Від зарплати до зарплати: Українці змушені брати споживчі кредити з астрономічними відсотковими ставками

Від зарплати до зарплати: Українці змушені брати споживчі кредити з астрономічними відсотковими ставками
Відкриті джерела

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Як відомо, прем'єр-міністр Володимир Гройсман анонсував, що в 2019 році мінімальна заробітна плата зросте з 3723 до 4170 гривень. Невже й уряд почало лякати швидке зростання так званих позик "від зарплати до зарплати" нашими громадянами, тоді як будь-яких новацій, які захищають пересічних позичальників, з початку фінансової кризи так і не з'явилося. Зате у вересні споживчі ціни і тарифи ЖКГ знову поповзли вгору, тим часом як реальні доходи людей падають (за прогнозом Національного банку, до кінця 2018 року інфляція в Україні становитиме 8,9%).

Треба чесно сказати: ефективні відсоткові ставки за споживчими кредитами у цілої низки банків просто зашкалюють. Якщо кредитна установа показує клієнту, наприклад, 50+ відсотків з ще декількома істотними умовами договору, то, напевно, держава повинна забороняти такі кредитні угоди? Хотілося б, звичайно, заборонити в Україні ідіотизм, як це відбувається в інших європейських державах - там держоргани контролюють фінансову стійкість. Чиновники в розвинених країнах розуміють, що обслуговувати споживчі кредити під 50-70%, а то і 100% річних сім'ї дуже важко. На таку сім'ю очікує зубожіння, а то і злидні.

Чого гріха таїти - від українських позичальників такі астрономічні ставки нерідко намагаються приховати. Рішення тут могло би бути таким, як у Польщі. Там законодавці заборонили видавати кредити в чотири рази вищі, ніж ставка рефінансування Центробанку. Тобто, окей, банкіри, обманюйте своїх клієнтів, але для вас буде встановлено межу за ефективною ставкою або, точніше, за повною вартістю кредиту з обов'язковим зазначенням його в договорі. Ось у такому разі, я переконаний, і в нас би кредитні установи більш ретельно проводили андерайтинг своїх позичальників. Не розглядали би споживачів фінансових послуг як джерело наживи.

Новини за темою

Хоча від наших чиновників у контексті цієї теми неодноразово доводилося чути аргумент, мовляв, а чому держава повинна боротися з ідіотизмом споживачів? На благодатному ґрунті високої інфляції, девальвації гривні та відсутності національної програми підвищення фінансової грамотності населення чимало українських банків і ще більше мікрофінансових організацій стали активно повертатися до високоризикового і, як наслідок, високомаржинального експрес-кредитування. А що робити людям? Грошей не вистачає навіть на оплату комунальних послуг. Та й висока інфляція ще не повністю відреагувала на подальше знецінення гривні.

Безумовно, з подорожчанням товарів і послуг у нас з вами буде ще менше можливостей щось купити. Плюс це сильно позначиться на створенні робочих місць, бо якщо не буде кредитування великих інвестиційних проектів, не вдасться створити нові робочі місця, де б фахівці могли заробляти хороші гроші. Думаю, навпаки, можливі скорочення. Поки ж масових звільнень немає, але якщо ситуація  розвиватиметься за негативним сценарієм, то, звичайно, ми до цього прийдемо. І це – ще більш гострий біль як для банкірів, так і для споживачів.

Знову почнуться старі нові ігри на фінансовому ринку, адже вже понад 10 років ринок споживчого кредитування та запозичення в мікрофінансових організацій не врегульовано – він не отримав спеціального закону України. І це дуже велика проблема. Тому давно хотілося дізнатися у народних депутатів і керівництва Національної комісії з регулювання ринку фінансових послуг, чому така актуальна тема поза зоною уваги законодавців і держрегулятора? І ще один сюжет для влади. Де у нас ще гірше? А там, де закон начебто є, але виконується він дуже погано, наприклад, у сфері виконавчого провадження, коли бідних позичальників, які не мають можливості обслуговувати кредит, по-справжньому "кошмарять".

До того ж виявляється, що наша судова система далеко не ефективна. Банки теж скаржаться, що суди нерідко не забезпечують повернення коштів. І це теж економіка нашого непростого життя в кредит. Схоже, ніхто і нічого не збирається реформувати на українському ринку запозичень. Що говорити про інших, якщо Кабмін Володимира Гройсмана теж чекає на черговий кредит від Міжнародного валютного фонду, не проводячи яких-небудь кардинальних реформаторських змін. А ринок зараз чекає від уряду і Верховної Ради законодавчого забезпечення в тому, що стосується застав, нормативно-правових актів для підвищення ефективності виконавчого провадження та багато іншого.

Новини за темою

Боюся, що ті процеси, які ми продовжуємо спостерігати у 2018 році, а саме - наростання геополітичних ризиків, які співпадають із загостренням політичної ситуації в передвиборчій Україні і несприятливою макроекономічною кон'юнктурою, і далі посилюватимуть негативний вплив на нашу економіку та банківську систему. Як не було у нас жодних економічних стимулів для поповнення банківських депозитів, так досі й немає. Зате достатньо стимулів для вилучення гривневих депозитів і купівлі готівкової іноземної валюти. Плюс та довіра до гривні, що завойовувалася роками, швидко зникла. Це ще одне яскраве підтвердження того, що банківський сектор є віддзеркаленням усіх тих процесів, які відбуваються в економіці країни.

Тепер уже важко сказати, коли після політичної передвиборчої динаміки настане економічна динаміка в Україні, коли ми почнемо структурні реформи. Нарешті, хто персонально візьме на себе контроль за відсотковими ставками та операціями на нашому грошовому ринку? Що відбуватиметься вже в кінці 2018 року на тлі зниження гривні щодо "американця"? Питання, питання, питання.

Хотілося би більш оптимістично мислити, але, на жаль, поки не виходить. Особливо, коли знаєш, що зарплати в країнах Євросоюзу в рази більші за українські, а також те, що в Німеччині, Великій Британії, у низці штатів США давно вже існує заборона на лихварство. Але ми чомусь все те найкраще, що є на Заході, ніяк не можемо впровадити у себе в країні, продовжуючи консервувати все найгірше. 

Олександр Гончаров, директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів