У Києві місія МВФ побачила театральні реформи з нульовим результатом

У Києві місія МВФ побачила театральні реформи з нульовим результатом
Відкриті джерела

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Кабмін Володимира Гройсмана вперто не хоче бачити у нас економічної і, зокрема, інституційної кризи. Справа в тому, що в Україні немає інституту, який би здійснював моніторинг ризиків і ринків, а також інституту, який би здійснював оцінку майбутніх кризових явищ у світлі прибутного державного боргу.

Тому й далі ситуація буде стрімко погіршуватися. Навіть якщо Кабмін і НБУ створять більш ефективну і централізовану систему регулювання фінансового сектора і посилять контроль над бюджетною політикою, це все одно не допоможе владі в цьому бюджетному й економічному циклі. До того ж за два наступних роки Україна має сумарно виплатити понад 10 млрд дол. тільки зовнішніх боргів в умовах зростання процентних ставок на зовнішніх ринках боргового капіталу. До речі, наш Мінфін услід за підвищенням Нацбанком облікової ставки з 17,5% до 18% річних також підвищив ставку розміщення гривневих ОВДП з 18% до 18,5%. Але це нині не допоможе запобігти несприятливому етапу.

Новини за темою

Ба більше, Гройсман сам провокує новий виток інфляції, обвал виробної економіки і подальше зростання національного боргу. Чому? Від жовтня ми будемо витрачати набагато більше, ніж заробляти. Адже, як заявив 12 вересня міністр енергетики і вугільної промисловості України Ігор Насалик, найближчим часом Кабмін підвищить ціну на газ для населення. Це є однією з умов Міжнародного валютного фонду для надання чергового траншу кредиту в розмірі 1,9 млрд дол. Виходить, тепер українцям залишається пов'язувати всі свої надії лише зі збільшенням фінансової допомоги від МВФ. Ну а якщо фонд не збільшить програму фінансової допомоги, на нас чекає крах.

Так, зі злиденної країни брати вже фактично нічого, а фонд – це типовий кредитор, для якого головне, щоб позичальник з ним вчасно розраховувався. Але, на жаль, наш уряд не знає, де брати гроші на обслуговування раніше взятих кредитів. І тепер усі ми повною мірою пожинаємо плоди слабкості й некомпетентності Кабміну як макроекономічного та фінансового координатора. Підвищення вже з 1 жовтня ціни на газ для населення і промисловості в розмірі 23,5% - це лише перший жорсткий крок, за яким буде багато інших.

Новини за темою

Представники місії МВФ, які нині в Києві, звісно, бачать, що в нас немає позитивних результатів, а так звані економічні реформи – це лише яскраві театральні реформи, результат яких є непомітним. Відповідно, явне розходження між правдою, що доходить до експертів, і поширюваною владою офіційною інформацією призводить до роздвоєння думок. Словом, не треба обманювати себе, очікуючи, що держапарат буде знищувати самих себе й основу свого власного благополуччя. Ніякі реформи, які мають знищити економічні відносини, що годують великих чиновників, у нас принципово є неможливими.

Судіть самі. Навіть підтримку такої високої, 18%-ї облікової ставки НБУ, – це знищення будь-якої приватної ініціативи, будь-якої конкуренції. Влада має нарешті зрозуміти, що неуспіх українського малого та середнього бізнесу – це неуспіх економічної і грошово-кредитної політики держави. Вибачте, але тепер заходять в український виробничий бізнес тільки ті, у кого зовсім залізні "яйця". Наприклад, практично в усіх країнах світу підключення до електромереж здійснюється безкоштовно, позаяк у них енергокомпанії заробляють на тарифі, а у нас крім дуже високих тарифів і мінливих правил приєднання до електромереж треба ще й викласти величезну суму за підключення.

Новини за темою

Цей та багато інших фактів свідчать про те, чому такі дорогі кредитні гроші не йдуть в умовах нашого монопольного фінансового капіталізму в реальний сектор економіки. І ця ситуація вже перезріла - все в малому і середньому бізнесі погіршується. А чи можна зберегти без кредитних механізмів достатній рівень споживання і виробничий потенціал? Зрозуміло, що не можна. Ось тому ще раз підкреслю: час керманичам зрозуміти, що банківський бізнес є настільки хорошим, наскільки хорошою є економіка країни, відповідно основним драйвером відновлення української банківської системи може стати тільки реальний сектор економіки.

А те, що нині відбувається, називається свідомим розвалом економіки, позаяк не можна довіряти вихід із кризи тим людям, які в неї завели. Тому Україна сьогодні – це найдешевший європейський ринок. Навіть країни Африки і Латинської Америки з величезною кількістю структурних проблем торгуються з більш високими мультиплікаторами. І, відверто кажучи, ми вже давно, ще від середини 90-х, торгувалися з дисконтом, винятком був хіба що невеликий період у жирні нульові роки. Чому так, у чому причини і чи знають про них власті, запускаючи, приміром, масштабну приватизацію 2018-2020?

Я б виділив три основні причини, чому в нас так мало прямих інвестицій. По-перше, це занадто низька якість корпоративного управління. По-друге, недосконалість законодавства та судової системи. По-третє, відсутність внутрішніх інвесторів на українському ринку спільного інвестування. А що відбувалося в інших країнах, наприклад, у Польщі (мені довелося закінчити спеціалізовані курси на Варшавській фондовій біржі), якщо від них на якомусь етапі відверталися міжнародні інвестори?

Новини за темою

Ось у такі моменти у гру вступали польські недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування. А в Україні немає належного обсягу національних довгих грошей і спеціалізованих інститутів. Та на відміну від Польщі, яка досягла великих успіхів у створенні власного ринку капіталу, наші нардепи вже кілька років поспіль не можуть навіть у першому читанні ухвалити законопроект № 7055 "Про ринки капіталу і регульовані ринки". Тому Україна досі – це не цивілізований європейський ринок, а похідна від цін на сировину, яка перебуває в руках невеликої групи власників відомих місцевих фінансово-промислових груп.

Справді, давно час рухати Україну шляхом спокійного лібералізму. Не йти на необдумані авантюри, які є дратівливими для сильно збіднілих верств давно не монолітного суспільства. Нарешті, чітко усвідомити один з основних уроків сучасного українського реформаторства: немає нічого гіршого, ніж відкладені реформи. Тому в Україні треба проводити економічні реформи дуже швидко, інакше вони не виходять або занадто загальмовуються. У разі успіху можна за два роки провести економічні реформи і від бідноти і війни прийти до товарного достатку і твердої гривні. Наш вихід із цієї великої кризи не на шляхах війни і кривавої лазні, а на шляхах реформації, модернізації, парламентаризації, розширення політичного та економічного простору, допуску розумних людей, а не "смотрящих", до управління державою.

Олександр Гончаров, директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua

 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...