banner banner banner

Українська криза посіяла сумніви у Європі

Колишній генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр робить висновки зі своєї роботи на цій посаді і закликає дипломатів усього світу звернути увагу на відмінності у сприйнятті великих держав, які можуть призвести до конфлікту

Українська криза посіяла сумніви у Європі
Flickr/ European Parliament

Колишній генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр робить висновки зі своєї роботи на цій посаді і закликає дипломатів усього світу звернути увагу на відмінності у сприйнятті великих держав, які можуть призвести до конфлікту

Оригінал на сайті Le Monde

На цьому тижні десятки дипломатів і військових експертів з Європи, Північної Америки і колишнього СРСР зібралися в замку Хофбург у Відні, щоб обговорити питання безпеки та провести щорічний аналіз ситуації з контролем над озброєннями та заходів зміцнення довіри в євроатлантичному регіоні.

11 липня міністри закордонних справ 57 держав-членів ОБСЄ зібралися на неформальній зустрічі в австрійському Мауербасі, щоб обговорити існуючі в даний момент загрози для безпеки. Крім нинішніх конфліктів у регіоні ОБСЄ в порядку денному значаться міграційні рухи, тероризм, а також посягання на права людини, правову державу і демократію.

Ці збори проходять у важкий і вирішальний момент для європейської безпеки. Повернення геополітики ставить під питання модель співпраці, яка сформувалася після холодної війни, а в міждержавних відносинах на перше місце все частіше виходить антагоністична гра. Поляризація думок набирає обертів, взаємна довіра тане, а ситуація у військовій сфері стає все більш непередбачуваною, що веде до посилення напруженості на нашому географічному просторі.

Новини за темою

Розбіжності в сприйнятті загроз загострюють ці негативні тенденції. Розширення НАТО і Європейського Союзу сприймається Москвою як дестабілізуючий фактор або навіть загроза. У відповідь Росія збільшила інвестиції в оборону і стала активніше проводити військові навчання. Ескалацію підсилює число небезпечних інцидентів зі зближенням військових літаків і кораблів.

Ризик ескалації

В такій атмосфері невизначеності та непередбачуваності нас цілком може затягнути в порочне коло ескалації, яка в перспективі загрожує конфронтацією. Саме така динаміка працює в українській кризі: абсолютно різні сприйняття конфлікту і його причин загострюють недовіру і напруженість, тоді як тиск на користь силових рішень стає все сильнішим.

Криза підірвала фундамент системи безпеки, що затвердилася після холодної війни, і посіяла сумніви щодо міцності заснованого на чітких правилах режиму відносин наших країн. Прогрес у реалізації Мінських угод не можна назвати задовільним, а за останні місяці ми стали свідками піднесення напруженості в Донбасі на тлі постійного ризику ескалації.

Новини за темою

Що ми можемо зробити, щоб відновити атмосферу стабільності та безпеки в Європі? У період холодної війни паритет між військовими блоками був ключовою концепцією для підтримання стратегічної стабільності: НБСЄ/ОБСЄ велося спостереження за співвідношенням звичайних збройних сил двох блоків по різних категоріях військової техніки на зразок бойових літаків і вертольотів, а також регламентування їх кількості і територіального розподілу.

Була розроблена складна система правил регулювання військової діяльності, щоб забезпечити прозорість та передбачуваність, зміцнити довіру і не допустити розбіжностей у сприйнятті ситуації. Цей кількісний підхід багато в чому базувався на принципі симетрії. Справа в тому, що симетрія — найважливіша умова рівноваги.

Сприйняття та реальність

В нинішній атмосфері все більш гострої нестачі довіри ми бачимо, що заходи забезпечення відносин в сфері безпеки швидко стають все більш неефективними.

У нашому багатополярному світі ні про яку симетрію більше не йде й мови: старі блоки зникли або зазнали серйозних перетворень, природа конфліктів змінилася, військові технології розвиваються швидкими темпами, а на тлі старіння минулих угод домінуючий менталітет антагоністичної гри стає перешкодою для реформ інструментів регулювання відносин у сфері безпеки.

Нам як ніколи потрібно намагатися відновити стратегічну стабільність. Необхідно зробити так, щоб асиметрія сил, військової діяльності, розгортання військ і армій сама не стала дестабілізуючим фактором.

Новини за темою

Сьогодні нам потрібно взяти на озброєння логіку "асиметричної стабільності". У нинішній ситуації з безпекою в Європі esse est percipi: сприйняття так сильно впливають на дійсність, що деяким чином стають нею. Нам же потрібні широкі погляди, щоб виробити підходи, які дозволять врахувати одночасно відмінності сприйняттів і військову асиметрію в нашій політиці безпеки. Ми повинні розробляти нові інструменти, оскільки ті, які ми маємо зараз, дають збій.

Як вони могли б виглядати? Вони повинні вести до скорочення ризиків практичним чином і з уважним ставленням до тривог всіх залучених сторін, причому їх формування повинно вестися спільно. Вони повинні спиратися на принципи передбачуваності та прозорості, а також сприйняття загроз та інші якісні та політичні міркування, а також кількісну складову.

Асиметрична стабільність

Так, наприклад, можна було б ввести обмеження на російські військові навчання поблизу кордонів сусідніх країн і, зокрема, прибалтійських республік, а також домогтися більшої прозорості з таких навчань на даному просторі в цілому. У відповідь Москва могла б отримати відомості про сили НАТО, їх розгортання і діяльність в регіоні.

Можна ввести систему обопільного спостереження, нехай навіть і в менших масштабах. Процедура обміну даними про пересування військ і техніки в деяких регіонах на зразок Балтії та Чорного моря могла б зменшити напруженість і ризик інцидентів. Слід також розглянути механізм співпраці із забезпеченням негайних консультацій і заходів зняття напруженості в разі військового інциденту чи небезпечного зближення.

Новини за темою

Але як можна ввести чинник "сприйняття" в наші стратегії? Можна знайти рівновагу в асиметрії? Чи реально прийти до більш широких поглядів, прийнявши наші відмінності і знайшовши спосіб включити їх в нову систему безпеки? Чи вийде у нас керуватися логікою "асиметричної стабільності"?

Це лише деякі з тих питань, на які доведеться знайти відповідь дипломатам і військовим експертам. Сподіваюся, вони зможуть подолати розбіжності і вирішити проблеми прагматичним чином, щоб зміцнити тим самим нашу стабільність і безпеку.

Ламберто Занньєр

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>