В Україні економічні проблеми прийнято вирішувати, використовуючи і без того мізерні гаманці українців

В Україні економічні проблеми прийнято вирішувати, використовуючи і без того мізерні гаманці українців

Ігор Смолов

журналіст, економіст

Народні депутати цього тижня збираються переглянути держбюджет на 2018 рік. Причина банальна – немає виконання кошторису в дохідній частині. За даними Державної казначейської служби, держбюджет у першому півріччі 2018 року недовиконано за доходами на 3%, а в червні – одразу на 12%. А це не більше не менше 14,875 млрд грн недоотриманих доходів. Примітно, що торік було зафіксовано профіцит у 29 млрд грн. Правда, таку райдужну цифру було отримано завдяки тому, що до кошторису зарахували конфісковані у Віктора Януковича "мільярди", але тим не менше на папері все мало пристойний вигляд. Тепер же дефіцит перевищує 2,5%, передбачені програмою МВФ, і Київ має переглянути бюджет.

При цьому економіст Олександр Охріменко зазначає, що ситуація з цифрами була б ще більш сумною, якщо б не підставив плече Нацбанк. "Протягом січня-травня 2018 року НБУ перерахував до держбюджету 32 млрд грн як частину свого доходу за поточний рік. Така собі хитрість. НБУ платить податки наперед, а не за підсумками року, як того вимагають закон і логіка. Тим паче що всі ці доходи НБУ – це, як правило, звичайна емісія гривні, яку представлено у вигляді "прибутку НБУ". Якщо уявити на хвилину, що держбюджет України не отримав від НБУ цієї емісії гривні, то дефіцит держбюджету був би просто величезним. Емісія гривні врятувала цього разу держбюджет України", - пише Охріменко.

Цікаво, що в частині збирання податків ДФС навіть перевиконує очікування, а отже, вичавити з бізнесу більше, очевидно, вже не буде можливості. Запозичень немає, приватизацію так і не розпочато. Щось конфіскувати в Януковича не вийде. Де брати гроші? Ситуація для бізнесу є нині такою, що Кабміну простіше підсилити навантаження на фізосіб. Торік ДФС зібрала податку на доходи фізичних осіб 75 млрд грн, а податку на прибуток підприємств – майже 70 млрд грн. Таким чином, податкові надходження від населення до державного бюджету перевищили аналогічні платежі, які з прибутку відраховує корпоративний сектор економіки. "Якщо не знати про ситуацію в нашій країні, може скластися враження, що ми десь у США, де населення забезпечує левову частку податкових надходжень", - пише економіст Олексій Кущ.

Але ми живемо в Україні, і в нас такі цифри можна пояснити тим, що владі звичніше "доїти" громадян, ніж створювати умови для розвитку економіки. Відплив капіталу з базових галузей економіки України, за різними експертними оцінками, становить не менше 10-15 млрд дол. на рік. "Тобто, за найскромнішими оцінками, надходження податку на прибуток підприємств за 2017 рік мали скласти не 70 млрд, а не менше 140 млрд грн", - пише Олексій Кущ. Утім, бюджет цих мільярдів не побачив.

Завдяки чому ж тепер будуть коригувати держбюджет на 2018 рік? Точніше завдяки кому? Експерти побоюються, що для балансування бюджету будуть використовувати народ. Наприклад, можна урізати витратну частину держбюджету. Питання в тому, навіщо було ухвалювати настільки нереальний бюджет на цей рік? Звичайно, передвиборний рік має бути "солодким" для виборця. Саме тому було намальовано в кошторисі майже 80 млрд грн дефіциту. Тепер НБУ попереджає про ризики підвищення дефіциту в 2018 році. "Ризики для державних фінансів істотно зросли. Занадто оптимістичні прогнози дохідної частини державного бюджету на етапі його формування призвели до труднощів з його виконанням…" ― підкреслив у звіті регулятор. І навіть наголосив на заходах економії: "Щоб виконати показники бюджету, уряд, ймовірно, вдасться до економії на капітальних витратах і жорсткого контролю за трансфертами. У цьому напрямі вже зроблено перші кроки: з 1 травня змінено правила оформлення житлових субсидій з метою зниження кількості зловживань з отриманням державної допомоги та підвищення її адресності".

ЗМІ вже багато писали про нові правила нарахування субсидій і про те, що кількість охочих їх отримати буде зменшено.

"Влада звично вирішує проблему дефіциту бюджету, використовуючи українців. Жебрацькі пенсії та зарплати, знецінені заощадження, а тепер ще й позбавлення субсидій на тлі чергового підвищення комунальних тарифів ставлять людей на межу виживання. І надії на те, що ситуація буде змінено на краще, що інтереси народу буде враховано, що соціальну відповідальність держави перед своїми громадянами буде підвищено, схоже, вже немає навіть у тих, хто до останнього вірив обіцянкам влади", - вважає лідер громадського руху "Український вибір - право народу" Віктор Медведчук.

З ним згодні й багато інших економістів. "Якщо політичні "скрипалі", не маючи економічного мислення і досі не навчившись грати в складну політичну гру із західними партнерами (особливо з МВФ), не зможуть до кінця 2018 року утримати стабільність на українському ринку та національної валюти, то тоді Кабміну доведеться вибирати перспективу з двох варіантів: перший - новий девальваційний шок з банкрутством низки банків, підприємств і суттєвим подорожчанням долара США; другий - чергова і більш потужна емісія гривні з розгоном інфляції, яка остаточно поглине заощадження українців", - пише у своєму блозі директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.

І при цьому ті, хто при владі, ще заявляють, що готують підвищення мінімальної зарплати і пенсій. Звичайно, якщо хочеш бути обраним на виборах, обіцяй золоті гори. Хоча всі ці підвищення врешті виявляються несуттєвими і навіть смішними. Більшості пенсіонерів підвищать пенсії на 1-50 грн. Але навіть таке зростання пенсій і зарплат для держбюджету України – непросте завдання. Для того щоб дати солодку пігулку в 2019 році, треба спочатку забрати в громадян у 2018-му.

Ігор Смолов

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...