Війна США проти Ірану закінчиться великою катастрофою

Війна США проти Ірану закінчиться великою катастрофою
З відкритих джерел

Die Welt

Німецька газета

Оригінал на сторінці Die Welt

Якщо США зважаться на війну з Іраном, вона може стати ще більшою катастрофою, ніж Ірак у 2003 році. Це знає і держсекретар Майк Помпео. Ы все ж ситуація може призвести до ескалації.

Держсекретар США однозначно назвав винного. "За оцінками Сполучених Штатів, Ісламська Республіка Іран несе відповідальність за атаки, які відбулися в Оманській затоці", — заявив Помпео на прес-конференції.

"Такі оцінки ґрунтуються на розвідданих, використаній зброї, рівні досвіду, необхідному для здійснення такого роду операцій, і на тій обставині, що жодне угрупувань у регіоні не має у своєму розпорядженні ресурсів і навичок для дій подібного рівня складності". Але що це означає? Чи вестимуть США війну проти Ісламської Республіки Іран?

Можливо, але поки малоймовірно. Поговоримо спочатку про війну в Іраку 2003 року. У тій війні США не володіли мандатом ООН, але в них були союзники: Велика Британія, Польща, Данія, Південна Корея. Припущення, що Саддам Хусейн розробляє нову зброю масового знищення, принаймні не було божевільним.

Та спочатку та війна, з погляду США, йшла добре. Населення Іраку тоді становило трохи більш ніж 23 млн. Режим Саддама ненавиділи всі: курди, шиїти, багато хто із сунітів. Іракська армія була смішним противником і за кілька тижнів склала зброю.

Іран за площею приблизно втричі більше Іраку. Його населення — понад 81 млн. Його армія професійна, високомотивована і за минулі роки отримала великий бойовий досвід в Ємені та Сирії. Крім того, такі терористичні організації, як "Хезболла", нададуть підтримку іранському режиму і здійснюватимуть атаки не тільки на Близькому Сході.

Новини за темою

Америка в цій війні має двох союзників: Ізраїль й арабські країни Перської затоки. У внутрішній політиці війна з Іраном одразу призведе до масових протестів в усіх американських містах. Конгрес, який, згідно з конституцією США, має одноосібне право оголошення війни, виступить проти президента.

Крім того, через площу Ірану неможливо здобути перемогу у війні тільки за допомогою ударів з повітря. Тобто необхідно вводити наземні війська. Унаслідок тактики "Великої хвилі" — збільшення військового контингенту в країні за генерала Девіда Петреуса — в Іраку було розміщено 107 тис. солдатів.

Їм насилу вдалося врегулювати у країні хаос, що межує з громадянською війною. Але в Ірані, як вже було сказано, вчетверо більше жителів. І навіть якщо іранське населення ненавидить фундаменталістський іранський режим, навряд чи іранці відреагують на американські бомбардування своїх міст і солдатів з тріумфуванням.

Війна проти Ірану закінчиться катастрофою

Іншими словами, війна з Іраном була би божевіллям. Ймовірно, вона закінчилася би ще більшою катастрофою, ніж погано підготовлена війна з Іраком. І це стало би кінцем західного альянсу.

Все це знає і Майк Помпео. Дональд Трамп, крім цього, знає ще дещо. Ту третину американського населення, на яку спирається президент, він досить швидко втратить, якщо буде війна, в якій загине багато американських солдатів. А вони загинуть. Не в малій кількості, як в Іраку або Афганістані, жертви обчислюватимуть десятками тисяч.

Вся зовнішня політика Трампа від самого початку орієнтована на вихід та ізоляціонізм: вихід з Афганістану, вихід із Сирії. Фантастичні загрози на адресу Північної Кореї, як відомо, закінчилися глибоким риторичним прогином американського президента перед північнокорейським диктатором.

Та коли КНДР нещодавно відновила випробування ракет, Трамп не відреагував. Ба більше, він збрехав, що загалом нічого й не сталося. Тобто Трамп, як між тим і почали говорити, —  не жорсткий противник, а позер, за погрозами якого нічого немає.

"Скажи мені, як це закінчиться"

Та саме в цьому полягає небезпека. Трамп в минулому неодноразово блефував, а коли його призвали розкрити карти, він кинув їх на стіл і, знизавши плечима, пішов. Можливо, прихильники жорсткого курсу щодо іранського режиму нині своїми способами хочуть підштовхнути Трампа до вирішення?

Та що буде, якщо ситуація вийде з-під контролю? Коли Девід Петреус у 2003 році разом зі 101-ю парашутно-десантною дивізією був на шляху до Белграда, він поставив глибоке філософське питання: "Скажи мені, як це закінчиться". Ось те, що він хотів знати.

Він послався на військового радника американського уряду, який у 1950 році сказав, що достатньо "восьми років і восьми дивізій", щоб захистити Південний В'єтнам від агресії Північного В'єтнаму. Як відомо, радник трохи прорахувався. У війні у В'єтнамі загинуло 58 тис. американців. "Скажи мені, як це закінчиться" — це питання можна знову поставити й зараз.

Ганнес Штайн

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>