Україна перед вибором: Закручування гайок чи цивілізований контроль над ринками?

Україна перед вибором: Закручування гайок чи цивілізований контроль над ринками?
Украинское фото

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Якщо у бюджеті немає грошей, їх будуть вичавлювати з людей. Тому Володимир Гройсман лукавить, коли обіцяє, що надалі не буде підвищувати тарифи на газ для населення. Згадайте, зовсім нещодавно, 2 жовтня, прем'єр-міністр продав киянам свою обіцянку, мовляв, до неділі 7 жовтня Кабмін замість КМДА вирішить "нерозв'язну" проблему забезпечення жителів столиці гарячою водою. І ось тільки 23 жовтня у ряді районів столиці її таки дали. Тому не вірю словам Гройсмана: "Питання про те, що треба робити ще одне підвищення (тарифів на газ, - ред.) на 35% не стоїть і не може стояти. Цього не станеться, тому що це неприйнятно для українських громадян".

Вибачте, але не всі ж ідіоти навколо, щоб розвішувати їм по вухах розлогу журавлину. Адже реальні доходи населення падають четвертий рік поспіль, а щоб компенсувати життя, яке дорожчає, люди змушені брати кредити і залазити в борги. В свою чергу девальвація гривні, перманентне подорожчання імпорту, швидке зростання вартості бензину, нарешті, рішення Кабміну про підвищення ціни на газ для населення на 23,5% з 1 листопада поточного року і очікування людей, що все і далі буде тільки дорожчати, звичайно, позначаються на падінні споживчої активності населення, на сукупному попиті в економіці України. Ну, а падіння споживчого попиту означає лише одне – внутрішні сектори нашої економіки, тобто малий і середній бізнес, будуть рости дуже повільно, якщо взагалі будуть рости.

Новини за темою

Так що у нас в зростання може йти тільки експорт великих компаній. Тому при діючій економічній політиці влади доходи населення продовжують падати. І в той же час ніяк не можу зрозуміти, чому Кабмін Гройсмана не бере приклад з дій американського уряду. Судіть самі, фіскальна інфляція, тобто податкова реформа президента США Дональда Трампа, яка знизила податки для населення, дозволила швидко підвищити споживчий попит і прискорити економічне зростання в Америці. А у нас в країні ми бачимо лише процес управління горем людей через рекордне зростання бідності.

Так і наш головний міжнародний кредитор – МВФ – у своєму новому звіті нещодавно зазначав, що Україна є найбіднішою країною Європи. Ну, а роль модератора перманентного підвищення споживчих цін взяв на себе прем'єр-міністр. Не кажучи вже про стрімкий підйом вартості бензину і автогазу, також у вересні-жовтні поточного року ціни на хліб, інші продукти харчування і алкогольні напої різко поповзли вгору. І ось в цих умовах намагаюся вникнути в сенс заяви на Балі, де проходили осінні збори МВФ і Світового банку, Директора-розпорядника Фонду Крістін Лагард про те, що якщо напруженість буде мати такі ж тенденції, глобальна економіка зазнає сильного удару.

Звичайно, в першу голову хотілося б зрозуміти, що диктує поточний момент для України? Закручування гайок чи цивілізований контроль над ринками? І те, що ще кілька років тому здавалося дурницею, тепер обговорюється на досить високому рівні. Але головне, щоб не вийшло у нас, як завжди. Адже в Україні, як не дивно, дуже багато сміються над законодавством і постановами Кабміну, але і плачуть від цих же законів і урядових рішень. Більш того, швидкість прийняття рішень урядом явно відстає від розвитку кризи в галузі ЖКГ і енергосекторі.

Складається стійка думка, що уряд Володимира Гройсмана недооцінює загроз такого різкого найближчим часом підвищення цін на бензин і газ, тепло і гарячу воду. Мені здається, що вони покірливо і далеко не в інтересах своєї країни виконують жорсткі рекомендації МВФ, і надто повільно просуваються в пошуках сильних і вірних рішень. Обговорюють на засіданнях Кабміну ті проекти рішень, які були б хорошими 2-3 роки назад, чи нехай в минулому році, але сьогодні, наприклад, про проблеми субсидій – вже пізно говорити.

Новини за темою

Як можна в проекті держбюджету-2019 передбачати скорочення видатків на житлові субсидії в порівнянні з 2018 роком на 15,9 млрд грн або 22,4%?! Адже борги за комунальні послуги у нас вже досягли рекордних 38 млрд гривень! До речі, найбільше наші люди заборгували за газ – близько 17 млрд грн, а далі – опалення і гаряча вода (за тепло в будинках українці винні 11,4 млрд грн). І все йде до того, що західні партнери зовсім скоро скажуть нашим політикам у владі про те, що спочатку вирішіть свої проблеми, а потім ми вам будемо допомагати інвестиціями.

Так, події у нас розвиваються стрімко, події розвиваються за несприятливим сценарієм. І навіть аналітики МВФ не можуть намалювати для України гарний сценарій. І навіть хороший сценарій від Кабміну на ділі виявляється поганим. Не кажучи про те, що є ще й страшний сценарій, і навіть – катастрофічний. До всього цього співвідношення держборг/ВВП у нас тільки зростає і кінця цьому не видно. Не сумніваюся, аналітиків Міжнародного валютного фонду і нашим експертам абсолютно ясно, що в Україні боргове навантаження вже на максимумі.

У зв'язку з цим Віталій Ломакович, член Ради НБУ у 2014-2015 роках, зазначає, що за співвідношенням розміру держборгу і ВВП ми давно перетнули критичну позначку – зараз це близько 84% ВВП, а відповідно до методології МВФ та Бюджетного кодексу України критична межа знаходиться на рівні 60%. Більше того, доктор економічних наук Тетяна Унковська підкреслює, мовляв, Україна займає перше місце в світі по відношенню боргу в іноземній валюті до ВВП – це 126%, тому експерти розміщують нас на перших рядках за ризикованості.

Аналізуючи ці тривожні і навіть небезпечні цифри, розумієш, якщо впадуть український борговий ринок і фінансовий сектор – завалиться і економіка країни. Але наш Мінфін з вівторка 23 жовтня все ж почав роуд-шоу нового випуску єврооблігацій, маючи намір залучити до кінця 2018 року ще близько 2 млрд дол. США. Також планує отримати не менше 3 млрд дол. США кредиту за новою програмою співпраці з МВФ. Правда, тут нинішня фінансова влада може натрапити на дуже серйозний політичний тиск з боку тих сил, які будуть брати участь в президентській гонці і виборах у Верховну Раду.

А як інакше? Чи жарт – кожен українець уже винен різним кредиторам до 50 000 гривень! Природно, всі шукають свого спасителя. Поки не знайшли, але по суті потрібні в Кабміні та Верховній Раді технократи, які зможуть придумати, як списати державний борг України до керованого рівня. І все ж, що конкретно треба робити нашому уряду? Перш за все, відмовитися від підвищення податкового навантаження і почати стимулювати внутрішнього національного виробника, але не з допомогою дорогих і коротких кредитів, а реалізуючи нову інвестиційну стратегію з наданням якісного інвестиційного сервісу і відкриваючи нові робочі місця. Без цього нічого хорошого не вийде, особливо в промисловості та АПК.   

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>