Угорський Lebensraum
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан Reuters

В одній із в’язниць Баварії недохудожник зі скривдженими амбіціями надиктував книженцію із символічною назвою Mein Kampf. Ніхто особливо у 1924-му на це уваги не звернув. Ну, подумаєш –  розповів чоловік план боротьби проти "єврейської змови" за панування над світом та як відродити велику німецьку імперію, яка б забезпечила усім арійцям Lebensraum – життєвий простір у Східній Європі. Чим ще у в’язниці, а згодом в альпійських пансіонатах себе зайняти? Однак несподівано у 33-му цей писака став рейсхканцлером Німеччини. Отакої! Знову ж таки – несподівано для всього притомного Заходу. Як і з нечуваною швидкістю реалізував свій "план боротьби". В результаті бажань однієї людини і безпечності мільйонів світ зазнав найбільшого у своїй історії руйнування. А все починалось з Ландсберзьких ідей.

Новини за темою

Це так, невеличкий екскурс в історію – для тих, хто вважає, що сьогодні ми живемо у дуже безпечному світі, де уже нікого нічим не здивуєш, де процвітає демократія, а права людини та повага до державних кордонів є пріоритетними. Усе як за Ейнштейном – відносно.

Історія засвідчила і не раз, що зазіхання на суверенітет чужої держави, нехай і висловлені у завуальованій формі, є не менш небезпечними, аніж танки на кордонах. Адже в першому випадку – це гра на довгу дистанцію, і спрогнозувати її кінцевий результат та наслідки вкрай важко.

За останні чотири роки ми на власному досвіді побачили розгортання обидвох сценаріїв – з російськими танками і "Градами" на сході України, окупацією Криму (що дуже "занепокоїло" мирне співтовариство) та піклуванням про мову та права "угорських українців" на наших закарпатських просторах.

Новини за темою

Звісно, порівнювати президента Угорщини Віктора Орбана з Гітлером смішно. Але, погодьтесь, щось спільне у них таки є – якась нездорова тяга до колонізаторських ідей.

Якщо прислухатись до останніх заяв Орбана, то Україна в його розумінні не більше аніж "буферна зона", яка необхідна для умиротворення імперських амбіцій Росії. Щодо останньої, то з нею взагалі треба дружити, а про Донбас і Крим – забути. Бо це ж – невідворотна реальність.

Щодо євроатлантичних та євроінтеграційних стремлінь Києва – звучить мило, але, переконаний Орбан, забудьте! А поміж іншим, Будапешт успішно ось уже роками практикує видачу українцям своїх паспортів. Це так, як жест доброї волі, хоч і незаконний…

І з останнього, що досі активно обговорюється - в угорському уряді створили посаду "куратора Закарпаття". Тобто чужа країна вирішила призначити уповноваженого з питань діяльності цілої області. Непогано? Що ж, ще одна карта в руки Путіну. Тепер, з чим погоджується низка експертів, і він може призначити "свою людину" для управління якоїсь східної української області. А що? Ідея.

Новини за темою

Можем іронізувати, сміятись, розмахувати дипломатичними кулаками, тупцювати ногами, але це не знижує рівень ризиків, які подібні "ідеї" створюють для державного суверенітету України.

Ще десять років тому анексія Криму і окупація частини Донбасу здавалась фантастикою. Чому ж такі впевнені, що якась з країн цивілізованого Заходу ніколи не переступить червону лінію?

В сучасному світі не потрібні мільйонні армії, які б зустрічались на полі бою. Не потрібно нікого знищувати, чи тримати в полоні. Все інноваційно – заберіть в людей ідею, віру в їхню країну, мову, маніпулюйте історією, культурою, традиціями і звісно – запропонуйте кращу реальність, кращий життєвий простір. А якщо до цього ще й додасться неспроможність держави відстояти свої національні інтереси, то результат не забариться.

Несподівано? Сподіваюсь, не для української влади.

Володимир Пилипенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів