Від Лук’янівки до Катманду: 5 книг, необхідних у подорожі

Іноді в подорож тягне не лише туристична жага нових вражень чи зміна місця, а зовсім інші бажання. Для когось з авторів цих книжок все обертається веселою мандрівкою, комусь ввижається сумною еміграцією, а хтось радий зазирнути в минуле, змінивши геополітику на геопоетику стосунків із простором

Від Лук’янівки до Катманду: 5 книг, необхідних у подорожі
З відкритих джерел

Ігор Бондар-Терещенко

поет, драматург, арт-критик

Іноді в подорож тягне не лише туристична жага нових вражень чи зміна місця, а зовсім інші бажання. Для когось з авторів цих книжок все обертається веселою мандрівкою, комусь ввижається сумною еміграцією, а хтось радий зазирнути в минуле, змінивши геополітику на геопоетику стосунків із простором

Джонатан Фоєр, Ділан Тюрас, Елла Мортон. Atlas Obscura. Найдивовижніші місця планети. – Х.: Клуб сімейного дозвілля

З відкритих джерел

У цьому фундаментальному і водночас екзотичному виданні нам пропонують зійти з второваної туристичної стежки і дізнатися, можливо, про ще неходжені маршрути. Загалом автори проекту Atlas Obscura зібрали під однією обкладинкою понад 600 незвичайних, дивних, невідомих, містичних, приголомшливих, дивовижних, цікавих місць на Землі - природних і рукотворних - з усіх континентів. Серед них Печери царя Седекії в Єрусалимі; Соляна людина з Чехрабаду; баобаб у ПАР, в якому міститься цілий паб на 15 осіб; "Брама Пекла" в Туркменістані; село в Іспанії, де проходить щорічний фестиваль стрибків через дітей; кладовище кораблів у Бангладеш; печери світлячків у Новій Зеландії; Кольська надглибока свердловина в Мурманській області - найглибша у світі; гігантська голова Леніна в Улан-Уде; Музей холодної війни в бункері в Оттаві та багато-багато іншого. А ще "Акустичні дзеркала" у Ґрейтстоні, Гайґейтське кладовище, фонтани-жартуни палацу Гельбрунн, таємні ліонські коридори, шпигунська станція Тойфельсберґ, курорт-привид Вароша. Кожне місце містить опис і фотографії, а також вказані координати - щоб всі охочі могли дістатися і побачити вподобане диво на власні очі. Замислено і зроблено цю книгу так, що буде цікаво всім, незалежно від віку, статі, місця проживання, посади і схильності до подорожей.

Антон Фрідлянд. Подорож замість туризму. - Х.: Віват

З відкритих джерел

Книжка відомого київського письменника відрізняється від звичних путівників хоча би тим, що в ній немає звичних розповідей про всім відомі пам'ятки, традиційні маршрути і популярні місця прощі туристів. Насамперед автор приділяє увагу не таким очевидним для ока мандрівника маршрутам. Але й не забуває при цьому пояснювати процедуру в'їзду та візові правила, а також розповідає про ціни, місцеву кухню і транспорт. Книжка складається з двох частин: в одній розповідається про безвізові країни, переважно азійські, в другій - про європейські. Від Камбоджі до Грузії і від Чехії до Нідерландів девіз автора - "Екстрім, експромт, експеримент!". 

Андрій Тичина. Автопутівник по Україні: 12 ексклюзивних маршрутів. - К .: КМ-Букс

З відкритих джерел

У книжці відомого журналіста є 12 ексклюзивних маршрутів Україною, серед яких ось така історико-культурна екзотика: "Дворянські гнізда Чернігівщини", "Гоголівська Полтавщина", "Козацький похід за пороги", "Місцями Хмельницького і Шевченка", "Соляний шлях Галичини", "Замки ближнього Поділля" та інші. Чи треба нам воно, спитаєте? А якщо, приміром, там нема буфету? А чи, скажімо, телевізор у мотелі не працює? Усе це, дорогі мої автолюбителі та професійні керманичі, в автора передбачено, бо сам плавав, їздив, їв-пив дорогою, ще й дивився на всіляку красу. Отже, припустимо, Ніжин у нас на шляху. Будь ласка, "тривалість екскурсії – 3 години + обід", як сповіщає нас путівник. Крім того, що в цьому славному місті народився автор українських бойовиків та детективів Андрій Кокотюха, тут ще й помер князь і герой "Слова про Ігорів похід" Ізяслав Ярославович. Але трапезі це не завадить, бо, по-перше, Кокотюха давно не обідає, і тому застільна бесіда на декілька тижнів нам не загрожує, по-друге, надовго не засидимося, бо де саме помер князь, жоден із сьогоднішніх холопів точно не покаже. Тож навіть години буде достатньо, щоб перекусити в салоні, сумно визираючи на хмарки, що вже збираються над Луцьком. Чому саме над Луцьком? Тому що в цьому чудовому путівнику - всі "обласні" відомості для запеклих автомобілістів. Повна, так би мовити, географія.

Гіоргі Кекелідзе. Гурійський щоденник. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко

З відкритих джерел

Історія автора в цій екзотичній документальній прозі переплітається з історією цілого народу. І не лише тому, що для цього самого народу молодий грузинський поет, прозаїк, публіцист і науковець Гіоргі Кекеладзе зробив, як на його вік, вже чимало. 28-річний хлопчина, будучи директором Парламентської бібліотеки, створює цифровий фотолітопис країни і цифрову бібліотеку вітчизняної літератури, відкриває куточки грузинської книжки в бібліотеках Нью-Йорка і Парижа, їздить у гірські села, привозячи мешканцям стоси нових видань, бере участь у теле- і радіодебатах, викладає в національному університеті і, звісно, пише книжки. Про що, зокрема, ця? Про батьківщину автора, яку він описує з таким захопленням, гідним Маркеса і Гоголя, що одразу хочеться все кинути і хоча би поринути, а не податися у дивосвіт його краю. Автора недаремно називають грузинським Борхесом, його історії розплітаються безліччю стежок-пригод, що ведуть у сад задоволення від тексту. Гостинність, застілля, казки і притчі, що лунають на кожному кроці в цій дивовижній Гурії, де "навіть у Бога вірять по-своєму: гурійці так швидко хрестяться, що сам Всевишній не встигає цього помітити". Не обійшлося в тексті й без сексу. "Секс у Гурії називають словом "май", - зауважує автор. - Це слово можна порівняти зі словом "майя", що ведійською мовою означає "ілюзія". Однак ви можете посперечатися зі мною і сказати, що "май" – це теж щось інше. Посперечаймося...".

Олексій Бобровніков. Крайнощі Грузії. - Х .: Фоліо

З відкритих джерел

Ця збірка "грузинських" етюдів від автора, що проїхав велосипедом крізь всю легендарну країну горців, цілком у нинішньому тренді "мандри замість туризму". І тому життя екзотичного краю показано не з офіційного боку, а з "народного" нутра, чим книжка відрізняється від звичних путівників. Або якщо й так і треба визначити жанр, то зазначено, що це "емоційний путівник". "Цей хлопець повторив те, що сто п’ятдесят років тому зробив Дюма, - зауважує Вахтанг Кікабідзе. - Він проїхав Кавказ, поглянувши на нього свіжим поглядом". А хіба може бути інакше в Грузії? Відповідь на це риторичне питання ми так само дістанемо. А також дізнаємося про те, що крім кахетинського можна пити в Грузії. А ще, звісно, про час, який тут точиться паралельно з виростанням трави. За переказами, під час Першої світової війни на допомогу царю прийшов озброєний загін грузин. Танки, літаки, бронепоїзди і триста середньовічних лицарів з мечами і в обладунках, уявляєте?

Ігор Бондар-Терещенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>