"Все для людей": Українцям пропонують новий Трудовий кодекс

"Все для людей": Українцям пропонують новий Трудовий кодекс
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Найближчим часом Україна може отримати новий Трудовий кодекс. І якщо ви думаєте, що це буде вишенька на торті реформ, ви дуже наївна і довірлива людина.

Майже як капібара, яка йде "на поклик" анаконди в амазонських лісах. Насправді, якщо це і "вишенька", то явно не на торті реформ, а на підгорілому коржі десоціалізації країни.

А ви що думали? Що нові обличчя прийшли у владу зробити ваше життя комфортнішим. Аж ніяк.

Це як в американській комедії "Нестерпні боси", коли молодий спадкоємець радивого підприємця говорить своєму бухгалтеру: "Ти що, думаєш я все життя хотів керувати хімічним підприємством?

Новини за темою

Я хочу відпочивати на пляжі і розважатися з моделями… Так що треба зрізати жирок, тобто для початку звільнити товстих".

Поки нові особи діють відповідно головному армійському принципу: "я не хочу, щоб у тебе вийшло, я хочу, щоб ти задовбався".

І стосується це не тільки до населення, але і малого і середнього бізнесу.

Зате "килимові доріжки" стеляться перед великим бізнесом. Тут для політичних спонсорів нинішньої влади, як кажуть, "любе".

Від "купірованого" ринку електроенергії до трудових книжок.

Нинішній Трудовий кодекс чимось схожий на нинішню Конституцію: ніхто не читав, ніхто не виконує, але добре, що він є.

В Україні налічується близько 17 млн осіб економічно активного населення. У той же час, чисельність штатних працівників ледь перевищує 7 мільйонів.

Значна частина населення працює нелегально або самозайнята. Виконання трудового законодавства зараз "тяжким тягарем" лежить на великому бізнесі, який володіє великими промисловими підприємствами.

Особливо в переддень нової глобальної кризи. Так хочеться відразу звільнити кадровий "баласт", якщо б не родима пляма злочинного радянського минулого у вигляді системи соціального захисту людини праці.

Того самого минулого, яке і побудувало ці самі заводи.

З іншого боку, новий Трудовий кодекс чудово лягає не тільки під олігархів, але і в прокрустове ложе вульгарного лібертаріанства. Ліберальні моделі адже передбачають добровільне рабство.

Так чому б не легалізувати його у вигляді добровільного трудового контракту.

Це просто звучить красиво, а насправді укладання такого контракту в наших реаліях означає повну монополію роботодавця і безправ'я найманого працівника, який перетворюється в звичайне МШП.

Бухгалтер знає, що під цією абревіатурою ховаються "малоцінні швидкозношувані предмети".

Поки немає остаточного тексту законопроекту, але в пресу вже потрапляють деякі "перли". Наприклад, з одного боку, збільшення оплачуваної відпустки до 28 днів.

Але тут відразу виникає привід насторожитися: якщо "лібертаріанці" щось дають, то будьте впевнені, що палець відкусять по лікоть. Планується ввести право на оплачуваний лікарняний лише тривалістю 8 днів. Все інше за рахунок відпустки.

Тобто пару раз чхнув і законного відпочинку як не бувало, болів далі, але вже за рахунок відпустки "майбутніх періодів". Звільнення без пояснення причини скорочення без вихідної допомоги. Звільнення вагітних і відмова зберегти за ними місце роботи на час декретної відпустки.

Тобто ви вже зрозуміли, що народжувати дітей у цій країні зможуть лише "депутатші".

Та ці норми пропонується ввести в країні, ураженій найжорстокішою демографічною і міграційною кризою, коли позитивний приріст населення має стати наріжним каменем всієї державної, соціальної політики.

У документах Кабміну правда так і записано. Та ось одна невдача - законодавчі зміни спрямовані на досягнення зворотного ефекту, коли народжувати будуть в таємниці від роботодавця, як у часи диких мануфактур 18-19 століття.

Планують скасувати і регламентацію тривалості робочого дня. А також всілякі доплати за "нічні", "вихідні" і "святкові".

Загалом, ласкаво просимо в Сьюдад-Хуарес! При чому тут Мексика? Мексика завжди при чому.

У свій час ця країна пішла на регіональний експеримент по створенню вздовж кордону з США зони "макіладора" (складальні підприємства в Мексиці, керовані з США через дешеву місцеву робочу силу і низькі вимоги до охорони праці).

Мексика після вступу в Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (НАФТА) створила цілий пояс складальних підприємств вздовж мексикано-американського кордону.

Їх конкурентна перевага визначалася повною відсутністю екологічних вимог, правил охорони праці та соціального захисту працівників.

Одна година роботи мексиканського робочого коштувала один долар у порівнянні з 6-7 баксами в Штатах. Тим не менше на ці заводи потягнулися тисячі внутрішніх мігрантів, в основному з бідних південних і центральних мексиканських районів.

Готова продукція йшла на ринки Канади і США, які також були учасниками НАФТА. У 1995-2000 роках "макіладора" генерували 25% ВВП Мексики і давали роботу 17% економічно активного населення.

На початку нульових дана форма бізнесу була помножена на нуль конкурентами з азіатських країн, в першу чергу Китаю та Південної Кореї.

Сумарні втрати держави від реалізації даної трудової моделі склали близько 100 млрд доларів. Але в Мексиці модель "макіладора" спиралася на високу народжуваність. А в Україні?

Як завжди, тема дискримінації найманої праці виправдовується у нас кращою зарубіжною практикою.

Модель тут – трудове законодавство США, де існують лише базові індикатори, такі як мінімальна погодинна оплата праці і жорстка заборона на трудову дискримінацію.

Все інше - At will, тобто трудова угода, яку може бути перервано в будь-який момент.

Але перш, ніж брати за основу європейську, американську та іншу цивілізовану практику, необхідно порівняти рівень розвитку незалежного профспілкового руху та ефективність судової системи у нас і у них.

Ліберальні трудові відносини в західних країнах зрівноважуються у системі роботодавець – найманий працівник чіткою роботою судів, надійною правовою системою та ефективною роботою незалежних профспілок.

Нічого цього в Україні немає і в помині і єдиний фактор, який хоч якось захищає права найманого працівника – це Трудовий кодекс, який з урахуванням внесених поправок вже давно перестав бути радянським.

У всьому іншому, включаючи виплату зарплат у конвертах, всі інституційні "дірки" у нашій країні – на стороні роботодавця.

Новини за темою

І прем'єр-міністру Гончаруку перш, ніж говорити про те, що в Україні взяти на роботу – це "усиновити", потрібно було ознайомитися зі статистикою, скільки судових рішень в Україні було прийнято на користь найманих працівників за дискримінацію при прийомі на роботу, наприклад, за віком, і скільки таких рішень було прийнято в США.

Це говорить про те, що спочатку необхідно створити інституційні механізми захисту найманих працівників у вигляді профспілок, удосконалити роботу судової системи, а вже потім лібералізовувати трудові відносини.  

Ну а поки нова влада обіцяє, що "ми тебе не боляче звільнимо, чик і ти вже на вулиці". Але автори нового Трудового кодексу явно не врахували, що якщо вже і працювати "ненормовано", то краще робити це в Польщі і за злоті, ніж в Україні за 5-6 тисяч гривень.

Ну і найголовніше. Новий Трудовий кодекс обіцяє карати за буллінг, мобінг і харасмент. І це вам навіть не індекс Герфіндаля — Гіршмана.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>