови конкуренції тільки на українському ринку, закриваючи при цьому свої.

Що робити? Найголовніше в тому, що відповіді поки немає. І немає нових правил, тому в Буенос-Айресі лідери G-20 вперше заявили про ідею реформувати СОТ. Ну а нам треба уважно стежити за змінами, що відбуваються, й оперативно вдосконалювати свою законодавчу та нормативно-правову базу, відстоюючи інтереси національних виробників та учасників ринку.

Олександр ГОНЧАРОВ,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів