Від Маріуполя до Амстердама: Як зробити українські міста придатними для життя

28-29 листопада в Україні відбувся другий Міжнародний саміт мерів. Захід зібрав як українських градоначальників, так і керівництво передових міст світу. Говорили про інновації: що робиться у світі, що вже було зроблено в Україні та що слід зробити, щоб міста нашої країни стали комфортними для життя. Редакція 112.ua ділиться враженнями від почутого

Від Маріуполя до Амстердама: Як зробити українські міста придатними для життя
Міжнародний саміт мерів 2017 Деловая столица

Ніна Глущенко

Журналістка

28-29 листопада в Україні відбувся другий Міжнародний саміт мерів. Захід зібрав як українських градоначальників, так і керівництво передових міст світу. Говорили про інновації: що робиться у світі, що вже було зроблено в Україні та що слід зробити, щоб міста нашої країни стали комфортними для життя. Редакція 112.ua ділиться враженнями від почутого

Простежується чітка закономірність між комфортністю міста для життя та його привабливістю для стартапів. Європейські Берлін, Амстердам, Лондон, Копенгаген – усі ці міста не тільки ставляться доброзичливо до технологічних компаній і створюють умови для того, щоб заманити їх до себе, а і є зразково комфортними для життя. Що не дивно, бо інновації та комфорт йдуть пліч-о-пліч, і нові рішення в області Smart City, які так чи інакше створюються стартапами, можна відчувати, буквально не відходячи від робочого місця. Тут є внутрішній ринок IT-послуг і база для впровадження нових.

Серед учасників форуму з боку представників керівництва зарубіжних міст були Бо Франк, мер міста Векше (Швеція), Вислав Белавський, заступник мера Гданська (Польща), Хелен Фебе, старший куратор Йоркширського парку скульптур (Велика Британія), Карл Тлейс, старший директор з інновацій та стратегічного партнерства (ОАЕ), Шломо Долберг, генеральний директор Асоціації муніципалітетів Ізраїлю - ULAI (Ізраїль) тощо. Крім того, на заході виступили представники VISA, WNISEF, CFCConsulting, Deloitte Ukraine. Форум відвідав директор StartupAmsterdam, засновник CodeUur Рубен Ньюювенхаус і принц Нідерландів Костянтин Крістоф Фредерік Ашвін, амбасадор нідерландських стартапів у світі. Незважаючи на те, що всі учасники реалізували проекти в різних сферах – від розвитку IT-кластеру до озеленення та управління об'єднаною громадою, - об'єднує їх одне: у них вже є досвід вирішення проблем, які наразі стоять перед українськими міськими головами.

Новини за темою

Хоч українські міста мають цілу купу проблем, є дві проблеми, яким хотілося б приділити особливу увагу. Перша – це незалежність і енергоефективність, які прем'єр-міністр Володимир Гройсман називає метою номер один для країни. Друга – це технологічна відсталість (у тому числі, у розвитку швидкісного інтернету) та відсутність внутрішнього ринку IT-послуг, що робить нашу країну нецікавою для наших же технологічних компаній. Тому в їхніх планах рішення для українських користувачів є, скоріше, побічним ефектом, ніж метою. Тим не менше саме технології – каталізатор розвитку міст. Навіть якщо йдеться про такі прості речі, як прибирання сміття або планування маршрутів міського транспорту. Як ми вже розповідали, тут основним джерелом інсайтів є великі дані. Українські міста прийшли до співпраці з операторами нещодавно – перші пілотні проекти Київ і Львів робили з "Київстаром", потім приєдналися інші міста й інші оператори.

Новини за темою

Якщо говорити про конкретні проекти, то в межах другого Міжнародного форуму мерів київська влада показала, як відкриті дані допомагають робити місто кращим. Наприклад, той самий відкритий бюджет – близько 2000 киян щодня заходять вивчити те, як надходять і витрачаються кошти. Кияни голосують за петиції та схвалюють рішення про розвиток міста. Відкрита інформація про рух громадського транспорту банально робить місто зручнішим. Великі дані допомагають місту підрахувати фактичне населення і з'ясувати його потреби в транспортних маршрутах. Кияни вже можуть записуватися до лікаря онлайн, оформляти заявки на дитсадок. Дані дадуть можливість прогнозувати потребу в дитячих садках і школах у конкретних районах. Столицю обладнають камерами спостереження - одні вміють розпізнавати номери автомобілів і вже допомогли правоохоронцям в розкритті злочинів, інші розпізнають обличчя.

