banner banner banner banner

Трамп змінює світову політику, а Україні потрібно розвивати економічні відносини з країнами Азії

Трамп змінює світову політику, а Україні потрібно розвивати економічні відносини з країнами Азії
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Дуже знаковою стала зустріч Трамп – Путін у Гельсінкі 16 липня і конкретно те, що президент США жодного разу під час прес-конференції не те що не виступив на захист "українського чинника", а й зовсім жодного разу не обмовився про Україну. Про що це може свідчити?

Мабуть, "український фактор" для Дональда Трампа, найімовірніше, став серйозною перешкодою для врегулювання цілої низки геополітичних проблем: наприклад, з Росією щодо Ірану в контексті ситуації в Сирії та зміцнення безпеки Ізраїлю. При цьому навіть голова Європейської Ради Дональд Туск минулого тижня після саміту країн НАТО сказав: "У декількох бесідах зі мною президент Трамп не приховував, що відчуває менше захвату щодо України і більше розуміння того, що зробила Росія в Україні". Так, в Гельсінкі зустріч Трамп  Путін навряд чи чимось хорошим завершилася для українського політичного істеблішменту. Ну а коли так, чи не час Україні розвивати економічні відносини в азіатському напрямку?

Новини за темою

Тим паче, що зараз ми перебуваємо у важкому економічному становищі. Але чи є на Банковій і на Грушевського певний план щодо запобігання різкому падінню життєвого рівня населення і порятунку української економіки на випадок ще більшого загострення кризи? Гадаю, що немає. Тоді що робити? Запропонував би крім США та ЄС розвивати і зміцнювати відносини насамперед з Китаєм. Справді, чому б не диверсифікувати наші торговельно-економічні відносини? Давно час дивитися в азійському напрямку. До того ж країни Азії, особливо Китай, розвиваються набагато швидше, ніж країни Європи і США.

До речі, цього ж понеділка, 16 липня, також відбулася не менш знакова зустріч (яка чомусь залишилася наче  в тіні), де керівники ЄС та КНР підписали одразу декілька меморандумів про взаєморозуміння, які мають стосунок до співпраці в галузі торгівлі, інвестицій і регулювання. Після її завершення прем'єр Держради Китаю Лі Кецян зазначив: "Ми сьогодні детально обговорили двосторонні питання і домовилися разом протидіяти протекціонізму". А ось ми сьогодні залишилася один на один зі своїми проблемами, викликаними скасуванням США пільг на ввезення 155 товарів з України та введенням мит на імпорт сталі й алюмінію наших металургійних комбінатів.

Тому нам також потрібні Гонконг і Сінгапур, Японія і Південна Корея. Нам потрібен повноцінний вихід на ці ринки, у тому числі фондові та запозичення, що дозволило б мати доступ до великої кількості іноземних інвесторів. Але, на жаль, тільки зараз наші міністри почали помічати ці можливості. І це їхня велика помилка. Особливо гостро це розумієш, коли місця для оптимізму стає все менше й менше, а за сукупністю негативних факторів нинішня ситуація в економіці Україні стає дедалі більш складною. І те, що покаже в результаті наша економіка, ми дізнаємося лише через кілька місяців - до кінця 2018 року. Боюся, буде мало оптимістичного щодо даних промислового виробництва, залучення прямих іноземних інвестицій, зростання ділової активності тощо.

Новини за темою

Але якщо б у мене запитали, що конкретно треба робити, коротко відповів би так: по-перше, за будь-яких ситуацій треба прагнути не кредитів набирати побільше, а збільшувати темпи зростання української економіки і, по-друге, обов'язково скорочувати корупційні витрати. Решту бізнес зробить сам, щоправда, якщо зуміє зосередитися на визначенні дефектів нинішньої економічної системи, що породила настільки потужні катаклізми, а головне - на пошуку шляхів їх повного усунення. Вже два роки поспіль співпрацюючи в Києві з китайськими колегами, у зв'язку з цим постарався систематизувати основні причини української економічної кризи. І ось яких висновків під час діагностики кризового стану дійшов:

- не було проведено структурних перетворень на ринку капіталу і тому немає тепер внутрішніх стимулів і механізмів до розвитку;

- зміцнення ролі держави в банківському секторі вилилося в послаблення конкуренції та збільшення числа невирішених проблем;

- структурні зміни фондового ринку, пов'язані з низькою ефективністю, зумовленою організаційною і техніко-технологічною відсталістю, не здійснювалися, а заганялися вглиб;

- досі не створено сприятливого режиму для залучення прямих іноземних інвестицій, навпаки, зберігаються надпривабливі умови для спекулятивного капіталу;

- продовжує залишатися слабкий контроль над дотриманням вимог законодавства і принципів ресурсної, кредитної та облікової політики в низці комерційних банків;

- держоргани не мають дієвого реагування на нарощування корпоративних зовнішніх запозичень та погіршення якості зобов'язань;

- відсутність незалежного суду, рейдерство, непрозорість ухвалення владних та законодавчих рішень – ключові фактори, які формують у підприємців відчуття тимчасовця і готовність будь-якої миті покинути країну.

Та ці українські фактори роблять марними будь-які знання про економічні закономірності, а також знецінюють будь-які найдосконаліші системи контролю і регулювання. Ну, гаразд, що було — бачили, що буде — побачимо. Але вже зараз, коли наші власті всіх лякають доларом по 30 грн до кінця 2018 року і підвищенням цін на газ для населення ще на 18%, звісно, народ замислився: а взагалі, криза в минулому чи все-таки криза в сьогоденні?

Тепер, як на мене, всі збагнули, що ці слабо освічені топ-чиновники навчилися компенсувати бюджетні втрати лише за рахунок знецінення гривні, тобто втрати платоспроможності кожної української родини. І тому до аналізу, осмислення і подолання нашої великої кризи потрібен неординарний підхід, який переглядає всі старі догми і стереотипи. У зв'язку з цим непродуктивно шукати крайніх і винних, краще розвивати взаємовигідне співробітництво з Євросоюзом, США та багатьма країнами Азії. Як скоро це вийде? Поживемо — побачимо.

Олександр Гончаров,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>