Трамп зіграв злий жарт з Путіним, мудро вирішивши піти із Сирії

Трамп зіграв злий жарт з Путіним, мудро вирішивши піти із Сирії
З відкритих джерел

Bloomberg

Інформаційний портал

Оригінал на сайті Bloomberg

Коли президент США Дональд Трамп оголосив про виведення військ із Сирії, палата представників переважною більшістю проголосувала за резолюцію із засудженням такого кроку, назвавши його "вигідним ворогам американської держави, зокрема Сирії, Ірану і Росії".

Шість днів потому лідер республіканців у сенаті Мітч Макконнелл запропонував подібну резолюцію. "Якщо виведення військ із Сирії не зупинити, — сказав він, — це призведе до посилення хаосу, який породжує тероризм і створює вакуум та який неодмінно заповнять наші противники".

Така міжпартійна згода у Вашингтоні є рідкістю в наші дні. Але в цих резолюціях недооцінено мудрість рішення Трампа, вигоду для американських інтересів на Близькому Сході й той злий жарт, який він зіграв з російським президентом Володимиром Путіним.

Трамп називає Сирію "кривавою пісочницею". Він має рацію щодо цього. Це справжній терновий кущ племен і сект, які воюють між собою, осередок непояснених давніх протиріч і непримиренних розбіжностей.

Новини за темою

Президент не хоче брати на себе відповідальність за цю складну країну, не хоче там загрузнути. Якщо відхід американців дає можливість Росії заповнити вакуум, як вважають американські законодавці, то Трамп залюбки надасть їй таку можливість. Російський лідер гордовито походжає по світовій сцені, але те, чого він домігся, це не зовсім перемога.

Рано чи пізно в Сирії вирвуться на волю "Аль-Каїда", "Ісламська держава" або почнеться новий виток "джихаду". Коли це станеться, новим шайтаном у регіоні стане Росія. Її дипломати в Дамаску, а також російські військовики будуть піддаватися нападам.

На посилення доведеться відряджати додаткові війська. Доведеться зміцнювати хвалені середземноморські військово-морські об'єкти Путіна. І таке інше. Доволі швидко "джихад" запалить численне мусульманське населення Росії. Москва сама стане мішенню для терористів.

Впаде "зона безпеки", яку нещодавно створили на півночі Сирії Путін і турецький президент Реджеп Таїп Ердоган. Сирійський лідер Башар Асад абсолютно справедливо вважає, що її створено в порушення суверенітету країни.

Якщо йому вдасться переконати своїх російських покровителів закрити цю зону, Ердоган почне загрожувати новим вторгненням. Якщо Путін стане на бік Туреччини, Асад візьме справу у свої руки. Його армія може виявитися неспроможною вести боротьбу з таким противником, але курдам це до снаги, і вони можуть виступити в інтересах і від імені Асада.

Якщо і коли почнуться такі бойові дії на кордоні, Путін опиниться між Асадом й Ердоганом. Що би він не робив, позиції у нього будуть дуже вразливими. Адже він опиниться у становищі друга чийогось ворога.

Будучи великою країною і покровителькою Асада, Росія повинна буде допомагати своєму сирійському васалові в ліквідації збитків від громадянської війни. На одне тільки відновлення знадобиться від 400 до 500 млрд дол. Трамп за цими рахунками платити не має наміру, і тому він з ще більшою радістю передав Північну Сирію Путіну.

Росії не з її грошима проект такого масштабу. Можливо, Путін розраховує на те, що заплатять країни ЄС, керуючись гуманітарними міркуваннями або прагненням запобігти черговій хвилі знедолених іммігрантів. Але він помиляється.

Зіткнувшись з напливом сирійських біженців, Європа, найпевніше, зведе бар'єри на своїх південних і східних кордонах, але не будуватиме доступного житла на руїнах Алеппо і Хомса.

Новини за темою

Крім того, Сирії потрібно не тільки житло, а набагато більше. Їй потрібна нова економіка. Туризм, який колись приносив чималі доходи, просто зник. Незначні нафтові родовища або в неробочому стані, або в руках крихітного військового контингенту США, який залишився їх охороняти. Головним експортним продуктом Сирії на сьогодні є спеції.

Ще один головний біль для Путіна — це безперервна ірано-ізраїльська війна, яка точиться переважно на сирійській території. Поки Росія твердо дотримується нейтралітету. Потужні Сили оборони Ізраїлю захищають країну від стратегічної, як вважають її лідери, загрози.

І на відміну від курдів, Ізраїль для США не той союзник, від якого можна відмовитися. Путін знає про це і не піде на ризик військової конфронтації, скільки би складів з іранськими боєприпасами Ізраїль не розбомбив у Сирії і як би не закликав його Асад завдати удару у відповідь.

Помиляються ті критики, які вбачають у відході США прояв слабкості, удар по американському престижу й ознаку втрати впливу на Близькому Сході. Арабський світ розуміє, що таке прагматична політика, і в байдужості Трампа до долі Сирії він побачить своєкорисливу поведінку сильного гравця.

Саме таким гравцем і є Сполучені Штати. Вони мають більше бойових кораблів, авіації, стратегічних озброєнь, а також сил і засобів розвідки, ніж будь-яка інша країна світу, зокрема Росія. Союзниками Америки є найбагатші, вдало розташовані й потужні у військовому аспекті країни Близького Сходу.

Жодна з них не проміняє своїх відносин з Вашингтоном на альянс з Москвою. І Трамп це знає. Тому він не проти того, щоб Путін заліз у сирійську криваву пісочницю і в терновий кущ.

Зев Чафетс

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>