banner banner banner banner

Влада обіцяє підтримати бізнес під час карантину, але забула про малозахищені категорії населення

Влада обіцяє підтримати бізнес під час карантину, але забула про малозахищені категорії населення
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Чи допоможе програма допомоги уряду, яка вже встигла стати популярним мемом під назвою "вісім косарів", людині з ручною совою?

Президент анонсував програму допомоги підприємцям і найманим працівникам, відповідно до якої мікропідприємці, які постраждали в ході карантину вихідного дня, отримають одноразову допомогу в розмірі 8 тис. грн. Для цього необхідно увійти в додаток "Дія", заповнити платіжні реквізити й чекати, поки тебе "перевірять" на обґрунтованість і закинуть гроші на карту.

Схожа програма запускається і для найманих працівників, яким компенсують втрату трудових доходів унаслідок простоїв вихідного дня. Крім того, бізнесу обіцяють довгострокові кредити "на розвиток" і під гарантії уряду зі зниженою процентною ставкою.

Спічрайтером цього проекту є колишній міністр економіки і сільського господарства Тимофій Милованов, той самий чиновник, який "успішно" підготував українську економіку до першого загального локдауну і під час перебування якого національна промисловість звалилася в піку деіндустріалізації, перервавши мляве, але зростання попередніх кількох років. Саме в зоні відповідальності Мілованова торнадо з управлінських рішень нової влади буквально "викосило" малу індустріалізацію, перші паростки якої з акцентом на європейський ринок виникли в 2016-2019 роках: текстиль, електротехніка, деревообробка, виробництво взуття, запасних частин.

Новини за темою

Тобто всього того, що на відміну від сировинного аграрного експорту не могло похвалитися ні стабільними світовими цінами, ні рентабельністю в 50% за сезон. Останній показник для таких одно-двоцехових виробництв становив 10-15%, тобто він був практично повністю нівельований зміцненням гривні на 15% минулого року. На тлі повної відсутності амортизаційних заходів з боку уряду і профільного міністерства всі ці паростки малої індустріалізації було розтоптано брендовим "шузом" міністрів-хіпстерів. Примітно, що найбільш активні осередки деіндустріалізації спостерігалися не в промислово розвинених областях, а в Хмельницькій, Волинській, Житомирській та Закарпатській областях…

Тобто людина, причетна до "ухандохування" економіки в 2019-му, коли влада спрацювала на випередження та активувала доморощену кризу напередодні глобальної, допомагатиме Україні подолати нову хвилю пандемії та супутнє економічне обвалення. Як то кажуть, "допоміг економіці підготуватися до першого локдауну, допоможе і з другим... передбачав тоді, не втратив пильності й тепер".

А тепер повернемося до людини із совою. Один з телевізійних каналів, проводячи опитування випадкових перехожих на предмет того, як вони ставляться до анонсованого пакету допомоги малому бізнесу, поставив це запитання і "людині з совою", яка підробляє на Майдані в центрі Києва, надаючи свого пернатого друга як реквізиту для охочих "зачекінитися" в столиці. У "людини із совою" так і запитали: як вона ставиться до урядової програми допомоги? Не відповіла ні людина, ні сова. Символ мудрості виявився безсилим у протистоянні з чиновницькою "думкою". І ми навіть знаємо чому.

Будь-які методи підтримки МСБ повинні бути насамперед адаптивними до реальних умов тієї чи іншої національної економіки. Абсурдно допомагати в Україні банановим плантаціям, точно так само, як у Єгипті - фермам з вирощування свиней. А легалізований "план" нашого уряду - це мрії людини, яка жодного дня не працювала в реальному секторі економіки, але судить про мале підприємництво на підставі спостережень за завсідниками "карібіен-клаба".

Як говорив класик: "занадто далекими вони були від народу". Ба більше, у самому "плані" буквально з перших же позицій видно грубу логічну помилку-суперечність: досить широкий набір інструментів і вкрай низьку їхню монетизацію в частині бюджетних грошей, що спрямовують на реалізацію "плану". Якби все запрацювало в контексті максимально широкого застосування, на це потрібні були б десятки мільярдів гривень бюджетних грошей. Водночас обіцяна сума фінансової підтримки вдесятеро менша за мінімально необхідний обсяг. Тобто вся стратегія авторів полягає в тому, що обіцяну допомогу підприємці або не встигнуть отримати, або її виділення буде заблоковано системою фільтрів і передумов.

Щодо горезвісних "восьми тисяч". На сьогодні в держави немає реальних і, головне, дієвих механізмів контролю за тим, постраждав той чи інший ФОП унаслідок карантину вихідного дня чи ні. А якщо немає механізмів контролю, отже, цільовий характер допомоги дотримати не вдасться. Те саме можна сказати і про найманих працівників.

112.ua

На графіку ми бачимо структуру економічно активного населення країни. З 17,38 млн осіб працездатних осіб платниками ЄСВ є 12 млн, а середньооблікова чисельність штатних співробітників (тобто ті, для кого можна визначити простій) – 7,4 млн осіб. У реальності значна частина роботодавців в Україні дуже формально підходить до обліку свого персоналу: зарплати платяться в конвертах, частина співробітників офіційно не працевлаштована. Про реальне табелювання робочого часу, а тим паче про облік простоїв у вихідні взагалі не йдеться. Більш-менш коректний кадровий облік здійснюється лише у великих компаніях: або іноземних, або олігархічних.

Саме вони, можливо, і отримають левову частку "допомоги" з боку держави за простій. Наприклад, відомий будівельний торговий центр, який закривали на карантин "всім світом". Це до того, що будь-які пакети допомоги має бути адаптовано до місцевих умов зайнятості та особливостей національного ринку праці. Так, він у нас значною мірою тіньовий, але це не означає, що людям, які втратили неофіційне місце роботи, не потрібно допомагати. Як тій же людині з совою на Майдані. Ну а поки сову в нас натягують на глобус, усім урядом і по черзі.

Бізнесу обіцяють довгострокові кредити "на розвиток" під гарантії та під низьку процентну ставку. Та ось біда в тому, що в кризу бізнес не хоче розвиватися, що і підтверджує падіння капітальних інвестицій в Україні на 35% другий квартал поспіль. І проблема не в грошах, їх якраз бізнесу має. Проблема в ефективних і надійних точках застосування цих ресурсів, яких якраз немає. У період невизначеності ніхто не буде інвестувати і брати кредити. Хіба що під "виведення" капіталу за кордон, коли повертати заборгованість доведеться гаранту, чи то пак уряду....

Найдивовижніше, що на радарах Кабміну повністю зникло населення, включаючи соціально незахищені групи, такі як пенсіонери, студенти, сім'ї з одним годувальником, багатодітні сім'ї, інваліди тощо. Мабуть, в уряді вирішили, що криза оминула стороною цих людей. Насправді вплив на соціально незахищені групи населення в період кризи набагато більш комплексний і токсичний, незважаючи на те, що безпосередньо карантин вихідного дня на них начебто не впливає. Але це тільки спершу так здається. "Ефект просочування" багатства зверху вниз у період кризи різко сповільнюється, що позначається на змінних доходах населення, яке перебуває на нижчому за медіанний рівень.

Пенсіонери, яким не вистачає пенсії в 2-3 тисячі та які підробляли, втрачають цю можливість, так само як і студенти втрачають можливість отримання додаткового доходу. Хтось втратив роботу домашньої няні, хтось охоронця або водія, хтось розносника рекламних постерів. В офіційній статистиці цих робочих місць немає, так само як і немає державної допомоги для цих людей.

Що могло б дати більш комплексний ефект у наших реаліях, коли ринок праці тінізовано?

