Третина зайнятого населення змушена виживати на зарплату, яка менше рівня прожиткового мінімуму

Третина зайнятого населення змушена виживати на зарплату, яка менше рівня прожиткового мінімуму
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Отже, пішла економія на зарплатах, а далі буде на зайнятості. Наприкінці минулого тижня, 1 березня, Державна служба статистики вчергове нас "здивувала".

Справа в тому, що незважаючи на передвиборчі перегони, за підсумками січня 2019 року розмір середньої заробітної плати різко зменшився порівняно з груднем 2018 року: на 12,8%, або на 1350 грн, до 9223 грн на місяць (зазначу, зарплату в сумі понад 5 тис. грн у січні-вересні 2018 року отримували лише 27% наших громадян).

Але найголовніше, коли лунають від Мінфіну пропозиції не індексувати зарплати бюджетників і скорочувати витрати на інвестиції, одразу розумієш, що фінансові власті не думають про майбутнє економіки країни. Але хто це розуміє?!

Сьогодні ми, на жаль, наступаємо на ті самі граблі, а заходи, які пропонують Кабмін і Нацбанк для зростання реальних доходів людей, насправді лише посилюють спад і загострюють кризу.

І знову Мінфіну доводиться підганяти дохідну частину бюджету-2019 під нові економічні реалії, нарощуючи насамперед обсяги позик шляхом розміщення державних облігацій (ОВДП).

Новини за темою

Так, лише 26 лютого фінансові власті розмістили гривневі ОВДП на 1,1 млрд грн і валютні цінні папери - на 136,2 млн дол. До держбюджету залучено 4,73 млрд грн! Причому позичали гроші під рекордно високі відсотки прибутковості, які нам з вами віддавати.

Судіть самі. Мінфін розмістив ОВДП, наприклад, з терміном обігу 105 днів на 639,969 млн грн під 19,5% річних, з терміном обігу 161 день – на 165,496 млн грн під 19% річних, а цінні папери у валюті розміщено з терміном обігу 288 днів – на 35,031 млн дол. під 7,25% річних, 715 днів - на 4,241 млн дол. під 7,5% річних.

І вже зовсім незрозуміло, з чого нинішнього (2019) року виплачувати черговий багатомільярдний кредит МВФ або платити бюджетникам і пенсіонерам. На такому тлі засідання Кабміну в середу, 27 лютого, сильно нагадувало засідання союзу меча й орала.

Лейтмотив виступів – ніяких обмежень не повинно бути для ринків і для роздержавлення з подальшою приватизацією найбільших підприємств. Гроші потрібні! Але що буде далі, зокрема з нашою енергетикою, ніхто не прогнозував.

Щоправда, зупинив себе на думці, що просто зацементувалася в нинішніх міністрів давня традиція ще радянської епохи: говорити правду про день учорашній для того, щоб показати велич їхніх планів на далеке майбутнє.

І знову всі гроші від приватизації енергохолдингів буде проїдено? На розвиток нічого не залишиться.

Ось у такий складний і важкий у всіх аспектах період окремі "бійці" й намагаються купити задешево найсолодші шматки, що залишилися, великої приватизації – енергогенерувальні компанії.

Нагадаю, торік (2018), до прикладу, чистий прибуток ПАТ "Центренерго" в порівнянні з 2017 роком різко скоротився майже вчетверо - на 1,39 млрд грн, до 499,127 млн грн (до речі, за підсумками 2017 року чистий прибуток "Центренерго" становив 2,09 млрд грн).

Новини за темою

Ну, й оцінювачі тепер по максимуму здешевлять цей об'єкт. А ми, платники податків, всі разом доплачуватимемо за нечесну приватизацію ПАТ "Центренерго"? Але чи зможе хтось "нагорі" показати приклад раціонального використання бюджетних коштів, якщо тільки витрати на утримання президента і його адміністрації у 2018 році склали близько 1 млрд грн?!

Тому з кожним новим вмиканням теленовин мимоволі чекаєш початку ще гіршого сценарію розвитку подій.

Адже дії і заяви влади не свідчать про розуміння ситуації, що складається в економіці країни, а політична система та її кадрове наповнення – це сьогодні головна перешкода на шляху вирішення назрілих, таких, що не терплять зволікань, старих проблем, які різко загострилися, і нових, пов'язаних із зубожінням населення, зростанням безробіття та трудової міграції.

Гадаю, вже всі зрозуміли, що велика приватизація у нас проводиться невдалими способами і методами, з урахуванням інтересів лише окремих ФПГ, і правило олігархів - "Купуй, тому що дешево".

Отже, не буде й агресивного кредитування "точок" зростання в реальному секторі економіки. Не буде прямих іноземних інвестицій під ці завдання. Не буде гідних зарплат і пенсій.

Адже, за даними Держстату України, за III квартал минулого (2018) року середньомісячні доходи понад 40% українців не перевищували 3700 грн (!), відповідно в грудні 2018 року лише 58% українців змогли оплатити комунальні послуги й тарифи ЖКГ.

При цьому третина зайнятого населення змушена виживати на зарплату, яка менше фактичного рівня прожиткового мінімуму. На жаль, але поки оптимізм Кабміну Володимира Гройсмана перемагає здоровий глузд.

Унаслідок непродуманих і помилкових дій уряду і Верховної Ради наші підприємства почали заморожувати зарплати найманим працівникам і менше платити податків. Хоча є й дуже рідкісні винятки.

Так, наприклад, минулого четверга, 28 лютого, наглядова рада "Нафтогазу" ухвалила рішення щодо продовження контракту з головою правління Андрієм Коболєвим, встановивши йому щомісячний оклад у розмірі 2,08 млн грн, що, найімовірніше, істотно вплинуло на рівень середньої заробітної плати по країні.

Просто якісь немислимі розміри окладів і премій керівників державних холдингів у найбіднішій країні Європи, тоді як борги населення за енергоресурси та комунальні послуги в Україні встановили абсолютний рекорд з моменту запровадження в 1996 році гривні: на кінець січня 2019 року вони перевищили 62,6 млрд грн, або, за нинішнім курсом, 2,3 млрд дол.

Як з цим далі жити і розвиватися українській економіці та конкретним підприємствам, де величезні борги висять непідйомними гирями? Що робити? Адже і від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі у 2018 році в порівнянні з 2017 роком зросло на 32,9%.

Новини за темою

Насамперед, пропоную на законодавчій основі корпоративну зовнішню заборгованість підприємств та фінансових установ конвертувати в суверенну через систему відкритих біржових торгів, на яких іноземні кредитори могли б обміняти корпоративні борги на єврооблігації України з погашенням в 2025-2030 рр.

Цей захід заощадив би наші ЗВР, дозволив би вивільнити кошти для поточних завдань, зробив би непотрібною підтримку щонайменше сотні підприємств і комерційних банків, які насправді можуть виявитися банкрутами.

Що ще в ці дні слід було би робити?

По-перше, не робити шкідливих речей, і насамперед - в оподаткуванні. Треба знижувати податки на ті гроші, які йдуть на створення нових робочих місць.

По-друге, реформувати систему оподаткування, яка би зробила привабливим реальний сектор економіки для прямих іноземних інвестицій, знизивши облікову ставку НБУ з 18% до 12% річних.

По-третє, вливати ліквідність на внутрішній ринок через підтримку наших громадян для утримання споживчого попиту.

По-четверте, запровадити систему страхування на випадок втрати роботи, здатну компенсувати 60-70% втраченого заробітку протягом 9 місяців після звільнення з обійманої посади.

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>