Війна знеструмила економіку Донбасу: На відновлення потрібні роки і мільярди гривень

Війна знеструмила економіку Донбасу: На відновлення потрібні роки і мільярди гривень
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

До 2014 року Донбас забезпечував близько 20% промислового виробництва України, при тому що на цій території проживало тільки 10% населення країни. Там були шахти, найбільші металургійні й хімічні підприємства, а в Донецькій області зосереджувалася найгустіша мережа залізниць на пострадянському просторі. Усе це господарство щодня вимагало живлення – мільйони кіловат електроенергії виробляли теплові станції Старобешівська, Слов'янська, Курахівська, Вуглегірська, Зуївська. Від них, як по венах, по лініях електропроводів текла енергія, що приводить у дію механізми великого промислового вузла. Війна в першу чергу порвала вени промислового гіганта. Більшість магістральних ліній електропередач, які з'єднували Донецьку та Луганську області з об'єднаною енергосистемою України, було пошкоджено. У кінці 2015 року у зв'язку із сотнями обірвань було аварійно від’єднано близько 16 ліній електропередач, багато опор унаслідок бомбардувань і прильотів від систем реактивного залпового вогню було повалено.

Новини за темою

У 2015-2017 роках оператору української енергосистеми "Укренерго" вдалося відновити частину ліній на підконтрольній території. У результаті об'єднання ліній Вуглегірська ТЕС – Михайлівка з Донбаська-Перемога було створено додаткову лінію, яка забезпечує видавання потужностей Вуглегірської ТЕС.

У найскладнішій ситуації досі північ Луганської області, де проживає близько 1 млн українців і зосереджені великі промислові підприємства. Регіон, в якому 15 міст, 28 містечок і 517 сіл Луганської області, зокрема, міста Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Кремінна, Щастя, опинився в ситуації острова, відрізаного від об'єднаної енергосистеми України. Багато ліній електропередач, які з'єднували цей регіон з Росією і джерелами живлення на Донбасі, вийшли з ладу. Було перервано сполучення Луганської ТЕС і підстанції "Ювілейна" - ключового розподільного вузла напруження в регіоні (розташована за 20 км від лінії розмежування). Нині електрику в регіоні постачають за допомогою однієї єдиної лінії електропередачі, побудованої ще в 70-х. Вона з'єднує Луганську ТЕС з підстанцією в Лисичанську, а та своєю чергою уцілілими після бойових дій опорами і проводами з'єднана з "Ювілейною". З цієї причини говорити про надійність постачання регіону електрикою не доводиться. Якщо через відсутність поставок палива робота Луганської ТЕС зупиниться чи станеться пошкодження на лінії, що працює, весь регіон ризикує зазнати блекауту, без альтернативи під’єднання до інших джерел живлення: не працюватимуть водоканали (зокрема Попаснянський – подає воду і до окупованого Луганська), без електропостачання залишаться дитсадки, школи, лікарні, тисячі житлових будинків.

Ситуація ускладнюється і тим, що Луганська ТЕС після відмови Росії видавати квоти на відвантаження вугілля на українське підприємство змушена була працювати на дорогому природному газі, через що в роботі залишився тільки один енергоблок. А через те, що лінія електропередач в регіоні одна, ситуація ускладнюється ще й тим, що "Укренерго" може виконувати планові ремонтні роботи на ній тільки у вихідні, коли не працюють промислові підприємства.

Фото з відкритих джерел

У зв'язку із втратою Старобешівської ТЕС (залишилася на непідконтрольній території) досі є проблеми з надійністю забезпечення електрикою на півдні ключового промислового вузла Східної України – Маріуполя (у місті зосереджені великі металургійні підприємства).  

Новини за темою

Вирішити проблеми могла б реалізація Східної інвестиційної програми "Укренерго". До неї входить будівництво підстанції "Кременська", яка з'єднає ключову підстанцію регіону "Ювілейну" з Донбасько-Донською лінією електропередач (з'єднує підстанцію Донська, що виконує функції розподільного устрою російської Нововоронезької АЕС-2 на території РФ, і Донбаська в Україні). Підстанцію введуть в експлуатацію в травні 2020 року. Причому, як запевняють в "Укренерго", ці строки не зірвуть. Раніше їх двічі переносили у зв'язку з процедурою узгодження в Кабміні (тривала аж 17 місяців). Згідно з подальшими кроками програми, буде побудовано ще дві нові лінії: Курахівська ТЕС – підстанція "Білицька" (розташована недалеко від Бахмута), а також лінія, що з'єднує нову ПС "Кременська" з підстанцією в Куп'янську. Сьогодні лінії проектують. Реалізація цих планів, у тому числі, дасть змогу до 2022 року від'єднатися українській енергосистемі від Росії та Білорусі без загроз для безпеки живлення споживачів на прикордонних територіях. Це вкрай важливо в контексті інтеграції України в європейську енергосистему ENTSO-E. Також у планах "Укренерго" побудувати нову лінію електропередач від Луганської ТЕС до підстанції "Ювілейна", яка дасть їй можливість повноцінно видавати електроенергію в енергосистему України. Правда, для реалізації цих планів має бути налагоджено безперебійне забезпечення луганської ТЕС вугіллям. Як один з варіантів, для цього можуть побудувати 30 км залізничного шляху від ТЕС до найближчої станції.

Для вирішення проблеми на півдні Маріуполя буде проведено модернізацію підстанції "Азовська" (клас напруження підвищать з 220 кВ до 330 кВ). Також добудують 2,5 км лінії електропередач, які з'єднають підстанцію з інфраструктурою аналогічного класу напруження. Плани мають бути реалізовані до 2022 року. Заплановані інвестиції на реалізацію Східної програми становитимуть близько 100 млн євро (без урахування будівництва ПС "Кременська" - 1,3 млрд грн).

Як і в більшості проектів, питання фінансування заявлених проектів є ключовим. В "Укренерго" кажуть, що шукають можливості залучення кредитних коштів міжнародних фінансових організацій, але, якщо їх не знайдуть, то фінансуватимуть програму за допомогою тарифної виручки (1,1-1,2 млрд грн за рік), перерозподіляючи її від інших менш пріоритетних проектів.

З інвестиціями завдяки тарифу сьогодні є проблеми. Перед запуском нової моделі енергоринку не було врегульовано проблему розрахунків тодішнього оператора ринку - ДП "Енергоринок" - з низкою компаній, у тому числі з "Укренерго". ДП залишилося винним "Укренерго" 623 млн грн, що еквівалентно половині тарифної частини інвестпрограми. Причому чіткого механізму повернення цих коштів ні Кабмін, ні НКРЕКП досі не мають.

Із забезпеченням надійності в подаванні електроенергії на Донбас буде вирішено проблеми не тільки побутових споживачів. Також зможуть відновити роботу великі промислові підприємства. Переважно це великий виробник мінеральних добрив - Сєвєродонецький "Азот" (входить до холдингу OSTCHEM Дмитра Фірташа). Нині підприємство підтримують на холостому ходу. У Луганській області від електропостачання залежить і велике хімічне підприємство в Рубіжному – НВП "Зоря" (виробництво бензолу, промислових вибухових речовин, хімічних засобів захисту рослин).

Також у регіоні є другий за потужністю нафтопереробний завод України – Лисичанський НПЗ (до війни був підконтрольним "Роснєфті"). Завод зупинився ще в 2012 році, після чого єдиним діючим з шести нафтозаводів на території України залишився Кременчуцький нафтопереробний завод (підконтрольний групі "Приват" Ігоря Коломойського). Бойові дії, що розпочалися навесні 2014 року, ще більше ускладнили становище заводу. Під час артилерійських обстрілів на заводській території було пошкоджено ТЕЦ і сховище мазуту.

За словами чиновників, за гарного стану справ може відновити роботу також велика нафтобаза в Лисичанську.

Олена Голубєва

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>