Виплата 13-ї пенсії пенсіонерам (у розмірі середньої пенсії по країні), 13-ї стипендії студентам, 13-ї соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми, з одним годувальником (на рівні реального прожиткового мінімуму). На це треба було б приблизно 50-60 млрд грн на місяць, але зате ці ресурси прийшли б адресно тим, хто їх максимально потребує. За ці гроші люди змогли б купити зайвий пакет молока і зайвий кілограм фруктів, більш дорогі та якісні ліки, тобто хоча б трохи поліпшити якість харчування і стандарт життя в період пандемії. Держава повинна в період кризи посилювати ключові соціальні трансферти, які є найбільш важливим елементом доходів домогосподарств. До цих трансфертів у нас можна зарахувати пенсії, стипендії та соціальні виплати.

Перший локдаун в Україні показав, що багато сімей в Україні виживали завдяки "бабусиній пенсії". Враховуючи, що виплати цим групам населення проводять регулярно, не буде дуже важко масово розподілити ці ресурси на рахунки одержувачів протягом грудня 2020 року. Звідки брати гроші - окреме питання, скажемо тільки, що 60 млрд грн - не критична сума навіть для нашої економіки, яка просіла. Знайшли на дороги, знайдуть і для простих людей.   

Щодо кредитів бізнесу, то він сьогодні в першу чергу потребує кредитування дефіциту оборотних коштів та позик на виплату зарплати співробітникам: під умовний 1% на термін не менше одного року.

Хороший приклад боротьби з кризою продемонструвала Індонезія - країна, що розвивається з нерезервною національною валютою.

  1. У першу чергу це засоби індивідуального захисту для населення, тобто медичні маски та антисептики за державні кошти.
  2. Потім - програма підтримки молодих сімей (10 млн домогосподарств). У нас це могла бути програма допомоги сім'ям з двома й більше дітьми.

Новини за темою

  1. Продовольчі картки та набори малозабезпеченим. У нас це можна було трансформувати в набори вітамінів та імуномодуляторів.
  2. Програми професійної перепідготовки. У нас можна було запустити проекти з поліпшення доступу МСБ на зовнішні ринки, до систем логістики, транспорту та інженерної інфраструктури.
  3. Знижки на оплату електроенергії для населення та малого бізнесу. В Україні таку програму можна було запустити з оплати природного газу, опалення та гарячої води в межах встановленого соціального ліміту, а також у вигляді знижок на ціну електроенергії для підприємств МСБ.
  4. Мораторій на погашення та обслуговування кредитів. В Україні цю програму можна було поширити на іпотеку та споживчі кредити, де ставки доходять до 40% річних (наприклад, обмеження верхньої планки на рівні облікової ставки НБУ).

В Індонезії це назвали шістьма пакетами допомоги. В Україні теж можна було створити суттєвий пакет соціальної фінансової ін'єкції найбільш незахищеним верствам населення "під ялинку", коли наш ключовий драйвер економічного зростання – торговий оборот, отримав би різке прискорення, витягаючи всю країну з кризи. Враховуючи нинішнє дно, такі заходи не привели б ні до критичного зростання інфляції, ні до глибокої девальвації гривні.

Натомість, беручи до уваги, що 50% витрат у споживчому кошику українців – це продукти харчування, більша частина цих ресурсів пішла б у національну економіку, тим самим ФОП, які в таких умовах і без чинника вихідних отримали би свою вигоду.

Але замість пенсіонерів, студентів та соціально незахищених сімей 8 тис. отримає ФОП. Беручи до уваги специфіку цього бізнесу в Україні, для багатьох осіб, на яких ці ФОП і реєструвалися, подібний подарунок уряду стане справжнім сюрпризом.

Укотре, минаючи етап "пошуку винних", наша влада переходить до "нагородження непричетних". Загалом, як співав Висоцький: "Нет, ребята, все не так, все не так, ребята…".

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>