Війна за ФОПи: Уряду здалося, що програмісти багато заробляють, а значить, час їх "стригти"

Війна за ФОПи: Уряду здалося, що програмісти багато заробляють, а значить, час їх "стригти"
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Коли в промовах наших вищих урядових чиновників стали досить часто проскакувати "світлі думки" про перспективи вітчизняного сектору інформаційних технологій, в головах бувалих тут же промайнула твереза думка: значить, будуть "обкладати". Адже в нашій економіці більш-менш динамічно розвиваються лише ті галузі, яких ще не торкнулася "длань Сарумана" у вигляді міністерського циркуляра або промови цілого першого віце-прем'єра. Довгий час провладні еліти пестували металургію та видобування корисних копалин, залишаючи сільське господарство "рагулям". Але не минуло й десятка років, як аграрний бізнес став приносити "золоті яйця долі", і колишні металурги і газовики вмить стали фермерами. В "особливо великому розмірі", за законами жанру Кримінального кодексу. Сьогодні майже так само несподівано виринув "нізвідки" сектор ІТ-технологій.

Новини за темою

Рональд Рейган перед тим, як вступити у виборчу гонку: "Уряд як немовля: жахливий апетит на одному кінці і повна безвідповідальність на іншому…".

Антологія жадібності в Україні досить проста: державні регулятивні структури в нашому економічному акваріумі можна порівняти з акулами, у яких там, де їсти, – "багато", а там, де думати, – "мало". Цей хижак "працює" лише по великих жертвах: біля нього крутиться маса маленьких риб-прилипал, на яких він просто не звертає уваги. Але як тільки з'являється умовний тунець, в справу йдуть і зуби, і по-справжньому тваринна агресія. Як правило, "кошлатість" в українських чиновників підвищується, коли який-небудь бізнес або галузь економіки досягає кумулятивної капіталізації в розмірі понад мільярд доларів на рік. В такому випадку все починається з того, що нововиявлений перспективний напрямок включається в різноманітні передвиборчі антології на тему "як Україна наздожене…". Потім ця галузь-годувальниця ВВП потрапляє в складені з нагоди спічі міністрів і віце-прем'єрів на різних конференціях, де наші чиновники зустрічаються з представниками бізнесу, щоб послухати себе. Ну а закінчується все звичним законодавчим трешем, коли в цілях наповнення бюджету нову і багатообіцяючу галузь віддають на заклання. Особливо якщо її важко рейдернути.

В даному випадку наш Мінсоц, який правильніше було б називати "мінсоцздох", виступив із законодавчою ініціативою зібрати більше податків з фонду оплати праці і трохи підправити дефіцит Пенсійного фонду.

Пропонується встановити групу критеріїв, з допомогою яких будуть виявляти ті ФОПи, які використовуються бізнесом в схемах оптимізації оподаткування. До таких індикаторів віднесуть:

  • періодичність у платежах на користь ФОП (два і більше рази);
  • контроль за процесом виконання робіт, надання послуг;
  • оплата на користь ФОП з боку одного замовника 75% і більше доходів підприємця - фізичної особи;
  • робота проводиться в умовах, які забезпечуються замовником, включаючи засоби праці;
  • робота ФОП має схожість з роботою штатного співробітника;
  • трудовий розпорядок встановлюється замовником робіт.

Наявність трьох і більше критеріїв, зазначених вище, призведе до визнання відносин замовника та ФОП як трудових і штрафу в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, тобто більш ніж 125 тисяч гривень. Накладувані штрафні санкції ідентичні покаранню за одного неоформленого у штат працівника.

Навіть при побіжному ознайомленні з критеріями стає очевидним, що це по суті нейтронна бомба, яка за зовнішньої відсутності руйнувань призведе до повністю безживного економічного ландшафту, коли нашу економіку можна буде порівняти з місячними кратерами.

Особливо сильно новація вдарить саме по ІТ-сектору, що цілком логічно, враховуючи, що перший віце-прем'єр Степан Кубів буквально днями мало не розплакався "у вишиванку", розповідаючи про те, що ІТ-індустрія в Україні дає 4% ВВП і забезпечує роботою 150 тисяч осіб, а в перспективі і всі двісті.

Рональд Рейган, у перші дні після інавгурації на посаді президента США: "Точка зору уряду на економіку може бути виражена кількома простими фразами: якщо щось працює, обкладай це податком, якщо воно продовжує працювати — регулюй, а якщо зупинилося — субсидуй".

В Україні уряд діє "по класиці": нові галузі, такі як ІТ і малий бізнес, занадто "розжиріли" і їх потрібно "обкласти". Енергетика дуже ліквідна, і її потрібно "регулювати". Ну а "субсидувати" треба "курячих королів", адже їм так важко зібрати кеш на особистий літак і чергову вечірку в "індіанському стилі" де-небудь в Альпах…         

Ми не будемо схожі на наших чиновників і проведемо чесний аналіз цієї проблеми. Сьогодні в Україні є три групи ФОПів: "сплячі", тобто виведені з господарського обороту до кращих часів; "схемні" – які використовуються для оптимізації оподаткування; і реальні – справжні підприємці. Останніх в Україні, до речі, не більше мільйона. Зміни уряду повинні вдарити по так званих "конгломератах ФОП" - це коли під певною торговою маркою концентруються сотні фіктивних підприємців. Наприклад, відомий ювелірний бренд виявляється таким "кущем ФОПів", де сотні "одиничників" з оборотом до 5 млн грн в рік забезпечують оподаткування під 5% для бізнесу з фінансовим потоком під один мільярд на рік.

З точки зору тактики до законодавчих ініціатив уряду зауважень немає. А як щодо стратегії? А ось тут у нас традиційно "повна хата огірків". Крива Лаффера, яка показує залежність між рівнем оподаткування і динамікою бюджетних доходів, в Україні давно "поламалася". Методи щодо зниження фіскального навантаження, як це було у випадку зі скороченням в два рази ЄСВ, вже не працюють. Отже, як це в свій час і описав економіст Фернандо де Сото, необхідно перезавантажити репресивний фіскальний механізм, який скомпрометував себе, на основі нової консенсусної/рівноважної точки податкового навантаження, що влаштовує і бізнес, і державу. Тобто повністю, на системному рівні, перезавантажити чинну фіскальну модель. І в кінцевому підсумку – демонтувати скляні перегородки між реальною економікою та тіньовою, але не за допомогою регулятивного молотка, а поступово адаптуючи усталені на мікрорівні традиції ділового обороту на законодавчому макрорівні в масштабах всієї країни. Простими словами, зробивши приблизно те саме, що американці здійснили з легалізацією "дикого заходу" у 19 столітті і з дерегуляцією в кінці 20-го, коли і народилася знаменита "рейганоміка". В іншому випадку, разом з водою "детінізації зарплат", уряд ризикує виплеснути й дитину, якою у нас і є малий/середній бізнес. У кращому випадку підприємці підуть у тінь, у гіршому – взагалі покинуть країну. Як показує статистика, в будь-якій економіці не більше 5% населення схильні до підприємництва, і втратити цей потенціал рівносильно добровільній економічній евтаназії.

Рональд Рейган у розпал реалізації програми економічних реформ: "Найбільш страшні слова в англійській мові: "Я з уряду, і я тут, щоб допомогти".

Ну а у нас поки бал править "кубівномика", коли з одного боку співають "оди до радості" на честь ІТ, а з іншого, велика частина нововведень якраз і поховає цю сферу. Адже велика частина ІТ-структур функціонує у вигляді двох дзеркальних систем: фронт-офіс в західних країнах (США, Ізраїль), укладання контрактів; і бек-офіс в Україні у вигляді коворкінгів програмістів, багато з яких працюють у форматі ФОП і за формальними ознаками будуть підходити під критерії "фіктивності". І тоді, крім силовиків, їх почне "кошмарити" і "держтруд".

Хоча насправді ми маємо справу лише із зародком нової галузі. Її необхідно ще років десять пестити і плекати, поки рівень капіталізації не перевищить хоча б 10 млрд дол., і вже потім починати потихеньку стригти.

112.ua

Компанія IDC проводить дослідження в сегменті цього бізнесу. За її даними, Україна з 3-4 млрд дол. експорту ІТ-послуг займає місце в четвертому десятку рейтингу, поступаючись за обсягами реалізації Коста-Ріці і набагато випереджаючи Марокко. І приблизно в п'ять разів відстає від Польщі. Не кажучи вже про першу п'ятірку країн-лідерів, куди входять Франція, Індія, Німеччина, Велика Британія і США, де "вхідний квиток" - більше 100 млрд дол.

Але, на нещастя, капіталізація ІТ-індустрії в Україні перевищила "заповітні" кілька мільярдів доларів на рік. Так само як і основний масив малого бізнесу. І цим звернула на себе увагу жадібних чиновницьких ротів. Адже якщо хлопці стали багато заробляти: "значить, ми йдемо до вас…". І діалог між владою і бізнесом, як і раніше, відбувається за відомою ще з 1917-го року формулою: "Ну, а як же можна без програми? Ну що я вам, бандюга з великої дороги? Я ж отаман ідейний. І всі мої хлопці як один стоять за вільну особистість! - Значить, будуть грабувати…".

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>