Все просто: Якщо "Газпром" відмовиться від транзиту газу через Україну, ми заплатимо за це зі своїх кишень

Все просто: Якщо "Газпром" відмовиться від транзиту газу через Україну, ми заплатимо за це зі своїх кишень
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

У вересні кораблі фірм-підрядників проекту "Північний потік - 2" почали укладання трубопроводу в територіальних водах Фінляндії. І ось поки найняті росіянами судна плавають Балтійським морем, чиновники найбільшої української державної компанії, відповідальної за збереження транзиту, займаються "підкилимовим балетом" і посилено пакують у Ліхтенштейні своїх "дружин" доларами та євро. Хоча всі прекрасно розуміють, що йдеться про створення ними "запасних аеродромів", коли праведний народний гнів набуде цілком "мордобійної" форми. Адже з точки зору формального дотримання законів – не підкопаєшся: бонуси державним менеджерам нараховано з дотриманням усіх необхідних процедур. Податки з них утримано, тому можна "транзитувати". Щоправда, залишилися питання до валютного контролю з боку уповноважених банків та НБУ. Спрощена процедура щодо інвестицій за кордон діє лише для сум у межах 50 тис. дол. А судячи з повідомлень низки ЗМІ, які і досі не спростовано фігурантами, в цьому випадку було перераховано мільйони. Причому таке формулювання виведення капіталу за кордон як "допомога дружині" у нормативно-правовому полі України поки що не фігурує. Але для фінансового моніторингу Ліхтенштейну – це вже приватні подробиці і "жахи нашого містечка". Для них важливо, що джерело коштів визначено і всі необхідні податки утримано. А що стосується справедливості бонусної системи, яка застосовується в державних компаніях України, ну висміють нас ліхтенштейнці, та й все.

Новини за темою

Суттєво, що загальна сума бонусів, нарахованих у "Нафтогазі", за різними джерелами перевищила 40 млн дол. При цьому половина була виплачена, а друга оповита таємницею. "Газпром" поки чомусь не поспішає перераховувати Україні ті 4 з хвостиком мільярдів, що програв у Стокгольмському арбітражі. Зате "Нафтогаз" переможно заявив, що зумів утримати з росіян аж… 9 млн дол., які були йому раніше переплачені останніми за транзит природного газу. Але цієї суми не вистачить навіть для виплати половини нарахованих бонусів. А з іншого боку, бажання НАКу будь-якою ціною фінансово обґрунтувати те, що обґрунтувати неможливо, тобто суму бонусних виплат, може призвести до того, що росіяни перестануть платити нам за транзит. Адже якщо "Нафтогазі і далі видиратиме з "Газпрому" пір'я в рахунок оплати боргу, той своєю чергою може мінімізувати будь-які транзакції на нашу користь (зараз – це плата за транзит).

Хоча з іншого боку, після 2020 року перспективи транзиту по території України стають вельми туманними.

До 2012 року, поки не була запущена друга нитка "Північного потоку - 1", залежність РФ від українського маршруту перебувала на критичному рівні, якщо оцінювати її з точки зору транзитної диверсифікації маршрутів поставок. Можна з упевненістю сказати, що до 2012 року росіяни не могли планувати серйозних агресивних дій щодо нашої країни.

112.ua

Ємність російського ринку газу в Європі можна оцінити на рівні 170-190 млрд м куб. Після запуску всіх обхідних маршрутів росіяни зможуть поставляти в обхід України приблизно 196 млрд м куб. Це якщо брати проектну потужність. У реальних умовах газопроводи в середньорічному режимі завантажені на 80%, тобто робоча пропускна здатність південних і північних потоків, а також білоруського коридору становитиме 160 млрд м куб.:

Білоруський маршрут "Ямал - Європа" - пропускна здатність 39 млрд куб. м, завантаження 84%.

Новини за темою

"Північний потік – 1" у вигляді двох ниток загальною пропускною здатністю 55 млрд куб. м. Завантаження 80%.

"Блакитний потік" - 16 млрд куб. м, завантаження 81%.

"Північний потік - 2" - планова потужність 55 млрд куб. м.

