Велика приватизація - 2018: Зворотної дороги немає

Велика приватизація - 2018: Зворотної дороги немає

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Голова Фонду держмайна України Віталій Трубаров 11 червня на своїй сторінці в Facebook повідомив: "Дороги назад немає. Фонд підписав 22 накази про приватизацію об'єктів великої приватизації. Це перший великий перелік підприємств для продажу за останні як мінімум 10 років. Найближчим часом починаємо оголошення конкурсу на відбір радників, щоб вже восени вийти на фінішну пряму".

І треба чесно визнати: через слабку гривню і відповідно до нового Закону про приватизацію участь інвесторів, особливо іноземних, має дуже привабливий вигляд. Як зовнішні, так і внутрішні інвестори сьогодні уважно вивчають підприємства, що підлягають роздержавленню, бо подібні унікальні можливості проінвестувати у слабку гривню виникають дуже рідко. Тим більше в країні з величезною європейською територією, потужним виробничим потенціалом і динамічним споживчим ринком. Тому влада очікує до кінця цього 2018 року надходжень від продажу об'єктів держвласності в розмірі 21,3 млрд гривень.

Новини за темою

Ось чому так оперативно ФДМ України видав 22 накази та прийняв рішення про роздержавлення конкретних великих підприємств з переліку об'єктів великої приватизації. Не сумніваюся і в тому, що у Фонді не мають ілюзій, мовляв, якщо зараз дуже важко залучити довгі інвестиційні гроші в українські компанії з приватним капіталом із країн з якісними економіками, то у підприємства, що приватизуються, можна легко отримати ті ж інвестиції.

Що це не так, переконливо підтверджує статистика попередніх років. Наприклад, в минулому 2017 році надходження до держбюджету планувалися на рівні 17,1 млрд гривень, однак отримали лише 3,4 млрд гривень (основна сума у розмірі 3,05 млрд гривень надійшла від продажу в серпні минулого року блокуючих пакетів акцій енергокомпаній, які викупила група СКМ, що володіла в них контрольними пакетами акцій). Ще раніше в 2016 році обсяг виручених грошей від приватизації склав 0,19 млрд гривень при плані 17,1 млрд гривень.

Так і в поточному 2018 році у керівництва Фонду держмайна приводів для задоволення від виконаної роботи ще немає, оскільки поки занадто затягується вирішення різних організаційних проблем. Так, тільки на цьому тижні почався процес проведення конкурсів з відбору радників для продажу 22 підприємств великої приватизації. ФДМ планує до 1 липня оголосити всі конкурси, а в цей час фахівці Фонду закінчують підготовку умов конкурсу для роботи радників. Також чекають кандидатуру до складу конкурсної комісії від Мінекономрозвитку.

Щоправда, тут є і позитивні зрушення. Керівники цих відомств, думаю, чудово розуміють, що хоча криза – це далеко не найкращий час для проведення масштабного процесу роздержавлення, особливо для реформування ринків і в цілому економіки України, але, не запустивши цей процес ефективного роздержавлення, далі буде складніше реалізовувати різні економічні програми. Тим більше що вартість активів буде продовжувати падати і наростатиме кількість проблем із запозиченням і залученням довгих інвестиційних грошей у реальний сектор економіки. Тому радник з приватизації ПАТ "Центренерго" міжнародна аудиторська компанія Ernst & Young вже почала пошук потенційних покупців 78,2% пакету акцій цього емітента.

Новини за темою

Є впевненість учасників ринку, що ПАТ "Центренерго" у поточному 2018 році буде першим об'єктом великої приватизації, який придбає стратегічний іноземний інвестор. До речі, до цього часу на підприємстві вже проведені всі необхідні аудити, включаючи фінансовий і екологічний, нарешті завершується формування умов продажу та первісної вартості даного пакета акцій. При цьому не тільки керівництво ФДМ ретельно перевіряє потенційних інвесторів, а й вони дуже серйозно вивчають наявну економічну ситуацію в Україні. І це не нова тенденція, вони так діють у всіх без винятку країнах.

Тому нам важливо швидко й ефективно створювати інвестиційно привабливе середовище для "стратегів", а також для міжнародних прямих інвестицій у великі держпідприємства, що підлягають приватизації. Звичайно, потрібні і правильні політичні рішення з боку Верховної Ради та адміністрації президента, щоб оперативно адаптуватися до нової кон'юнктури на світових ринках. Але навіть коли ми усвідомлюємо цю нову реальність, як потрібно діяти в умовах системного обмеження для ринків України (причому воно не тільки фінансове, а й інвестиційне)? Ось чому прийняття рішень про приватизацію по кожному об'єкту з переліку 22 підприємств має стати наступним кроком після затвердження самого переліку об'єктів великої приватизації.

І, звичайно ж, всі внутрішні та іноземні інвестори зараз очікують від Кабміну Володимира Гройсмана конкретний набір фінансово-економічних орієнтирів для чіткого розуміння дій влади, і того, як вони зможуть вплинути на ефективність процесу масштабної приватизації до кінця 2018 року. Адже, як вже зазначав глава ФДМ України Віталій Трубаров, до переліку на роздержавлення в цьому році увійшли ПАТ "Центренерго", низка інших обленерго і теплоелектроцентралей, ВАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", вугільна компанія "Краснолиманська", "Азовмаш", "Турбоатом", "Електроважмаш", "Сумихімпром", Одеський припортовий завод, Запорізький титано-магнієвий комбінат, "Украгролізинг", ВАТ "Аграрний фонд", Державна продовольчо-зернова корпорація і навіть 100% пакету акцій "Президент-Готелю".

Багато провідних аналітиків та експертів не сумніваються в тому, що ослаблення гривні ще буде, хоча і досить помірне, а це також буде сприяти успішному проведенню масштабної приватизації великих підприємств. Але наскільки сильним буде зниження нашої національної валюти щодо, наприклад, долара США до кінця поточного року? Як відомо, у державному бюджеті на 2018 рік для розрахунків був визначений курс 29,3 грн/дол. США. Тож є ще до чого прагнути. У свою чергу, заради справедливості треба визнати, що без масштабної приватизації і вдосконалення практично всієї законодавчої і нормативно-правової бази нам не провести технічного переоснащення українських підприємств реального сектору економіки та не змінити на краще інвестиційний клімат в країні. Все взаємопов'язано.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...