Львів робить акцент на залученні IT-фахівців і розвитку хабів. Місто бачить, що такі кадри будуть корисними як для інфраструктури, так і для бюджету.

У Вознесенську працюють над картою мешканця – до неї вже прив'язано медичні дані та пільги. З часом для мотивації городян отримувати карту планують впровадити програми лояльності в торгових мережах. Програма дає можливість владі оцифрувати дані про мешканців і зрозуміти, хто живе в місті, як населення користується інфраструктурою і які в нього потреби. Наявні раніше розрізнені та неповні реєстри не дозволяли бачити загальної картини.

Житомир активно займається розвитком транспорту. У місті на приватних перевізників припадають 73% пасажирів, що робить його не дуже зручним і безпечним, оскільки перевізники "ганяються" за пасажирами, але не за якістю послуг. По-перше, Житомир впроваджує безконтактну оплату за проїзд. Кияни вже мають можливість оцінити, наскільки це зручно, завдяки спеціальним турнікетам у метро, на лінії швидкісного трамвая і на фунікулері. Однак до повного охоплення транспорту, як у Варшаві, Вроцлаві та Лондоні, наприклад, столиці ще далеко. Безконтакт дасть можливість Житомиру змінити структуру фінансових відносин з приватними перевізниками. Тепер усі гроші будуть спочатку надходити в місто, а потім – перевізникам. Ті будуть отримувати гроші за кілометраж. Влада Житомира розраховує, що це сприятливо позначиться на безпеці на дорогах і якості перевезень.

У Вінниці розробили проект із залучення бізнесу в місто і стимуляції роботи по-білому. Молоді або вже усталені бізнеси з реєстрацією у Вінниці та мінімум роком роботи за плечима зможуть отримувати кредити на розвиток свого бізнесу, а місцеве самоврядування буде повертати їм частину податків.

У місті Тростянець вдалося перевести всі домогосподарства на індивідуальне опалення. Як підсумок – там немає проблем з відсутністю тепла в батареях з настанням холодів, як в інших містах країни. І 22 млн кубів газу економії.

У Долині, що в Івано-Франківської області, також приділяють велику увагу енергоефективності. Керівництво міста стимулювало городян утеплятися, а також впровадило систему, яка дозволила проаналізувати використання тепла та електроенергії у школах, дитячих садах і т. д., і виявила занадто великі або нецільові витрати. Зараз жителі міста охоче користуються програмами утеплення житла, а громадський транспорт планують перевести на електрику.

У Маріуполі тим часом працювали над вирішенням проблеми безпеки. Керівництво міста стверджує, що завдяки встановленню камер відеоспостереження і купівлі програмного забезпечення він увійшов до десятки найбезпечніших міст у країні. Камери в автоматичному режимі відправляють дані про злочинців до поліції. Крім того, для городян розробили мобільний додаток з "тривожною кнопкою", за допомогою якого також можна оповістити поліцію.

Загалом у кожного українського міста в пріоритеті різні напрями розвитку або вирішення найбільш гострих проблем. Якщо говорити про кращий світовий досвід, то там здебільшого діє вже цілий комплекс подібних рішень, який впровадили набагато раніше, ніж в Україні. Тобто хоч окремі успіхи міст і заслуговують на увагу і схвалення, але до створення комфортного середовища Україні ще далеко.

Міста хвилюють проблеми транспорту, безпеки, зручності для людей з обмеженими можливостями, енергоефективності, легалізації бізнесу і залучення технологічних компаній. Але це не повний перелік того, з чим треба розібратися градоначальникам.

Грамотна забудова міста, архітектурна гармонійність, озеленення, об'єднання громад і більш ефективне управління – з цим ще потрібно буде розібратися. Як показує досвід зарубіжних учасників, усі проблеми можна вирішити, але запорука успіху будь-якого проекту – це взаємодія суспільства, бізнесу і держави. Тільки в результаті об'єднання зусиль усіх трьох груп можна досягти появи зручних, затребуваних послуг і комфортного середовища.

Глущенко Ніна

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>