Україні в цей важкий час потрібен свій Ден Сяопін, а ми ж маємо своїх балаболів

Україні в цей важкий час потрібен свій Ден Сяопін, а ми ж маємо своїх балаболів
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Влада продовжує спустошувати гаманці українців. Судіть самі, лише протягом одного вчорашнього дня, 4 вересня, керманичі примудрилися народити у своїй багатій, але ж такій хворій уяві низку рішень.

По-перше, Верховна Рада вчора нахабно провалила законопроект, який дав би можливість знизити ціни на ліки. По-друге, Нацбанк безрезультатно продав 40,1 млн дол. США на валютному аукціоні, а гривня все одно продовжує падати. По-третє, народні депутати скасували норми закону "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", тим самим скасувавши мінімальні ціни на цукор. По-четверте, з 3 на 4 вересня великі автозаправні мережі підвищили ціни на бензин і автогаз. По-п'яте, прем'єр-міністр Володимир Гройсман визнав неминучим подорожчання газу для населення.

Новини за темою

Ось тільки підвищуючи ціни на газ, Кабмін і НАК "Нафтогаз України" можуть наразитися на неприємності всередині країни. Адже якщо від'їхати навіть за 100-150 км від Києва, то там у людей дійсно дуже малі заробітки. І при очікуваному осінньому підвищенні тарифів і на ЖКГ, і на газ, і на електроенергію їм реально доведеться вибирати: їсти або платити, наприклад, за газ і за високооплачуваних менеджерів "Нафтогазу". Ситуація може скластися, м'яко кажучи, дуже неприємна.

Так, газ в Україні – це така своєрідна річ, яка дуже добре по корупційних схемах ходить, але найчастіше – в розріз усякому здоровому глузду і почуттю самозбереження. Ну, подивимося за подальшою поведінкою наших політиків, а наразі їхні рішення свідчать лише про те, що вони будуть знижувати реальні зарплати і перекладати вартість податків на ціни. Справді, саме так і можна розуміти логіку дії фінансової влади на українському ринку. Судіть самі, станом на сьогодні, 5 вересня, порівняно з курсом долара у попередній робочий день його вартість Нацбанком збільшено на 12 копійок - 28,49 гривень за одного "американця"!

Що ж, тепер Володимир Гройсман може сурмити у фанфари, гру зіграно з приводу того, що, мовляв, ми будемо ставати цивілізованою європейською країною. Малий і середній бізнес зі споживачами наповну будуть їсти весь обсяг урядових реформ. До того ж НБУ сьогодні немов кролик при світлі фар. Забули? А я нагадаю вимовлені рівно 4 роки тому фундаментальні слова українського економічного "пророка" на посаді прем'єр-міністра Арсенія Яценюка про те, що для України "прийнятний курс – 12 гривень за долар США, іншого курсу ми витримати не можемо". Але тепер українці витримують і в 2,4 рази вищий курс, народ же терплячий, хоча і найбідніший у Європі.

Відверто кажучи, реальність українського ринку дуже швидко змінюється, гривня скаче, аж дух захоплює, плюс триває потужний відплив капіталу з України в офшори. І наші банкіри в комбанках і НБУ не розуміють, як у цій новій реальності позиціонувати лінійку продуктів і на що орієнтуватися? Тому таке відчуття, що Нацбанк все більше зміщується в бік небезпечного надлишку гривні, нехай поки ще не занадто дешевої, але все ж таки – надлишку. Це дуже важливий і небезпечний фактор, який буде і далі створювати умови для потужних атак на гривню. І це далеко не тільки одного мене сильно хвилює. Валютних спекулянтів це особливо заряджає на нові атаки з метою пробити в 2018 році рівень у 30 і навіть 35 гривень за одного "американця".