"Турецький потік" - планова потужність 31,5 млрд куб. м.

З допомогою обхідних газопроводів Росія зможе постачати на європейський ринок до 85% обсягів природного газу. Але потрібні балансувальні потужності у вигляді підземних сховищ, а також залишається дефіцит транзиту в обсязі до 15%. Таким чином, у будь-якому випадку "Газпром" "подарує з панської ласки" нам близько 30 млрд куб. м транзиту, якраз рівно стільки, щоб наша труба не згнила в землі і залишалися мінімальні ресурси на підтримання її критично необхідного технічного стану. Ні про який розвиток, можливості здійснювати інвестиції і тим паче про прибуток не йдеться. Адже в разі скорочення транзиту природного газу по території України до 30 млрд куб. м з нинішніх 94 млрд (рекорд 2017 року), виторг від транзиту скоротиться втричі: з нинішніх 3 млрд дол. до 1 млрд дол. на рік.

Як показали розрахунки "Нафтогазу" за результатами дев'яти місяців минулого року, відсутність транзиту призвела би до скорочення податкових надходжень з підзвітних йому підприємств на 24,9 млрд грн (з фактичних 91,6 млрд грн до 66,7 млрд грн). До того ж відсутність транзиту призвела би до того, що всі витрати на утримання ГТС лягли на плечі "Укртрансгазу", але тільки без адекватних ринкових компенсаторів. Як показує звіт цієї компанії за дев'ять місяців 2017 року, витрати на операційну діяльність склали 36 млрд грн. Також аналітики "Нафтогазу" підрахували, що за таких обставин державі довелося би субсидувати утримання ГТС у розмірі 5 млрд грн на рік.

112.ua

Але, здається, "Нафтогаз" вже знайшов вихід, як йому перекрити дефіцит. За старою доброю традицією почесна місія щодо латання бюджетних дірок відводиться населенню.

Втрати від транзиту в розмірі 56 млрд грн за замовчуванням буде перекрито додатковим доходом від продажу природного газу фізичним особам і підприємствам теплокомуненерго. У випадку, якщо ціни на природний газ для пільгових груп споживачів збільшать на плановані 4 тис. грн/тис. куб. м, це призведе до зростання доходів НАКу на більш ніж 60 млрд грн. У такому випадку "баланс" функціонерів цієї компанії сходиться. Бонусна система не постраждає і буде з чого платити мільйонні зарплати. З однією лише "різницею": якщо раніше ці 60 млрд грн на рік нам платив "Газпром", то при втраті 2/3 транзиту платити доведеться звичайним українцям. І державі, яка приречена розщедритися на додаткові субсидії. Але брати гроші з "Газпрому" чи зі звичайних українців – це, як кажуть в Одесі, дві різні речі.

Новини за темою

Зараз прийнято все пояснювати неможливістю вести якісь комерційні відносини з росіянами. А Україні і не потрібно було це робити. Якщо б уряд розробив концепцію створення в Україні європейського газового хабу і передав управління ГТС консорціуму, що складався би з найбільших операторів газового ринку, а також провів роботу з перенесення вузлів комерційного обліку на східний кордон нашої країни, це створило б серйозні передумови до того, що німцям і не потрібен був би "Північний потік - 2". До того ж саме транс'європейські газові компанії вели би тоді переговори про транзит природного газу через нашу ГТС, і "Газпром" змушений був би зовсім інакше вести з ними переговори, ніж з нами, адже це його найбільші клієнти, від яких залежить велика частина валютного виторгу російського газового монополіста.

Звичайно, у цього варіанту є безліч підводних каменів, пов'язаних з тим же Стокгольмським арбітражем та зобов'язаннями України за чинним газовим контрактом із "Газпром", але для цього і потрібні високооплачувані топ-менеджери, щоб вирішувати подібні гордієві вузли. Ось за вирішення таких складних завдань і бонус не гріх нарахувати.

Ну а поки що "вишневе дерево" у вигляді додаткового вантажу платежів за газ вже найближчими місяцями виросте на голові простого українця, тим часом як вищі керівники країни продовжать, забувши про все на світі, "стріляти через димар".   

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів