Президент України Петро Порошенко
пресс-служба Порошенко

Оригінал на сторінці Сергія Фурси у Facebook

Якби ви випадково заїхали в Україну в неділю, не буваючи тут раніше, то у вас би склалося враження, що країною одноосібно править диктатор Порошенко, який вбиває опозиційних журналістів і вводить цензуру. Принаймні таке враження могло скластися у вас, якби ви вирішили почитати український Фейсбук, який, здається, вирішив остаточно відірватися від реальності, розігріваючи сам себе.

У президента низький рейтинг. Петро Порошенко - не прем'єр-міністр Трюдо. В усіх сенсах цього слова. Але навіщо ж створювати образ, який більше нагадує імператора із "Зоряних війн", у якого поруч стоїть Кривавий Пастор ордену Ситхів і Баптистів Дарт Турчинов Вейдер?

Новини за темою: Порошенко прийшов на зустріч з журналістами, але говорив лише з виборцями

Спочатку була прес-конференція, на яку мейнстрімові журналісти йшли як на останній бій. Програли цей бій, після чого почали активно махати кулаками після бійки. По-перше, бій. Споживачеві інформаційного простору цікаві певні теми, важливі для країни. І у тих, хто "йдуть на смерть", був вибір. Або йти війною на президента, намагаючись вколоти якомога болючіше, перетворюючи прес-конференцію на особисті розборки, або ставити загальні питання на загальні теми. Земельна реформа, пенсійна реформа, антикорупційні суди. Насиров, нарешті. Ставлення до того, що хтось взяв Мартиненка на поруки. Багато тем, які є важливими іі відносно нейтральними, але дозволять винести із зустрічі інформацію. Людям, які це дивляться. Не намагаючись довести, хто тут головний.

І той, і той вибір є цілком зрозумілим. Якщо ти вважаєш президента корупціонером і ворогом народу, то логічно, що ти можеш захотіти стати героєм і йти з ним воювати. Люди, які живуть у рамках інформаційної бурі, можливо, по-іншому і мислити не можуть. Без проблем. Тільки тоді, будь добрий, або зі щитом, або на щиті. Або ставте запитання, після яких всякому у країні стане ясно, що президент таки корупціонер, або не ставте взагалі. Адже інакше ти доведеш абсолютно протилежне, а президент буде виглядати мудрим батьком держави, а не жадібним корупціонером. У результаті нападники з тріском програли. І не тільки тому, що президент не дурень. Вся справа в запитаннях. Не було жодного запитання, яке б поставило в безвихідь. Ставлячи ці запитання, люди, які їх ставили, більше шаленіли самі від себе. А потім бідкались, що їм відповіли не так. Але стоп! Якої відповіді вони очікували? Промовляючи свої запитання вдома перед дзеркалом, яких відповідей вони чекали? І якщо в запитанні головне не відповідь, а сам факт, що ти, такий красивий і сміливий, запитав про прибуток банку Порошенка, то до біса такі запитання, тому що тоді журналісти перетворюються на політиків. А це зовсім інша гра. Тим більше, що якщо шукати корупцію в оточенні президента, то вона точно не перебуватиме в питанні прибутку маленького банку в той рік, коли всі банки в Україні починають розформовувати резерви і цим показують прибуток. Подивіться на прибуток банку "Аваль", і вам все стане ясно.

Новини за темою: Ніхто не указ. 6 способів обійти блокування сайтів

Окрема тема – футболки. Загибель Павла Шеремета – велика трагедія. Але, йосип драний, таке враження, що це була прес-конференція Кучми, і журналісти героїчно прийшли у футболках з Гонгадзе. Якщо просто включити перший раз телевізор, то може здатися, що всі ці люди вважають президента відповідальним за вбивство журналіста. Серйозно? Президент, звичайно, взяв розслідування під свій контроль. Та й, в принципі, президент "трохи" у відповіді за те, що правоохоронні органи не працюють як треба в Україні. І все. Якщо вся система працює неправильно, нерозумно очікувати, що в окремому випадку вона раптом запрацює як треба. Адже ніхто всерйоз не думає, що хтось в Адміністрації президента заважає розслідуванню? От чесно. Або що хтось там був зацікавлений у смерті Павла? Запитайте про це людей, одягнутих у футболки, і вам дадуть відповідь, що, звичайно, ні. Але ця футболка кричить зовсім про інше. І це просто нечесно. І щодо Павла, і щодо людей, яким посилають зовсім неправильний меседж.

А потім стався указ президента, в якому насправді найстрашніше - це історія з "1С". От вона може вдарити по бізнесу. І по економіці. І це небезпечно. Але крики про те, що, закриваючи російські соціальні мережі, Україна стає диктатурою, просто не витримують ніякої критики. Це смішно. Особливо коли кажуть, що Україна увійшла до почесного кола країн світової осі зла, куди вже потрапили Іран, Північна Корея та інші любителі твердої руки. У таких країнах закривають соціальні мережі, тому що вони є основою громадянського суспільства, і активність у них спрямовано проти дій влади. І, прикриваючи мережу, влада бореться з активністю громадянського суспільства. І тепер, ви серйозно вважаєте, що в "Однокласниках" було активне громадянське суспільство, що заважало владі? Або "ВКонтакте"? А, може, це все є частиною Фейсбуку, популярність якого в результаті указу повинна вирости? І тоді указ матиме зворотний ефект, затягуючи в орбіту активної частини суспільства все більше людей?

Новини за темою: "Порошенко, поверни стіну". Як в соцмережах відреагували на блокування "ВКонтакте" і "Яндекса"

Світ не чорно-білий. І не можна дивитися на всі дії влади як на спосіб боротьби із собою коханим. Якщо ви так робите і так вважаєте, то це параноя. І логіка закриття "ВКонтакте" є абсолютно очевидною в логіці війни. Всім очевидно, що його контролює ФСБ. Всім очевидно, що товариш майор бачить все. І дати товаришу майору навіть не можливості для пропаганди, а, скоріше, таку статистичну базу (особливо після досвіду перемоги Трампа) - більш ніж нерозумно. Тим більше, як показує досвід Грузії, Росія не намагається поставити після війни проросійську владу. Їхня мета – привести до влади популістів, які будуть нейтральними до Росії і просто саботуватимуть реформи. І не дати Росії такого важелю - цілком розумна аргументація для указу. Достатня чи ні – питання інше. Дискусійне. Але це точно не має стосунку до питання свободи слова.

У влади достатньо гріхів. З ними треба боротися, а не вигадувати інші, міфічні, і воювати з ними. Тим більше не варто вигадувати страшилки про диктаторів, які далекі від українських реалій так само, як ВВП на душу населення України є далеким від швейцарського.

Сергій Фурса

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.