banner banner banner

Всеправославний Собор на Криті - початок кінця лицемірства

У разі надання автокефалії українській церкві в країні може виникнути паралельна структура з історичною назвою - Російська православна церква, в піку абревіатурі "УПЦ", що виникла в горбачовську перебудову. І невідомо, чия візьме...

Всеправославний Собор на Криті - початок кінця лицемірства
Deutsche Welle

Андрій Кислов

Журналіст

У разі надання автокефалії українській церкві в країні може виникнути паралельна структура з історичною назвою - Російська православна церква, в піку абревіатурі "УПЦ", що виникла в горбачовську перебудову. І невідомо, чия візьме...

Не на порядку денному собору

У місті Іракліон на острові Крит у понеділок, 20 червня, відкрився церковний собор, який триватиме до 27 червня. У ньому беруть участь 10 з 14 існуючих православних церков. Російська, Антіохійська, Грузинська і Болгарська Церкви від участі відмовилися, хоча на підготовку собору пішло 55 років.

Офіційна причина відмови - "незгода з деякими організаційними питаннями і проектами документів". Представники Сербської церкви також заявляли про намір відмовитися від участі в соборі, однак в останній момент передумали і вирішили брати участь. Таким чином, у соборі беруть участь: Константинопольська, Олександрійська, Єрусалимська, Сербська, Румунська, Кіпрська, Елладська, Албанська, Польська, Чеська та Словацька православні церкви.

Хоча про окрему участь України мови не було (адже УПЦ МП є частиною Російської церкви, а УПЦ КП – не визнана), зі зверненням до Константинопольського патріарха Варфоломія виступили депутати Верховної Ради. Вони закликали надати незалежність Українській церкві. Хоча за відповідне звернення проголосували 245 нардепів, представник Константинопольської Патріархії архієпископ Іов повідомив, що ні звернення Верховної Ради, ні інші питання, пов'язані з українським православ'ям, розглядатися не будуть. "Українське питання не стоїть на порядку денному Собору, і його не можна змінювати", – підкреслив він.

Новини за темою

Що ж тоді передбачало звернення, спрямоване вищим законодавчим органом країни не собору, а особисто Константинопольському патріарху? На що сподівалися нардепи, які зайнялися церковними питаннями, всупереч 35 ст. Конституції ("Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви")? Патріарху вказали, зокрема, що "кількісні показники" життя Православної Церкви в Україні свідчать, що вона досягла рівня, необхідного для автокефального буття".

Але виникає питання, чи є це достатньою підставою для прийняття конкретних рішень? Бо Константинопольський Патріарх не Папа Римський – він лише рівний серед рівних предстоятель однієї з православних церков. Його резиденція Фанар - не Ватикан і, на відміну від останнього, не має статусу держави. Надання автокефалії - прерогатива церкви-матері, якою в УПЦ МП вважають Російську церкву. В УПЦ Київського патріархату наполягають на канонічному зв'язку з Константинополем. І звернення Верховної Ради виходить з цієї концепції.

Патріарху Варфоломію запропонували визнати недійсним акт 1686 року, згідно з яким "у порушення канонів" Київська митрополія була приєднана до Московського патріархату. Нагадаємо, що духовний центр православ'я на Русі до того часу перемістився з Києва до Москви, після руйнування татарами у 1240 році. Туди була перенесена кафедра Київських митрополитів (з 1325 р.), а Константинополь вже два століття перебував під владою турків (з 1453 р.).

Українська православна церква, як поняття юридичне, виникла в 1990 році. Коли Архієрейський Собор РПЦ 30-31 січня 1990 року прийняв "Положення про екзархати", яке надавало Українському і Білоруському экзархатам право іменуватися Українською та Білоруською православними церквами.

Настрої та історична справедливість

Першим Предстоятелем УПЦ став митрополит Філарет, який отримав Грамоту Московського Патріарха Алексія II про дарування Українській Церкві незалежності й самостійності в управлінні 28 жовтня 1990 року. При митрополита Філарета (нинішнього предстоятеля УПЦ КП) був прийнятий і статут Української Православної Церкви. За ним УПЦ є частиною Російської православної церкви, а митрополит Київський - постійний член синоду РПЦ.

Новини за темою

У разі створення в Україні канонічної церковної структури, яка отримала автокефалію від Константинополя, її основою може стати Київській патріархат. У нього зможуть увійти і громади УПЦ. Всі інші парафії, як повідомив владика Філарет, зможуть зареєструватися як представники Російської Православної Церкви. "Безумовно, деякі парафії не захочуть цього робити, тоді вони повинні зареєструватися як представники Російської православної церкви в Україні, і ми нічого проти не маємо, оскільки в нашій країні свобода віросповідання", - сказав він.

Патріарх Київський бачить плачевну перспективу для тих, хто не захоче визнати автокефалію: "Вони можуть припинити молитовне єднання із Вселенським патріархом та іншими церквами. Але в такому разі сама РПЦ залишиться в ізоляції. І Українська православна церква зі своїми масштабами і впливом тоді стане головною в православному світі".

В даний час кожна громада УПЦ є окремою і незалежною юридичною особою, і експерти не виключають загострення конфліктів навколо храмів і церковного майна, які фактично не припиняються з дев'яностих років. Однак слід зазначити і те, що назва Російська православна церква є історичною. Багато віруючих Київського патріархату та парафіяни УГКЦ, народжені до 1990 року, отримали хрещення саме в Російській православній церкві. Назва УПЦ, отримана в горбачовську перебудову, відображала суспільні настрої того часу. Не можна виключати, що найменування Російською церквою лише згуртує прихильників УПЦ, стане стимулом для осмислення духовної ідентичності. До речі, в Синодальний період офіційна назва церкви звучалао інакше - кафолічна Православна греко-російська церква.

Про "лікування розколу", в разі перейменування, звичайно ж, мова не йде. Розколи зцілює час. Так, Помісний Собор Руської православної церкви, що відбувся в 1971 році, визнав анафеми на старообрядців "не колишніми", а самі старі обряди рівними за честю з прийнятими в РПЦ. У 2000 році Російська православна церква за кордоном (РПЦЗ) принесла покаяння перед старообрядцями, яких вважали розкольниками з XVII століття. Примітно, що РПЦЗ і Московська патріархія взаємно називали один одного розкольниками, але потім об'єдналися. І в 2008 році синод РПЦ визначив РПЦЗ як одну з самокерованих Церков Московського Патріархату. Такий же статус має сьогодні УПЦ.

Новини за темою

Щодо настроїв, викликаних збройною агресією з боку Російської Федерації, на які вказують депутати Верховної Ради, не можна не згадати слова Святителя Миколая Японського. Коли почалася Російсько-японська війна, він, будучи російським підданим, благословив свою паству молитися за перемогу японської зброї. В окружному посланні він заохочував японських християн виконати свій обов'язок вірнопідданих: "Кому доведеться йти в бій, не шкодуючи свого життя, боріться ... Любов до батьківщини - це святе почуття... Але, крім земної вітчизни, у нас є ще вітчизна небесна... Ця вітчизна наша Церква, якої ми однаково члени і за якою діти Отця Небесного дійсно складають одну сім'ю".

Андрій Кислов

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>