"У полоні стихії": І цілого океану багато

В основу драми лягла реальна історія Темі Олдхем, яка провела у відкритому океані 41 день

"У полоні стихії": І цілого океану багато
Кадр з фільму "У полоні стихії" VolgaFilm

Блог про Кіно

Редакційний блог

В основу драми лягла реальна історія Темі Олдхем, яка провела у відкритому океані 41 день

Фільм описує події, що відбулися в реальності в 1983 році. Саме тоді пошуки пригод привели 23-річну Темі Олдхем (Шейлін Вудлі), яка залишила рідну Каліфорнію відразу після шкільного випускного, на Таїті. Не маючи конкретних планів на майбутнє, дівчина береться за дрібні підробітки, розраховуючи накопичити грошей на квиток ще куди-небудь. Однак знайомство з британцем Річардом Шарпом (Сем Клафлін) змінює її перспективи та надає їм більш конкретні обриси.

Випадкова зустріч молодих людей стає відправною точкою для великої і міцної любові, а також подорожі. Пара береться за сміливий проект – перегнати яхту, що належить їх знайомим, у США, подолавши тисячі кілометрів Тихого океану. Але першому ж їх спільному круїзу судилося стати фатальним – закохані потрапили в епіцентр одного з найпотужніших ураганів, які коли-небудь обрушувалися на Тихий океан.

Результатом стихії стало напівзруйноване судно, яке дивом зберегло здатність триматися на плаву, а також кілька отриманих головною героїнею травм. Її коханий, у свою чергу, був зовсім викинутий за борт, і врятований виключно завдяки щасливій випадковості і вражаючими, межуючими з неможливими, зусиллями дівчини. За цим фатально-піковим моментом послідувала найбільш, якщо можна так висловитися, рутинна частина їх подорожі, яка в реальності напевно супроводжувався виразним відчаєм і безліччю інших непривабливих моментів. Протягом 41 дня їх носило по океану, в той час як ресурси і питна вода стрімко закінчувалися, як і надія на порятунок.

Кадр з фільму
Кадр з фільму "У полоні стихії" VolgaFilm
Кадр з фільму
Кадр з фільму "У полоні стихії" VolgaFilm
Кадр з фільму
Кадр з фільму "У полоні стихії" VolgaFilm
Кадр з фільму
Кадр з фільму "У полоні стихії" VolgaFilm

Ця історія, однаковою мірою драматична і статична, на перший погляд здається занадто "прісною" для великого кіно – все-таки подій на яхті відбувається не так вже й багато, навіть з урахуванням того, що вони розвивалися протягом тривалого періоду. Складність екранізації полягала і в тому, що значну частину фільму один з двох головних персонажів був майже повністю знерухомлений, граючи швидше допоміжну роль. Основну ж увагу утримувати на собі доводилося головній героїні – дівчині-непосиді Темі, образ якої виразно і реалістично втілила Шейлін Вудлі.

Втім, незважаючи на талант молодої актриси і вражаючий послужний список (на її рахунку головна роль у популярній франшизі "Дивергент" та участь в максимально зірковому серіалі "Велика маленька брехня"), творці зробили ставку відразу на кілька потенційних козирів. Наприклад, для посилення драматичного ефекту режисер Бальтасар Кормакур ("Еверест", "Два стволи") вирішив використовувати нелінійне оповідання, розповідаючи відразу дві паралельно сплетені історії – знайомства головних героїв та їх поневірянь після катастрофи.

Такий крок виглядає досить завбачливо, враховуючи жанрову конкуренцію: згадати хоча б відносно недавнє "водне" фентезі "Життя Пі", яке забрало відразу чотири "Оскари", і драму "Не згасне надія" з потужним Робертом Редфордом в головній і єдиній ролі.

Кадр з фільму
Кадр з фільму "У полоні стихії" VolgaFilm
Кадр з фільму
Кадр з фільму "У полоні стихії" VolgaFilm
Кадр з фільму
Кадр з фільму "У полоні стихії" VolgaFilm
Кадр з фільму
Кадр з фільму "У полоні стихії" VolgaFilm

Ще однією сильною стороною "Стихії" стала операторська робота. Чуттєва камера Роберта Річардсона (триразового володаря того ж золотого болванчика) ніби дихала разом з героями, повторюючи їх рухи під водою і над її поверхнею та створюючи цілком відчутний ефект присутності.

Але головний сюрприз автори закономірно приберегли для кульмінації (другої, якщо вдаватися в подробиці, адже сам фільм, по суті, з неї ж і починається). Ближче до фіналу відбувається прогнозований, але такою ж мірою несподіваний сюжетний поворот, який, з одного боку, розряджає натягнутий до максимуму драматизм ситуації, а з іншого – ще більше його посилює.

Подібна спритність і досвідченність реалізації, яка деякою мірою позбавила драму скрупульозної правдоподібності, в той же час і вивела її з ряду класичних фільмів про виживання. Схоже, що Кормакур у першу чергу хотів поділитися історією кохання (як людини до людини, так і людини до життя і стихії), у другу – насолодитися хвилюючими водними пейзажами, і лише в третю і малоістотну – поринути в позбавлені кіношної і поетичної естетики подробиці.  

Тетяна Ахапкіна

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>