Українські політики не розуміли до кінця важливість теми, яка в Польщі називається "Волинська різанина"

Витяги з інтерв'ю польського публіцистка, співзасновника польського Комітету солідарності з Україною Богуміли Бердиховської радіо "Свобода":

Українські політики не розуміли до кінця важливість теми, яка в Польщі називається "Волинська різанина"
Радио Свобода

Богуміла Бердиховська

Польський публіцист

Витяги з інтерв'ю польського публіцистка, співзасновника польського Комітету солідарності з Україною Богуміли Бердиховської радіо "Свобода":

Ці 25 років, які ми пройшли, - це є дорога, але ще не мета. І українці, і поляки робили крок за кроком якийсь прогрес. Але українські політики не розуміли до кінця важливість теми, яка в Польщі називається "Волинська різанина". Ви згадали президента Кучму. В його виступі на відзначенні 60-х роковин він висловив лише співчуття родинам загиблих. Нічого більше там не було.

Я дуже ціную вклад кожного політика, кожного історика, завдяки яким, попри справді складне спільне минуле, нам вдавалося протягом цих 25 років підтримувати цей діалог. Але останні рік-півтора сталося також і щось погане.

Кілька місяців тому у Варшаві була конференція, яку організовував Фонд Баторія, і там виступав також український політолог Володимир Горбач, який сказав, що українські політики переконані, що Варшава зробить все, що скаже Берлін. Тож, на їхню думку, не варто витрачати час на Варшаву, краще їхати прямо до Берліна.

Новини за темою

Другий пункт, коли йдеться про Україну, - це ухвалення декомунізаційних законів, а не таких самих законів, як визнання ОУН і УПА в день, коли в парламенті України виступав польський президент. Це сприйняли у Польщі дуже болісно. При чому я кажу про речі, про які також писали і українські політологи і публіцисти. Це також діяльність пана Володимира В’ятровича як директора Інституту національної пам’яті.

Ми, зі свого боку, попереджали українське суспільство, що може щось погане статися. Про це писали Мирослав Чех, Адам Міхнік. Я не знаю, чи хтось читав ці тексти в Україні. В кожному разі жодної реакції не було.

З польського боку також збіглося кілька чинників. По-перше, поширилося таке переконання, що Україна не трактує Польщу як серйозного партнера. По-друге, збільшення ролі наших націоналістичних політиків. Вони не мають великого представництва в Сеймі, але завдяки тому, що вони стали членами парламенту, вони дістали трибуну, де можуть публічно проповідувати свої ідеали, які не завжди для польсько-українського примирення є позитивні.

Новини за темою

І по-третє, послідовна і багаторічна діяльність відкрито українофобських середовищ пов’язана з тим, чого ми не можемо, на мою думку, ще вповні оцінити, тобто пов’язана з організованою діяльністю російських тролів. Ми ще не усвідомили, наскільки це явище є важливе і скільки проблем воно може додати нам тепер і в майбутньому.

Очевидно, що теперішня ситуація є складною, але я це трактую як виклик. Коли польсько-українське примирення було модним і стильним, то в чому була твоя громадянська та інтелектуальна відвага, якщо ти був за це примирення?! Тепер є трошки важча ситуація, я маю на увазі передовсім Польщу. Треба придумувати нові способи комунікації з власним суспільством і також з Україною.

Гадаю, одним з ефектів того, що відбувається, буде, можливо, усвідомлення з боку наших українських друзів, що варто прислуховуватися до друзів з Польщі, і якщо вони про щось попереджають, то треба серйозно трактувати ці речі.

Новини за темою

Також я зараз всім рекомендую відключитися від соціальних мереж, від "фейсбуків", щоб дали собі трошки часу, щоб заспокоїти емоції, зупинити нестерпну спокусу висловити свою позицію, бо зараз це не принесе нічого доброго.

Я завжди пам’ятаю одну з рекомендацій Єжи Ґєдройця, який добре працював задля польсько-українського примирення. Він казав, що нам, полякам і українцям, треба говорити про серйозні, в тому числі і про темні сторінки нашої історії, але тільки до такого моменту, коли градус цієї дискусії не стає деструктивним для самих польсько-українських дебатів. І я думаю, що зараз якраз маємо таку ситуацію, що треба витримати дистанцію, зупинитися на хвилину, щоб завтра чи післязавтра взятися до роботи.

Спілкувалася Марія Щур

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>