Влада придумала українцям "культурний кошик", лишилося придумати гроші для його наповнення

Формування та затвердження "мінімального культурного кошика" є в Плані пріоритетних дій уряду на 2017 рік

Влада придумала українцям "культурний кошик", лишилося придумати гроші для його наповнення
Фото з відкритих джерел

Андрій Кокотюха

Письменник

Формування та затвердження "мінімального культурного кошика" є в Плані пріоритетних дій уряду на 2017 рік

"Поставлять 12 книжок на рік. Нехай потім платять книжкові добавки до зарплати. А коли читачі все зметуть з прилавків, доведеться талони на книжки видавати", - таким дописом у Facebook директор видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький відреагував на "мінімальний культурний кошик". Звучить кострубато, навіть претендує стати новітнім шедевром бюрократичної думки. Тим не менше, саме формування та затвердження "мінімального культурного кошика" є в Плані пріоритетних дій уряду на 2017 рік. А самі мінімальні стандарти забезпечення культурними послугами Кабмін обіцяє розробити до кінця другого кварталу. Тобто, на початку травня їх повинні оприлюднити.

Новини за темою

Напрошується пряма аналогія зі споживчим кошиком, який в Україні, з огляду на національну кулінарну специфіку, іменують також "борщовим набором". Його вміст стурбований недоїданням громадян Кабмін переглянув у жовтні минулого року. Маємо норму, про яку не всі здогадуються. Працездатній людині гарантовано на рік 99 кг хліба, 95 кг картоплі, 28 кг капусти, 25 кг огірків та помідорів, 16 кг яловичини, 8 кг свинини, 2 кг сала. Тож, якщо дорослий українець не дотримується постів, держава забезпечить йому 43 грами яловичини, 5 грамів сала і 271 грам картоплі на день. Тепер зрозуміло, з огляду на які норми споживання український уряд визначає мінімальну платню – 3 200 гривень на місяць.

Не треба забувати, що ці гроші доросла людина витрачає також на шкарпетки, білизну, мило й зубну пасту – на ці витрати є окремий споживчий кошик. Не варто забувати й про проїзд у громадському транспорті. Сюди можна було б не включати маршрутки, та в переважній більшості райцентрів такої альтернативи, як муніципальний транспорт, давно нема й найближчим часом не буде. Окремою статтею витрат є комуналка, включно з вартістю опалення. Проте приємно, що Кабмін нарешті похопився й зрозумів: крім сала, зубної пасти та нових шкарпеток українець потребує культурного продукту.

Новини за темою

Іронія про 1 книжку на місяць для кожного українця цілком зрозуміла. Припустімо, на виконання рішення уряду видавці друкуватимуть 40 мільйонів книжок із розрахунку по одній, аби виконати місячну норму споживання культурного продукту. На рік галузь мусить видати на-гора відповідно 480 мільйонів позицій. Якщо витрати на одну книжку закласти до загального споживчого кошика бюджетника, він теоретично відкладатиме від 60 до 80 гривень з мінімальної зарплати на придбання книжки. Навіть проста математика в цьому випадку дуже тішить, бо в такому разі видавці завантажені роботою й не ремствують. Майже півмільярда книжок, які гарантовано куплять – це вже схоже на потужну індустрію.

Та геть жарти, бо насправді благі наміри Кабміни окультурити українців якоюсь постановою впираються у тотальну відсутність місць, де українець отримає "культурну послугу". Якщо в кожному райцентрі є бодай один базар, і на базарі споживач купить сало, мило та шкарпетки, то книжку українець не має де вільно купити навіть у обласному центрі. Згадуючи планове господарство часів СРСР, варто зазначити: будь-який мікрорайон вже на стадії створення проекту забудови передбачав на території кілька дитячих садків, бібліотек, обов’язково – один кінотеатр і одну книгарню. Не кажучи вже про таку сакральну споруду, як "ДК" - абревіатура лишилася досі, так називають районні Палаци культури, де є всі умови для проведення концертів, театральних вистав, художніх виставок та інших "культмасових" заходів.

Новини за темою

Коли вже Кабмін стурбувався неналежним отриманням українцями "культурного продукту", передусім мав би забезпечити джерела наповнення "культурного кошика". Мова про книгарні та бібліотеки. Причому перших мало б бути по кілька в кожному місті й одна – в містечку, а другі мусять регулярно поповнюватися актуальною літературою. Також не треба забувати про кінотеатри, бо Закону про державну підтримку кіно мало, треба, щоб це кіно могли вільно дивитися громадяни, сплачуючи за квиток. Так само важливо, аби наші театри мали майданчики для гастролей не лише в обласних центрах. Сюди ж запишіть сучасні сцени для концертів. І від цього вже можна танцювати, формуючи "культурну мінімалку". Бо без місць, де культурну послугу можна вільно отримати, згадані "культурні" стандарти лишаться на папері.

Андрій Кокотюха

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>