Новини за темою

Ось у такі моменти особливо важливо розраховувати на власні сили і внутрішні резерви. І, звичайно ж, на свої мізки. Ну, а багато експертів, розкинувши мізками, розуміють, що без централізації ліквідності – крах. Гроші у Кабміну швидко закінчуються. Чому? Трохи розкинувши мізками, виникають деякі думки, наприклад, чому в Україні так багато бірж – 8 фондових і 550 (!) товарних та електронних майданчиків? Насамперед тому, що не працює Антимонопольний комітет, інакше не було б стільки картельних змов на місцевому організованому ринку.

А вникнувши у суть торговельних угод експортерів, склалася думка, що в Кабміні і ВРУ спеціально не створюють національну законодавчу базу для ринку деривативів, щоб хеджувати всі ризики на зарубіжних ринках, а не в Україні, як і прибуток – щоб залишався тільки в офшорах. І це лише деякі скромні тези, але головне – що робити в такій ситуації? Звичайно, треба розвивати власний потенціал і, по-перше, слід посилити тиск на нардепів, щоб вони в поточному 2018 році проголосували за законопроект № 7055 "Про ринки капіталу і регульовані ринки". По-друге, наступного 2019 року зареєструвати і запустити Універсальну біржу з трьома секціями: а) товарною б) фондовою і в) фінансових похідних (деривативів).

По-третє, у 2019 році при новому складі Кабміну організувати Робочу групу зі створення методологічної бази для модернізації економічної системи, зокрема, розвитку українського ринку капіталу і правового захисту внутрішніх та іноземних інвесторів. Невиконання цих пропозицій призведе до страшних наслідків для економіки країни. І ці побоювання вже незабаром, вони вже на порозі. Тому першочергово український ринок має стати відкритим і з рівними можливостями для всіх учасників, щоб сюди могли вільно заходити довгі інвестиційні гроші. А поки Кабмін Гройсмана продовжує позичати, мабуть, в українців ще не настало кредитне похмілля.   

Отже, держборг України – 84,6% від ВВП, і він не скорочується. Так хто у нас після виборів-2019 зможе намацати тенденції та "пункт" майбутнього розвитку? Думаю, змирившись з ярликом злодіїв і корупціонерів, який прикипів останніми роками, наші топ-чиновники продовжують, на жаль, робити все те, що простіше, наприклад, завершивши перший етап перейменування вулиць, площ і міст у процесі декомунізації, вони взялися за другий етап – перейменовувати їх на героїв Вашингтона і Брюсселя. Адже не так давно "головний архітектор китайських реформ" Ден Сяопін навчав: не важливо, якого кольору кішка, аби вона ловила мишей. Як і наша держава – має зміцнювати свою країну і економіку, але поки ні президенту, ні Кабміну, ні Верховній Раді це не вдається зробити.

Чи не тому ідею вбудовування України в Євросоюз так сильно гальмують? Спостерігаючи за тим, що відбувається у нас у країні, один мій знайомий іноземний інвестор дійшов висновку, що проблема економічного розвитку в Україні не має жодного відношення до економіки і перебуває поза виробничими відносинами. "Мудрець у ньому бачив мудреця, дурень – дурня, баран – барана, вівцю в ньому бачила вівця, і мавпу – мавпа", – так описував Корній Чуковський дзеркало в дитячій загадці. В житті напередодні виборів-2019 наша влада стала приділяти величезну увагу своєму дзеркальному відображенню і намагається його покращити, ретельно дбаючи за власною зовнішністю. Так само відбувається і в управлінні державними фінансами.

Кабмін прагне постати перед українцями і зовнішнім ринком у найкращому світлі. На жаль, виходить усе, як завжди, – не найкраще. Але на що тепер суспільству спертися? Де ця опора для України? Може, вдасться спертися на новий план завершення війни на Донбасі, а також на нову інвестиційну стратегію? Однак, чи знайдеться у нас такий політичний лідер, як китайський, який би зумів розділити, власне, ідеологію і нагальні завдання модернізації української економіки? До речі, у 80-х роках минулого століття саме ця фраза Ден Сяопіна про кішку стала неофіційним девізом, під яким проводили в той час прагматичні економічні реформи в інтересах власного народу. Тож чи зможе Україна отримати свого Ден Сяопіна?

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів