Від чого залежить курс гривні та як його можна передбачити

Від чого залежить курс гривні та як його можна передбачити
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Нинішня динаміка курсу гривні на міжбанку, попри підвищену волатильність, на перший погляд, не викликає побоювань. Перед нами традиційний зимовий цикл девальвації, який у грудні 2018-го мав прямо протилежний характер. Ще навесні минулого року у своїх статтях ми звернули увагу читачів на той факт, що курс національної валюти перебуватиме у владі атипових циклів: враховуючи базові макроекономічні фактори, вже тоді було ясно, що традиційного річного циклу ревальвації у 2018-му не буде. За всіма ознаками цей цикл мав бути слабшим і коротшим, ніж у 2017-му, що й підтвердили події на валютному ринку, а також реакція НБУ, який у липні минулого року ще раз збільшив облікову ставку на 0,5%, що було вкрай нехарактерно для літнього періоду, коли темпи інфляції саме різко сповільнюються. У вересні цю процедуру було проведено ще раз, що означало лише одне: регулятор спостерігає середньострокові цінові та курсові ризики і для їх мінімізації застосовує превентивні монетарні методи.

Новини за темою

У грудні оператори ринку очікували плавної девальвації гривні до позначки 28,5, але натомість національна валюта піднесла сюрпризи: девальвації не відбулося, навпаки, гривня навіть дещо зміцнилася. Ознаки атиповості дещо змішали карти базових прогнозів, адже в умовах зміцнення національної валюти можуть виникнути деякі складності у виконанні державного бюджету, істотна частина доходів якого зав'язана на імпортні товарні потоки (ПДВ, мита, акцизи), й, отже, що слабкіше курс гривні, то вагоміші надходження, хоча ця кореляція має знижену еластичність: глибока девальвація має зворотний ефект, коли внаслідок зростання цін на імпортні товари попит на них на внутрішньому ринку катастрофічно падає. Як показує практика, після кожного системного обвалу гривні різко скорочувався й імпорт, вирівнювання якого відбувалося лише на тлі курсової стабілізації. Таким чином, можна скласти певну пропорцію: девальвація глибиною до 10% особливо не відбивається на потоках імпортних товарів, але водночас збільшує митні надходження до бюджету. А ось курсове падіння в розмірі понад 10% вже деструктивно впливає на обсяги імпорту, саме тому в минулі роки гривню любили плавно знижувати на 5-10% для вирівнювання бюджетних дисбалансів.

Але цього разу складається враження, що Нацбанк з мовчазного схвалення уряду вирішив не використовувати цей інструмент девальваційного наповнення бюджету, незважаючи на те що завдяки йому вдалося би залучити ще приблизно до 10 млрд грн і вийти в частині виконання державного бюджету на чистий "дефіцитний" нуль.

Таким чином, при ближчому розгляді може виявитися, що нинішня курсова ситуація є моментом хисткої рівноваги, яку може бути порушено в будь-який момент.

112.ua

При всій несхожості двох осінньо-зимових циклів курсової динаміки гривні в сезоні 2017/2018 і 2018/2019 вони мають і загальні риси. Але почнімо з несхожестей. У вересні 2017 – січні 2018 року спостерігалася чітка поступальна девальвація гривні, яка періодично змінювалася ревальваційними корекціями курсу, але на дуже нетривалі періоди. Пік знецінення гривні припав на січень минулого року, коли НБУ, щоб врятувати ситуацію, різко збільшив облікову ставку. Гривня досить швидко повернула собі основну частину втрачених позицій. Надалі всі очікували поступального посилення національної валюти, а його, по суті, й не було. Пояснювалося це досить просто: цінова динаміка щодо товарів українського сировинного експорту була не настільки позитивною, як у 2017 році. У періоді 2018/2019 (осінь/зима) динаміка курсу поки перебуває в так званому "бічному тренді", який можна було би назвати "танці з бубном довкола позначки 28", причому в грудні відбулося навіть помітне посилення гривні, що було й зовсім не характерно для цього періоду року. Тут позитивну роль зіграла робота НБУ над помилками. У попередні роки Нацбанк "вивалював" у доходи бюджету свій прибуток, який зобов'язаний був переказати, відповідно до закону про бюджет, протягом останніх осінніх місяців, чим і посилював девальваційну хвилю, збільшуючи приплив додаткової ліквідності на ринок. Цьогоріч весь прибуток регулятора було переказано до бюджету вже станом на серпень, і різкого збільшення ліквідності в листопаді-грудні не сталося.

