Влада "забила" на промисловість. Якби міністри читали книги, вони б знали, що так не можна

Влада "забила" на промисловість. Якби міністри читали книги, вони б знали, що так не можна
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Нинішні міністри нашого уряду часто уподібнюються людям, які "змінили професію" і які слідом за "Іваном Васильовичем" теж могли б сказати відому фразу: "Кемська волость? Так забирайте, держава не збідніє". Тільки для об'єктивності першу фразу потрібно замінити на "промислову політику". І, дійсно, навіщо вона потрібна в країні, яка в результаті наближення масового розпродажу своїх активів на пару десятиліть може стати світовим лідером з експорту металобрухту. "Діди" багато чого набудували і тепер невдячні нащадки не тільки "пропивають нагороди зразкових батьків" як співав колись Юрій Шевчук з групи ДДТ, але і згодні пустити на брухт ключові підприємства країни, які гидливо називають "іржавим поясом". Тільки от чи нагодує 40-мільйонну країну "пояс віртуальний" - питання риторичне. Ну а наші сусіди, як "заморські посли" з відомого фільму, дивлячись на атракціон небаченої щедрості, коли ціла економіка здійснює "прикре самогубство", лише причмокують губами: "О я, я, промислова політика!"

Заступник міністра економіки Сергій Ніколайчук, в минулому академічний учений і непоганий аналітик НБУ, вирішив позначити основні тренди сучасного розвитку економіки. Привід знайшовся підходящий – на тлі бадьорих реляцій про зростання ВВП на 4,2% в третьому кварталі 2019 року якось непоміченою пройшла інформація про те, що в країні відбувається рекордне падіння промислового виробництва і за підсумками січня-листопада поточного року даний показник пішов на нульову позначку, а за підсумками 12 місяців цілком можливо пірне і "червону" зону від'ємних значень. До речі, ми докладно писали про цю "особливість національного економічного зростання". Заступник міністра мабуть теж вирішив дати оцінку факту охолодження індустріального серця економіки і опублікував наступний пост, який настільки прекрасний, що вимагає повного цитування: "У листопаді промисловість впала на 5% в річному вимірі, що стало найгіршим показником за період відновлення після кризи 2014-15 років. Але якщо тоді економіка України була скоріше винятком, то на цей раз вітчизняна промисловість рухається в загальносвітовому тренді. У наших партнерів такий провал в промисловості відбувся на кілька місяців раніше, а зв'язок з європейською економікою останні роки істотно посилився. Промислова рецесія в світі є насамперед наслідком глобальних торговельних воєн. І хоча останні десятиріччя у світі відбулася деіндустріалізація (через зростання ваги сектора послуг і підвищення рівня технологічності промислового випуску), таке падіння в промисловості може істотно загальмувати глобальну економіку. В таких умовах якою повинна бути стратегія вітчизняної промислової політики? І чи взагалі потрібна така стратегія? А може варто робити ставку на розвиток послуг, враховуючи тенденції "деглобалізації" та її негативні наслідки насамперед на промисловість?"

Цей пост просто не міг залишитися непоміченим. В першу чергу його підтримала нинішня/минулий міністр фінансів, що "репостнула" його зі словами "хорошої аналітики стало більше". І не забула скористатися можливістю покартати загадкових аки "гірські даоси" економістів-гомеопатів, попутно не пояснивши толком, хто це такі. З іншого боку, якщо продовжити гру в "медичні професії", ми тепер знаємо, як назвати нинішній уряд – це міністри-патологоанатоми, яких "бонусами" не годуй, а дай поскладати "розстрільні списки" цілих галузей вітчизняної економіки і попрацювати "бензопилою Дружба" над останками підприємств – флагманів реального сектора країни. Це ж так "цікаво", як вони влаштовані і що у них всередині…

Новини за темою

Насправді, ми маємо справу з чистою маніпуляцією, коли для підтвердження потрібної тези штучно підбираються чинники зовнішнього середовища. Так, світ стоїть на порозі нової кризи і це буде саме криза технологічного укладу. Торгові війни, національний протекціонізм лише погіршують загальний "анамнез". Але до нас це має приблизно таке ж відношення, як в приказці "Ленін помер і мені не здоровиться". "Феномен" падіння промислового виробництва на фоні зростання ВВП у нас спостерігається не перший рік і ми про це опублікували не одну статтю. Крім того, навіть на тлі уповільнення зростання світової економіки з'являються нові точки-драйвери розвитку, такі як Індія, країни АСЕАН, африканські економіки, наприклад, – нова "промислова зірка" - Ефіопія (ми публікували матеріали про індустріальні парки в цій країні).

Але дамо слово конференції з розвитку та інвестицій при ООН (ЮНКТАД), тобто організації, яка якраз і покликана аналізувати світові тенденції в секторі інвестицій і виявляти поточні тренди.

"Промислова політика набуває воістину повсюдного характеру. Як показує проведений ЮНКТАД глобальний огляд промислової політики, протягом останніх 10 років принаймні в 101 з розвинених країн (на частку яких припадає понад 90% глобального ВВП) офіційно проводилися в життя стратегії промислового розвитку. В останні п'ять років спостерігається прискорення процесу розробки нових стратегій. … Арсенал сучасної промислової політики стає все більш різноманітним і складним, охоплюючи нові теми і безліч завдань, що виходять за рамки традиційної проблематики промислового розвитку та структурних перетворень, зокрема інтеграцію і модернізацію ДПРС (глобальні виробничо-збутові системи), розвиток економіки знань, створення секторів в ув'язці з цілями в сфері сталого розвитку та забезпечення конкурентних позицій напередодні нової промислової революції (НПР). … Близько 90% варіантів сучасної промислової політики передбачають детальне опрацювання інструментів інвестиційної політики – в першу чергу стимулів і вимог до показників діяльності інвесторів, ОЕЗ (особливих економічних зон), заходів заохочення і спрощення процедур інвестиційної діяльності і, все частіше, механізмів контролю за здійсненням інвестицій. … Таким чином, сучасна промислова політика є одним з ключових факторів, що визначають тенденції в області інвестиційної політики. Фактично, більше 80% заходів інвестиційної політики, зареєстрованих з 2010 року, орієнтовані на промислову систему (обробна промисловість, додаткові послуги і промислова інфраструктура), і приблизно половина з них прямо служать досягненню цілей промислової політики. Більшість з них охоплює цілий ряд галузей, а приблизно десята частина націлена на конкретні галузі обробної промисловості".

Таким чином, промислова політика практично у всіх країнах зі структурованим економічним устроєм є основою і своєрідною матрицею для реалізації похідної інвестиційної політики, а також своєрідною дорожньою картою напрямів інвестицій для зовнішніх інвесторів на найближчі десятиліття.

Крім того, сама постановка питання "а чи потрібна нам національна промислова політика" у світлі обіцянок уряду збільшити ВВП за найближчі п'ять років на 40% і модернізувати базову інфраструктуру виглядає як явний когнітивний дисонанс. За рахунок чого будемо рости, за рахунок сектору послуг? Але як показує практика США, ЄС, Японії, Китаю, Польщі, Туреччини, навіть маленьких балтійських країн, для розвитку третинного сектора економіки, який займає 70% у структурі ВВП, потрібно якраз ефективне промислове ядро, яке здатне генерувати вихідний національних дохід з його подальшою мультиплікацією і "просочуванням" в інші сегменти економіки. Мабуть, у розумінні наших міністрів, сектор послуг як земля, в уявленні давніх, спочиває не на промисловому ядрі, а на трьох слонах, а ті, у свою чергу – на черепасі.

Відповідь на питання про драйвери зростання економіки може дати аналіз трисекторної моделі Фішера – Кларка. Згідно цієї теорії, економіка сучасного типу складається з трьох основних секторів. Перший або первинний – це видобуток корисних копалин і сільське господарство. Вторинний – виробничий сектор. Третинний – сфера послуг, наука, освіта і медицина. У найбільш розвинених, творчих економіках в даний час формує четвертинний сектор (високорозвинені фінансові, інформаційні, корпоративно-юридичні сегменти) і п'ятеричний сектор (та ж сфера послуг, але на базі більш кваліфікованого персоналу з включенням елементів штучного інтелекту та технологій цифрової економіки).

Новини за темою

У своїй роботі "Умови економічного прогресу" Колін Кларк прийшов до наступних висновків. По мірі зростання доходу на душу населення, відносний попит на продукцію первинного сектора, в першу чергу продукти сільського господарства, починає зменшуватися. Що стосується промислової продукції, то тут залежність не така лінійна, а параболічна: чим більший дохід на душу населення, тим вищий попит на промислові товари, але потім починається зниження відносного показника. Що стосується послуг – то тут знову лінійний взаємозв'язок, але якщо з сільськогосподарською продукцією він зворотній, то в випадку з послугами – прямий: чим вищий дохід, тим вищий попит і він тільки зростає, але зростає повільно! Як це і зафіксовано у концепції Римського клубу про "нульове зростання" у розвинених країнах.

Кожна економіка в своєму розвитку проходить через кілька етапів, коли домінує первинний сектор (доіндустріальний тип), вторинний (індустріальний) і третинний (постіндустріальний).

