Леонід Бершидський
Фото з відкритих джерел

Оригінал на сайті Bloomberg

Заява про те, що американська політика є продовженням російсько-української війни є, м’яко кажучи, безглуздою. Але оскільки партійні сили в США розповідають суперечливі історії про втручання пострадянських держав у вибори 2016 року, у мене виникає враження, що все це перетворюється на нову норму.

Ідея про російське втручання стала сьогодні центральною та пануючою. Українське втручання — це сюжет новіший, він менш розроблений, а проштовхують цю лінію республіканці як відповідь на звинувачення на адресу Росії. І, судячи за деякими ознаками, російські зацікавлені кола з ентузіазмом підтримують цю лінію.

Першу розповідь про те, як Україна імовірно допомагала Хілларі Клінтон у ході передвиборної кампанії, було опубліковано в січні на сторінках Politico. Там йшлося про те, як політична апаратниця українського походження Олександра Чалупа, яка працювала в Національному комітеті Демократичної партії, за обережною допомогою з боку українського посольства здійснила розслідування діяльності керівника передвиборного штабу Трампа Пола Манафорта, який чимало працював політичним консультантом у Києві.

Новини за темою: Як Україна втрутилася у вибори в США і тепер страждає від цього: Переклад статті Politico

Це не можна назвати прямою співпрацею між штабом Клінтон та українцями. Уряду Петра Порошенка доводилося проявляти обережність на випадок перемоги Трампа, оскільки американська підтримка була для нього життєво важливою. Штаб Клінтон теж намагався дотримуватися дистанції між бруднокопачами і своїм кандидатом. 14 серпня 2016 року New York Times опублікувала статтю з посиланням на інформацію з Національного антикорупційного бюро України про рукописний журнал обліку, який вела Партія регіонів під керівництвом поваленого президента Віктора Януковича. Там було зазначено, що 12,7 млн дол. призначалися як "виплати пану Манафорту". Інші представники українського уряду не спростовували те, що Манафорт отримував незаконні гроші, і почали робити це тільки після виборів, причому через багато місяців після їхнього проведення. Минулого місяця головний антикорупційний прокурор України Назар Холодницький сказав, що немає жодних доказів отримання незаконних грошей Манафортом. Мабуть, це дуже приємна новина для Адміністрації Трампа посеред скандалу через Росію.

Але нещодавно стара стаття з Politico спливла знову завдяки заступнику прес-секретаря Білого дому Сарі Сандерс, яка заявила: "Якщо ви шукаєте приклад співпраці передвиборного штабу з іноземною державою або з іноземним джерелом, то далеко ходити не треба. Досить поглянути на НКДП, який координував опозиційне дослідження з українським посольством". Того самого дня консервативне видання The Daily Caller "дружньо нагадало", що співробітниця НКДП працювала разом з українцями, шукаючи компромат на Манафорта, а апологет Трампа Лора Інгрем розмістила в Твіттері статтю з Politico. 11 липня Шон Хенніті з Fox News теж взявся за справу, розмістивши на своїй сторінці у Твіттері матеріал з The Daily Caller. У середу сенатор Ліндсі Грем поставив про це запитання Крістоферу Рею, якого Трамп запропонував на посаду директора ФБР. І що відповів Рей? Він би з радістю в цьому покопався".

Новини за темою: Єдине, що Путіну могло подобатися в Трампі, - це його здатність провокувати хаос

Тему з ентузіазмом підхопив Лі Странахан, який раніше працював журналістом у Breitbart, а нині є ведучим програми на радіостанції Sputnik, яку фінансує російська держава. Він повідомив у Твіттері, що український уряд допомагав американським демократам у відповідь на їхню допомогу в 2014 році. Він також розмістив посилання на розмову (напевно перехоплену та оприлюднену росіянами) між Вікторією Нуланд, яка тоді працювала заступником держсекретаря, і колишнім американським послом у Києві Джеффрі Пайеттом про те, як сформувати український уряд одразу після "Революції Гідності" 2014 року.

Водночас прокремлівська група хакерів "Кіберберкут", чий аккаунт не діяв довгі місяці, опублікувала інформаційне вкидання про передбачувані зв'язки між благодійним фондом українського мільярдера Віктора Пінчука та Клінтонами. Цю інформацію миттєво підхопила WikiLeaks (справедливості заради треба сказати: цей сайт згадав про те, що "Кіберберкут" може бути прикриттям російської держави).

Безумовно, люди з пропагандистського апарату президента Володимира Путіна дуже хотіли б дати поштовх цій історії про Клінтон і Україну.

Але ця історія, мабуть, не піде дуже далеко з однієї простої причини, на яку вказала колишня співробітниця Національного комітету Республіканської партії Ліз Мер: "Велика різниця між зв'язками Клінтон/Україна і Трамп/Росія полягає в тому, що Україна нам не ворог, а Росія абсолютно очевидно є таким". Треба відверто визнати: значна частина республіканського істеблішменту вважає Росію (не путінський Кремль, а саму країну) вічним ворогом США. Така точка зору ґрунтується на історії холодної війни, на глибоко укорінених поглядах та на дипломатичній практиці, а також на тому, що зробив Путін. Тим республіканцям, хто поділяють цю точку зору в історії з Росією, набагато простіше стати на бік демократів, ніж прихильників Трампа з їхньої ж партії, які мають більш опортуністичні погляди на Росію.

Новини за темою: За три місяці Трамп витратив на адвокатів майже 700 тис. доларів

Україна ж — це країна, що бере американські подачки і є противагою Росії на пострадянському просторі. Тому співпрацювати з нею, одночасно прирівнюючи отримання російської допомоги до зради, — це не подвійний стандарт. У такому контексті іноземна участь в американському політичному процесі не є проблемою. А ось участь в американському політичному процесі іноземного ворога — це привід для скандалу. Чи правильно проводити таку лінію в нашому глобалізованому світі, де вибори стають дедалі більш інтернаціональними?

Російсько-український конфлікт розгортається скрізь, куди тільки можуть проникнути протиборчі, сторони. Сполучені Штати — це важлива арена. І швидше за все, американцям треба пишатися цим, а не турбуватися.

Леонід Бершидський

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.