Від Чехова до Толкіна: 5 книг "оновленої" класики

"Відродження" книжок цього жанру не може не дивувати як за умов вичерпаності "класичної" тематики в історії, так і в контексті "альтернативних" жанрів. Іншими словами, класики стають дедалі більш актуальними, а сучасники повертаються в бік старих проблем, вирішуючи їх доволі нетрадиційно

Від Чехова до Толкіна: 5 книг "оновленої" класики
З відкритих джерел

Ігор Бондар-Терещенко

поет, драматург, арт-критик

"Відродження" книжок цього жанру не може не дивувати як за умов вичерпаності "класичної" тематики в історії, так і в контексті "альтернативних" жанрів. Іншими словами, класики стають дедалі більш актуальними, а сучасники повертаються в бік старих проблем, вирішуючи їх доволі нетрадиційно

Вінстон Ґрем. Ворлеґан. – Х.: Фабула, 2018

З відкритих джерел

Головні події цієї саги розгортаються наприкінці 18-го – першій чверті 19-го століття, місце дії - англійське графство Корнуолл. "Ворлеґан" – це четверта книжка із саги про Полдарків, і на передній план знову виступає постать головного героя циклу Росса Полдарка. Щоправда, він змінився. "Увесь час, повертаючись додому, Россу нетерпеливилося. Зникло задоволення від подорожі, і, побачивши скелі Корнуолла, він замість того, щоб дванадцять годин знудьговано споглядати на обрій, вирішив зійти на берег одразу". Тож на читача чекають захватні та драматичні події, глибока криза в подружньому житті Росса й Демельзи, відлуння напівзабутого кохання. А тим часом юні Керолайн Бенвенен та Дуайт Еніс планують таємну втечу, наслідки якої неодмінно вразять поціновувачів творчості видатного майстра сюжетної інтриги Вінстона Ґрема. "Полдарки" в сучасній Англії мають заслужену популярність і любов читачів. Саме тому ВВС двічі адаптувала весь цикл у телесеріали – в 1975–1977 і 2015 рр.

Джейн Остін, Сет Ґрем-Сміт. Гордість й упередження та зомбі. – К.: Основи, 2018

З відкритих джерел

Містика в цій книзі полягає в тому, що перед нами нібито класика – шедевр британської літератури, улюблений багатьма поколіннями читачів роман Джейн Остін, але зовсім в іншому, переінакшеному американським "співавтором" вигляді. І не дивно, що на обкладинці вказано ще й співавтора, який, власне, й представив на читацький суд розширену версію відомої книги. Основний сюжет класичного роману не порушено, а доповнено цілком новими епізодами, зокрема безчинствами зомбі, які на початку історії почали з’являтися по селах Англії. Річ у тому, що в країну прийшла загадкова моровиця, внаслідок якої мертві почали оживати. Тож відомі герої роману, двійко закоханих, виголошують свої романтичні монологи, а насправді словесні поєдинки, на тлі реальних поєдинків на кривавому полі бою. Канібалізм, тисячі трупів, пихаті дворяни, боротьба із сатанинським нашестям – все це робить класичний роман цілком сучасним чтивом, справжнім бойовиком вкупі з містичним трилером.

Антон Чехов. Три сестри. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019

З відкритих джерел

Ця книжка російського класика – своєрідне чергове повернення до джерел, так само як нещодавно повернулися в лоно української культури Казимир Малевич і Зінаїда Серебрякова, які мають українське коріння. Так само Чехов -  письменник українського походження, прозаїк, класик світової літератури, один із найвідоміших драматургів світу. Його твори перекладено понад 100 мовами. Його п'єси, зокрема "Чайка", "Три сестри" та "Вишневий сад", протягом понад 100 років ставлять у багатьох театрах світу. Зокрема, п’єса "Три сестри" – це драма бездіяльності, де кожен лише очікує на початок життя, утім аж ніяк не намагається жити чи принаймні братися робити для цього бодай щось. Одночасно це й гімн сирітству, відірваності від коріння, яке все життя переживав автор. П'єса починається з монологу Ольги, старшої із сестер, в якому вона згадує смерть батька, від'їзд із Москви. Згадана тема сирітства, втрата батьків взагалі є наскрізною у творчості Чехова. Згадаймо Соню з "Дяді Вані", у якої немає матері, а няня Марина і дядько Ваня виявляються ближчими і ріднішими, ніж батько. Ніна з "Чайки" хоча і не втратила батька, але своїм відходом від нього розірвала родинні зв'язки і зіткнулася з неможливістю повернутися додому, відірваністю від домівки, самотністю. Це "духовне" сирітство, вічні пошуки "духовної" батьківщини, які нині, здається, успішно завершуються.

Семюел Беккет. Мерсьє та Кам’є. – Брустури: Дискурсус, 2018

З відкритих джерел

Роман найвідомішого з європейських стилістів і батька театру абсурду, який все життя уникав преси і камер, насправді не грішить динамікою сюжету. Це герметичне чтиво для посвячених, і насамперед - у творчість автора "В очікуванні Ґодо". Тож не дивно, що тут з’являються Діді та Ґоґо, а також Уот, герой однойменного роману Беккета, який наразі не "очікує", бо ключовий момент у романі – це "прогулянка". "Фізично вона минала досить легко, без морів і кордонів, які потрібно було би перетинати, Мерсьє і Кам’є не покидали дому. У цьому їхнє щастя", - розпочинає автор розповідь про мандрівку двох своїх героїв. Для особливо нетямущих і нетерплячих читачів, яким складно підкоритися магії тексту, після кожного розділу роману подається конспект попереднього, і так до самісінького фіналу, який, звісно, не має логічного кінця. "Ось ми й тут", - сказав Мерсьє. "Тут?" – сказав Кам’є".

Джон Р.Р. Толкін. Берен і Лутієн. – Л.: Астролябія, 2018

З відкритих джерел

У цій книжці на основі низки прозових та поетичних творів Джона Роналда Руела Толкіна реконструйовано цілісний епос про Берена, сина Барагіра, і Лутієн Тінувіель – смертного та ельфійку, які, за толкіновим легендаріумом, жили в Першу Епоху світу. Історію їхнього кохання та подвигів, здійснених заради нього, письменник вважав головним сказанням "Сильмариліону". Першу зав’язь цього сюжету – "Сказання про Лутієн Тінувіель і Берена" - було створено 1917 року, невдовзі після повернення Толкіна з фронтів Першої світової війни та одруження з Едіт Мері Бретт. У сповнених високої поезії образах закоханих, які належать до різних світів – людей та ельфів, Джон Толкін вбачав уособлення себе самого та своєї дружини, і за його заповітом на їхньому надгробку було викарбовано: "Берен" і "Лутієн". Крістофер Толкін, упорядник книжки, присвятив її своїй дружині Бейллі, і в такий спосіб засвідчив вірність батьковій поетичній візії ідеального шлюбу.

Ігор Бондар-Терещенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>