Новини за темою

Але два курсові цикли мали й свої схожі моменти. У грудні та січні їхні криві перетнулися в двох точках: 27,87 у грудні і 28,27 у січні. При цьому першу ознаку зміни курсового тренду з девальвації на ревальвацію цьогоріч був зазначено набагато раніше, ніж торік: 11 січня замість 25-го.

Тобто за інших рівних умов нинішній рік мав би бути більш благополучним для гривні, ніж минулий. Але в тому-то й річ, що цих самих "рівних умов", найпевніше, й не буде: цьогоріч понад 400 млрд грн доведеться витратити на виплату боргів, істотну частину яких номіновано в іноземній валюті. Враховуючи напружений виборчий трек, крім МВФ і ЄС, кредитувати Україну охочих особливо не буде: на приватних ринках капіталу вдасться позичити трохи і дуже дорого. Але це, так би мовити, внутрішні, ендогенні фактори. А як щодо зовнішніх?

Дотепер ніхто не намагався обчислити кореляцію між очікуваною ціновою динамікою на зовнішніх сировинних ринках і ймовірністю реінкарнації глобальної кризи, з одного боку, та курсовою динамікою гривні - з іншого. У всякому разі публічно. Моделювання курсових шоків, яке проводили в НБУ, що випадково потрапило в медіа, показує, що спроби здійснити ці обчислення вже робилися. Рівень курсових шоків оцінював і МЕРТ.

112.ua

Здавалося б, який зв'язок може бути між гривнею та світовими цінами на нафту, тим паче, що Україна купує нафтопродукти і ніби зацікавлена в зниженні її вартості. На жаль, нафта є практично ідеальним індикатором світової економічної активності і бенчмакром для інших сировинних товарів, наприклад, металу і руди, хоча цей взаємозв'язок і не завжди працює. Торік січнева девальвація гривні саме відповідала відносній дешевизні нафти. Потім настав тривалий інтервал високих цін на вуглеводні з березня по жовтень, який відповідав і курсовому добробуту нашої національної валюти. У листопаді ситуація кардинально змінилася, і нафта різко пішла вниз. Кореляція з гривнею досить чітко спрацювала в січні 2019-го, позаяк цей взаємозв'язок має певний тимчасовий лаг. Стабілізація цінових котирувань на нафту частково сприяла і пом'якшенню курсового тиску на валюти сировинних країн, зокрема це повною мірою стосується й України.

Новини за темою

Протягом найближчих місяців ситуація, найпевніше, погіршиться. Наприклад, ціни на залізну руду до літа 2019-го можуть знизитися до 60 дол. за тонну. Про це говорять аналітики Goldman Sachs Group Inc. І це при тому, що в грудні 2018-го вони зросли на 11% (а тепер згадаймо атипову позитивну курсову динаміку гривні в зазначений період у вигляді її зміцнення). Скорочення попиту на руду і метал викликано можливим уповільненням китайської економіки. У всякому разі повернення до цін на руду в розмірі 75 дол. за тонну є малоймовірним, а саме цей показник є надзвичайно важливим для курсового "здоров'я" нашої національної валюти. 

У цьому прогнозі не йтиметься про можливість нового витка глобальної кризи, позаяк ця тема є досить контроверсійною. Лише зазначимо, що у 2019 році Україна житиме в умовах рекордних виплат зовнішніх боргів, двох виборних циклів і в новій парадигмі світових цін на сировину, які можуть повернути нашу економіку в 2016 рік, коли параметри 2018-го згадуватимуть як "ситий період". Про ймовірність уповільнення української економіки до 2,5% говорять також МВФ і Світовий банк. У цій ситуації будь-які спроби НБУ штучно утримувати курс до президентських виборів можуть повторити для нас рецидив 2014 року, коли курс щосили утримували до осені, поки не відбулися парламентські вибори. Девальваційну воду вельми небезпечно накопичувати – греблю може прорвати. Адже в неофіційних шокових моделях НБУ фігурує курс "40", який є можливим у разі припинення співпраці з МВФ і різкого падіння світових цін на метал. Як показує практика, у нашій країні можливо і перше, і друге, але, як правило, відбувається щось середнє, до чого й слід готуватися вже зараз. Як сказав би герой одного відомого фільму, "громадяни, зберігайте гроші в іноземній валюті, якщо ви їх, звісно, маєте…".

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>