Жан Фурастьє у книзі "Велика надія XX століття" сформулював цей перехід в залежності від структури зайнятості штатних працівників. В доіндустріальному типі економіки, у третинному секторі зайнято лише 10% працівників, в індустріальному – 20% і в постіндустріальному – 70%. Але для того, щоб працювали 70%, потрібно, щоб решта 30% заробили зарплату в реальному секторі економіки і почали її витрачати в сфері послуг.

Економічна кібернетика, яка вивчає життєздатність систем (автор Ентоні Стаффорд Бір), розрізняє поняття готівкової та потенційної продуктивності праці. Під першою маються на увазі існуючі умови випуску продукції, під другою – потенційно можливі, максимальні. При цьому, успіх зростання продуктивності праці за даними Стаффорда Біра залежить від можливості запуску "Всенародного проекту", коли кожен індивід для надання впливу на загальну систему повинен вирішувати свою локальну задачу, а не чекати рішення загальної. Тобто мета економічної системи – створити умови, а мета індивіда – підвищити локальну продуктивність своєї праці. Згадані "умови" функціонування системи – це і є національна промислова політика, своєрідний каркас для інвестицій в підвищення ефективності.

Аналіз динаміки продуктивності праці в США, Німеччині, Франції, Японії показав, що за період з 1960 по 1991 роки слабкіше вона росла в Штатах, а динамічніше – в Японії. Потім країна висхідного сонця поступилася пальмою першості Німеччині. Серед факторів зростання, дослідники відзначали стрімкий розвиток технологій і відновлення економіки після Другої світової війни, коли виникла потреба в капітальних інвестиціях.

Таким чином, в Україні, при повільній трансформації базового технологічного укладу і низьких темпах капітальних вкладень, у тому числі з боку бізнесу, держави та зовнішніх інвесторів, розраховувати на швидке зростання не доводиться. Крім того, тут нас чекає ще один парадокс зростання: найшвидшими темпами зростає економіка на базі первинного сектора, трохи слабкіше, але теж швидко – на платформі вторинного. А ось на основі третинного сектора – швидкого зростання не буде. Але швидкі темпи зростання у первинному-вторинному секторах можливі або при високих цінах на сировинні товари, або за умови інноваційної перебудови і нарощування капітальних інвестицій. Ріст продуктивності праці в даному контексті буде формуватися під впливом трьох базових факторів: людського капіталу, капітальних інвестицій та інновацій.

Новини за темою

Україна потенційно може на часовому проміжку в 3-5 років повторити динаміку бурхливого зростання економіки. Але для її реалізації потрібна нова національна промислова політика та програма повернення трудових мігрантів на батьківщину.

Реальна програма відновлення національної економіки повинна базуватися на зростанні продуктивності праці і видозміні її структури. На це повинні бути націлені всі існуючі стимули. На досягнення цієї ж мети повинні працювати капітальні вкладення, кредити й іноземні інвестиції.

Але це все поки лише благі побажання, адже реальними рішеннями уряд вже третій місяць вистилає дорогу нашій економіці "у пекло". Одні з популярних нині гасел - grains and brains, коли Україна буде торгувати "зерном і мізками". Але тут варто пам'ятати, що при з'єднанні "мізків і зерна" виникає аналогія "курячих мізків". У глобальному ланцюжку доданої вартості країна, позбавлена своєї промислової політики, годиться тільки "на потрухи"…

У такій ситуації залишається лише сподіватися на "послуги", тим більше, що приклади розвитку "послуг" є не лише в нинішньому парламенті, але і в Європі. Зокрема в Греції, яка намагаючись виконати Маастрихтські стандарти членства в ЄС, збільшила в 2006 році свій ВВП на 25% за рахунок включення в дохідні статті даних щодо проституції і відмивання доходів. Правда цей креатив не викликав схвалення ЄС: єврочиновники дозволили "рости за рахунок проституції" не більше ніж на 2% в рік і греки дуже швидко охололи до цього статистичного прийому. Як правильно зауважив один з функціонерів Євросоюзу, подібні методи дозволяють тій чи іншій країні лише приховати кричущі провали внутрішньої економічної політики. Адже якщо міністри, які збільшують офіційний показник ВВП за рахунок проституції, виглядають смішними диваками, то ті з них, хто спробує за рахунок доходів від проституції виплачувати пенсії і зарплати бюджетникам, будуть виглядати або ідіотами, або "капітаном Пантохою" із знаменитого роману Маріо Варгаса Льоси "Рота добрих послуг". Історія повторюється двічі, правда другий раз як фарс: рости на 40% за п'ять років за рахунок послуг і "податкової амністії" вирішили і в Україні, попутно підіймаючи і питання легалізації проституції (правда поки для виправдання своїх політичних "бородатих Сатирів"). Ну а "кричущі провали" від цього тільки ще більше "провалюються"…

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>