Україна хоче бути арктичною країною?

Україна хоче бути арктичною країною?
Фото з відкритих джерел

High North News

Норвезька газета

Оригінал на сайті High North News

Норвегія і Україна зближуються політично, економічно і культурно, каже український посол в Норвегії В'ячеслав Яцюк. Тепер Україна хотіла би також брати участь і в конкретних спільних проектах в Арктиці. Нещодавно український посол прилітав на Шпіцберген.

Коли посол В'ячеслав Яцюк 12 червня вийшов з літака в селищі Лонгйір, це стало новою віхою в історії норвезько-українських політичних відносин: український посол вперше відвідав цей архіпелаг, де сьогодні проживає понад 400 українських громадян.

При цьому посол мав чітку мету – розвивати співпрацю з Норвегією в арктичних проектах.

Новини за темою

"Нині Україна не бере участі в арктичній діяльності. Але ми починаємо думати, що країна може стати арктичним гравцем. Мій візит має дві мети: підтвердити бажання України більше співпрацювати з арктичних питань і відвідати українських громадян, які живуть і працюють на Шпіцбергені", – розповів Яцюк.

На Шпіцбергені посол зустрівся з губернатором, а також представниками різних науково-дослідних й адміністративних організацій, таких як Норвезький полярний інститут, університет, науково-дослідна станція в Ню-Олесунн, Шпіцбергенська супутникова станція і місцева адміністрація.

Також Яцюк відвідав місце катастрофи Ту-154, яка сталася 1996 року неподалік від гори Опера і яка забрала 141 життя. Більшість загиблих були російськими та українськими шахтарями, які летіли на архіпелаг із Москви.

Яцюк вважає, що саме в таких галузях, як кліматичні дослідження і супутникові технології, Україна могла би зміцнити двосторонні зв'язки з Норвегією. І хоча в Арктиці українська присутність сьогодні обмежується шахтарями в Баренцбурзі, натомість в Антарктиді представники України працюють на науково-дослідній базі "Академік Вернадський".

"Частково наш інтерес до Шпіцбергену пов'язаний з тим, що там живе багато українських громадян. Більшість працюють у російській вугледобувній компанії "Арктикуголь" у Баренцбурзі, проте в Лонгйірі теж проживає 40 українців. Я зустрічався з українськими мешканцями селища, які давно вписалися в місцевий колектив і стали активними членами спільноти. Ми в будь-якому випадку завжди прагнемо підтримувати хороший зв'язок з нашими громадянами, щоб у разі потреби захистити їх", — говорить Яцюк.

На засіданні Арктичної ради в Рованіємі в травні держсекретар США Марк Помпео висловився проти Росії і Китаю – країн, які, за думку США, в Арктиці ведуть темні ігри.

"Є лише дві категорії держав: арктичні та неарктичні. Ніякої третьої категорії не існує, як би цього не хотілося Китаю", – заявив Помпео.

США планують протягом найближчих років збільшити військову присутність в Арктиці, що може посилити напруженість.

Ось як посол Яцюк відповів на запитання, як зберегти мир в Арктиці в наші дедалі більш неспокійні часи:

"Нам слід і далі приділяти увагу міжнародному співробітництву в Арктиці. Що більше націй залучено до полярної діяльності у складі офіційних організацій, то важче буде країнам з неблагородними цілями реалізувати свої плани. Є безліч інститутів, глобальних і регіональних, у рамках яких можна обговорювати і розвивати співробітництво в Арктиці. І Україна, і Норвегія сповідують принципи, встановлені ООН для мирного співробітництва в Арктиці, — сказав Яцюк і додав: — Я сподіваюся, що ми найближчим часом зможемо розширити наше двостороннє співробітництво з Норвегією з арктичних питань".

Новини за темою

За словами посла, норвезько-українські відносини сьогодні —  одні з найдинамічніших в Європі. Впродовж останніх трьох років між двома країнами відбувся ряд зустрічей на найвищому політичному рівні: наприклад, у 2016 році до Норвегії приїжджав український президент, а раніше — прем'єр-міністр.

Крім того, минулої осені Турбйорн Рее Ісаксен став першим норвезьким міністром промисловості, який відвідав Україну.

Хоча торговельний обіг між Норвегією та Україною торік склав всього близько 2,1 млрд крон, за останні три роки він збільшився вдвічі, наголошує Яцюк. На думку посла, такий ріст означає, що двосторонні зв'язки між Україною і Норвегією зміцнюються, хоча нинішній обіг на 500 млн крон менше, ніж у 2012 році.

"В останні роки Норвегія та Україна зміцнили двосторонні зв'язки як у політиці, так і в галузі економіки і гуманітарної допомоги. Ми дуже цінуємо підтримку, яку надає Норвегія Україні в її прагненні до територіальної цілісності та незалежності. Обидві країни зацікавлені в обопільних інвестиціях і торгівлі. Хоча стартовий рівень і був низький, торговельний обіг між країнами швидко зростає, що говорить про великий потенціал подальшого розвитку", — сказав Яцюк.

Завдяки новій ініціативі, норвезькі та українські історики й археологи об'єднаються, щоб вивчати спільну норвезько-українську історію, що йде корінням більш ніж на тисячу років у минуле. У ті часи Україна була центром Київської Русі, заснованої вікінгами з Півночі в IX столітті.

Посол також наголосив, що жодна з двох країн не входить до ЄС, тому мають чого повчитися одна в одної, щоб досягти успіху в галузі європейської інтеграції.

Дослідник Тур Буккволл із Норвезького інституту оборонних досліджень добре знає Україну. Він вважає, що країна цікавиться Арктикою через свою "радянську спадщину".

Новини за темою

"Щоб зрозуміти, що Україна не є арктичною країною, досить поглянути на мапу. Тому декого може здивувати цей раптовий інтерес. Але Радянський Союз вів активну діяльність в Арктиці, тому в країни зберігся певний досвід такого роду. Це частина радянської спадщини. Якщо б Україна не входила до Радянського Союзу, такий інтерес з її боку був би менш імовірним",  —  пояснює Буккволл.

Хоча Україна далека від Норвегії, зокрема, й політично, обидві країни мають дещо спільне —  відносини із сусідньою Росією, говорить Буккволл.

"Ця ініціатива, ймовірно, також пов'язана з тим, що Україна хоче вести справи в північних морських регіонах, де ми плануємо співпрацювати з Росією. І там є певні проблеми. Між Чорним і Баренцевим морем — велика різниця, але свого роду політичні паралелі провести можна. Обидві країни мають морські території, де доводиться безпосередньо контактувати з Росією. Звісно, наші ситуації сильно відрізняються, до того ж Росія вважає Україну сферою своїх інтересів, а Норвегію — ні",  — розмірковує Буккволл, який вважає, що візит Яцюка навряд чи приверне велику увагу Москви.

"Звісно, цей візит зацікавить Москву, але якщо все обмежиться лише цією однією поїздкою на Шпіцберген, то ніяких наслідків не буде. Росія стежить за всіма діями України. Але зближення з ЄС та НАТО є важливішим, ніж інтерес до Арктики", — говорить Буккволл.

Амунд Треллевік

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>