Український ринок корпоративних облігацій покаже прибутковість 19-20% річних

Загалом за високих ризиків українські цінні папери оцінили справедливо, а отже, для будь-якого заможного громадянина і бізнесмена це сигнал - треба купувати такі корпоративні облігації

Український ринок корпоративних облігацій покаже прибутковість 19-20% річних

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Загалом за високих ризиків українські цінні папери оцінили справедливо, а отже, для будь-якого заможного громадянина і бізнесмена це сигнал - треба купувати такі корпоративні облігації

У США 6 лютого 2018 року фондовий індекс Dow Jones впав на 4,6%, опустившись нижче позначки в 25000 пунктів, а також знижуючись у ході торгів більш ніж на 1500 пунктів, що є максимумом за всю історію індексу. У процентному відношенні це максимальне падіння з серпня 2011 року. Що в цій ситуації чекає Україну?

Насамперед, потрібно зазначити, що вчора, 6 лютого, індекс фондової "Української біржі" також різко впав на 2,98% — до 1450,9 пункту, де серед акцій індексного кошика "УБ" найбільше зниження продемонстрували цінні папери "Донбасенерго" (-8,78%), "Укрнафти" (-4,72%) і "Мотор Січі" (-3,93%). При цьому як у нас, так і в усьому світі інвестори цю подію вважають ознакою прискореної інфляції, а посилення таких очікувань підвищує прибутковість американських держоблігацій і збільшує шанси на черговий підйом ставки Федеральної резервної системи США. Останнє – дуже тривожно для економік, що розвиваються, таких як українська.

Відверто кажучи, для нас цей рік вже почався з великих проблем, і прогноз щодо гривні доведеться погіршувати. Це також найнесприятливіший час для здійснення масштабної приватизації в Україні. І знову нас чекає порожня балаканина місцевих політиків замість прозорого податкового адміністрування, ефективного використання держресурсів та розвитку інфраструктури. До того ж 6 лютого слідом за падінням американських ринків подібне сталося також на азіатських ринках, а саме японський біржовий індекс Nikkei упав на 6,6%, китайський Hang Seng - на 5%.

Наші китайські колеги вчасно зорієнтувалися і декілька тижнів тому купили українських облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на 125 млн грн. Але ще інвестиційно привабливішими в нас є  корпоративні облігації українських емітентів з прибутковістю майже 20% річних - вони наразі рухають наш поки що занадто вузький фондовий ринок.

Новини за темою

У цей самий час зростаючий попит в Україні, наприклад, на лізингові послуги для фермерів і сільгоспоператорів сильно підтримує здатність таких фінансових установ платити інвесторам за своїми зобов'язаннями. І хто б що не казав про високі ризики на українському ринку, все ж інвесторам вигідно вкладати в корпоративні облігації місцевих компаній, оскільки вони знають, що отримають назад гроші з двозначною кількістю відсотків. При цьому Нацкомфінпослуг і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку здійснюють нагляд і контроль, а при виході на публічний ринок проводиться ще й процедура лістингу облігацій. Тому вихід на публічний ринок українських компаній з облігаційними позиками – це дуже важливий фактор підтримки нашої економіки. Він повинен поліпшити для бізнесу горизонт планування та оцінку ризиків.

Так, облігації – це надійно, акції – це величезні ризики. Так навчають студентів з другого курсу економічних факультетів українських ВНЗ. Вони склали іспити, твердо запам'ятавши цю "аксіому". Це тепер такий собі орієнтир для них у бізнесі або в якій-небудь іншій професійній діяльності, до нього ринок має прийти, якщо в нас не станеться нічого гіршого. І ось тепер, якщо візьмемо нинішні макроекономічні показники і нічого не станеться найближчими кількома місяцями, то український ринок корпоративних облігацій покаже прибутковість 19-20% річних. Думаю, загалом за високих ризиків ці українські цінні папери оцінили справедливо, а отже, для будь-якого заможного громадянина і бізнесмена це сигнал - треба купувати такі корпоративні облігації.

Новини за темою

При цьому важливо також зазначити, що фондовий ринок – це не тільки його базові активи, а й фінансові похідні від них (включаючи товарні). Наприклад, як відомо, ціни на нафту дуже сильно пов'язані з політикою ФРС США. До речі, 6 лютого на Лондонській біржі на 1,1%, до 66,9 доларів за барель, впала ціна на нафту марки Brent. Плюс розпалюються валютні війни. У цій ситуації долар буде зміцнюватися, відповідно посилюватиметься політика ФРС США, і з найбільшого ринку деривативів, де базовим активом є нафта, долари будуть йти, а ціна на нафту - падати.

Таким чином, на світових ринках пропозиція буде зростати, а попит – падати. Як у такій важкій ситуації Кабмін Володимира Гройсмана збирається розвивати український експорт, щоб наповнити дохідну частину держбюджету-2018? Звичайно, нічого іншого вони не придумають, крім того, щоб і далі девальвувати гривню. Тому наші політики ігнорують чесну розмову про стан української економіки і, зокрема, національного фондового ринку.

Водночас Володимир Гройсман та Андрій Парубій минулого понеділка в ході спільної прес-конференції фактично говорили, що своєю роботою задоволені. У цей час більшість експертів слабке поліпшення окремих макроекономічних показників пов'язують зі статистичною "липою", підкріпленою висновками окремих аналітиків. І нам, і західним партнерам цей "успіх" політики постійно нав'язують. Але якщо наше фінансово малоосвічене населення ще абияк ковтає цю інформацію, то в Брюсселі вже стомилися нагадувати про боротьбу з корупцією. Європейці з сумом спостерігають, як у нас нічого не реформується, а відсталість консервується. І єдина відмовка нашої влади – це дефіцит грошей. Так, де брати гроші?

Новини за темою

Звичайно, спершу влада дасть відмашку збільшити податкове навантаження на бізнес і, безумовно, впаде на коліна перед МВФ, мовляв, без кредитів смерть. Це правда. Що буде з Україною далі, нікого не хвилює, крім нас самих. Під чарівною галявиною, що веде до ЄС, насправді кредитна трясовина МВФ. Тільки б не звалитися в неї найближчим часом. Словом, під дзвінкі та красиві гасла будується в нас класична "бюджетна піраміда" за образом і подобою "МММ". Але, можливо, хтось із відомих політиків першим психане, і той кеш, який тримає в офшорах, переведе назад до України, щоб використати ні для чого іншого, як для інвестування на українському фондовому ринку?

Цікаво, чи справджуються ці очікування? Якщо ні, то що тоді станеться з економікою і ринками України? Чи з'явиться вікно можливостей для українського бізнесу? До речі, якщо будуть такі можливості, то зміцнюватиметься гривня і збільшуватиметься вартість фінансових активів, що у свою чергу буде створювати позитивний ефект фінансового важеля. Відповідно, наші українські родини зможуть більше споживати, а підприємства – розпочинати нові інвестиційні проекти. Є надія, що Кабміну Гройсмана вдасться перезавантажити модель економічного зростання. Нарешті Верховна Рада цього тижня розгляне і проголосує в першому читанні необхідний законопроект № 7055 "Про ринки капіталу і регульовані ринки", який є надзвичайно важливим для євроінтеграції України та ефективного розвитку в нас у країні біржового ринку з бізнесом хеджування.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Керівник сайту http://privatization.in.ua/,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...