Фото з відкритих джерел

Оригінал на сайті Bloomberg

Коли український уряд ухвалив рішення про заборону російських інтернет-сервісів, таких як пошуковик Яндекс і соціальна мережа ВКонтакте, це виглядало як черговий приклад схильності України наслідувати гіршим російським звичкам і вчинкам, хоча сама вона веде мову про те, що стала членом європейської спільноти. Але ця заборона є складовою дебатів, що тривають на Заході, про те, чи є такі платформи медійними компаніями або неупередженими посередниками.

Підтримане Росією сепаратистське повстання на сході України триває, а анексований Крим все міцніше зростається з Росією. За цих умов Київ забороняє російські телеканали, зупиняє повітряне сполучення між двома країнами та оголошує поза законом послуги з переказу грошових коштів, якими користувалися мільйони українських мігрантів, які працюють у Росії та посилають гроші в Україну своїм сім'ям. Але інтернет-сервіси з'явилися в списку заборон вперше.

ВКонтакте - це клон Фейсбуку, де багато піратського контенту, такого як музика і фільми. А Яндекс - це російська пошукова система номер один. У них в Україні - величезна аудиторія. У квітні мережу ВКонтакте відвідували 13 млн українців, завдяки чому вона стала в країні третім за популярністю сайтом після Google і YouTube. Яндексом користувалися 11 млн осіб, і його частка в українському пошуковому трафіку наближалася до однієї третини. Google же контролює більшу частину ринку. Український президент Петро Порошенко заборонив не тільки цих лідерів ринку і популярний безкоштовний поштовий сервіс mail.ru, а й російське програмне забезпечення для бухгалтерського обліку, частка ринку якого в Україні становить майже 25%, а також дві російські антивірусні системи, включаючи Касперського.

Новини за темою: Заборона "Яндекса", "ВКонтакте" та інших: Аргументація сторін