Події у центрі Києва, січень 2014 року
З відкритих джерел

Оригінал на сторінці The Economist

Революції мають інтелектуальну природу. Найчастіше підживлювальні тією чи іншою ідеологією, вони також передбачають у певному сенсі творчий підхід — вимоги іншого життя, що базуються, за словами Марсі Шор (Marci Shore), на вірі в те, що "будь-якої миті все може змінитися". Книга "Українська ніч: особиста історія революції" (The Ukrainian Night: An Intimate History of Revolution) — це її розповідь про продемократичне  повстання 2014 року в Україні та про його наслідки — про смуту, яка стала одночасно стихійною і винятково раціональною, яка зачепила такі сфери, як різні мови, релігії, національності, версії історії та бачення майбутнього.

Новини за темою: Якщо люди за покликом серця пішли шляхом, вказаним одними олігархами проти інших олігархів, то це не Революція гідності

Пані Шор, історик з Єльського університету, коротко описує події просоченого кров'ю минулого України та значущі події поточного періоду: крах помаранчевої революції 2004 року; президентство Віктора Януковича, якого багато хто вважають бандитом; терор, який він розв'язав проти протестувальників у Києві, та його втеча до Росії; анексію Криму і ту війну, яку Володимир Путін розпалив у Донбасі. Книга пані Шор не є ні репортажем, ні звичною історичною працею. Пані Шор не була на Майдані — київському Майдані незалежності, що став епіцентром революції, — і вона не відвідувала лінію фронту. Замість цього у своїх коротких медитативних розділах, які добре відбивають уривчасті спогади її героїв, вона намагається зберегти почуття людей, які пережили серйозне потрясіння.

Новини за темою: Кабмін виділив майже 300 млн грн на виплати потерпілим та сім'ям загиблих під час Революції гідності

Один з її героїв — Слава Вакарчук, соліст групи "Океан Ельзи", яка є дуже популярною в Україні. Інші її герої — мало кому відомі студенти і викладачі. Разом зі своїми героями пані Шор регулярно посилається на висловлювання філософів та письменників, у першу чергу таких російських письменників, як Ахматова, Достоєвський і Гоголь — загальну інтелектуальну спадщину росіян і українців (назвою книги пані Шор стала цитата з вірша Володимира Маяковського). Інтерв'ю з цими людьми малюють картину психологічних ступенів революції. Вони створюють ауру солідарності, де "кордони, які є між людьми, зникають", а особистість безповоротно вливається в натовп. Вони описують життєво важливий момент вибору — "тепер або ніколи" — і те, як на Майдані час ніби перестав існувати.

Зрештою людину охоплює німа готовність померти (або в деяких випадках убити). Один молодий чоловік зрозумів, що "той момент, коли він побажав своїм ворогам смерті, також став якимось чином моментом його смерті". Після однієї сутички, яка ледь не закінчилася загибеллю, він зі своїми друзями опиняється в кафе. "Оскільки вони вижили, — пише пані Шор, — вони замовили собі чай". Подібні рядки цілком можна було знайти в творах Чехова, до якого пані Шор звертається доволі часто.

Новини за темою: Шкіряк: За образу Революції гідності давно потрібно запроваджувати кримінальну відповідальність

З точки зору пані Шор, такий метод розповіді дає можливість багато чого розповісти. Він дозволяє точно передати екстаз колективної дії, досвід насильства, як з позиції жертви, так і з позиції агресора, а також те, як звичайні люди можуть раптово опинитися в надзвичайно важкому становищі. Другу половину книги присвячено бізнесменам, історикам і фізикам, які вирушили на схід, щоб боротися проти сепаратистів, яких підтримує Росія. Як пише пані Шор, це був "театр абсурду". Вона описує химерну сцену, яка сталася на площі Леніна в Донецьку: православний пенсіонер осінив хресним знаменням чеченського найманця-мусульманина, "щоб допомогти йому в боротьбі проти українських нацистів... яких не існувало". В основі цієї боротьби лежав не тільки простір, а й час: багато ополченців демонстрували цілий "коктейль з ностальгічних спогадів про "святих і царів, і лідерів більшовиків". Але тимчасові кордони було розмито, "премодерн якимось сюрреалістичним чином перетинався з постмодерном: військові командири користувалися Twitter".

Новини за темою: Революційна піна підняла на поверхню величезну кількість несамовитих людей

Пані Шор вважає сюрреалізм, який знайшов втілення у цій війні, проявом глибокого культурного розриву. На Заході люди, як правило, вважали, що "на реальність накладено певні обмеження", тоді як "жителі Східної Європи були переконані, що все можливо". У невеликій, але дуже сильної книзі пані Шор закладено страх перед тим, що цей розрив поступово скорочується і скорочується зовсім не так, як хотілося б революціонерам: можливо, саме Україна з її пропагандою, яка заполонила все, і збоченою політикою ідентичності є передвісником майбутнього Заходу, а зовсім не навпаки.

Як пише пані Шор, в Україні ультраправі, чия діяльність і плани викликають у інших країн найбільше побоювань, показали більш низькі результати на виборах порівняно з їхніми колегами у Франції та Австрії. "Як ніби Європу переслідує привид Фрейда, — пише вона. — Інші країни дивляться на Україну крізь проекційний об'єктив, намагаючись приписати іншим те, з чим вони не можуть змиритися в самих собі".

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтесь із правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.