Трамп використовував ті ж гасла, що й антикорупціонери в Україні

Парадоксально лише те, що українські борці з корупцією при цьому ставили на Клінтон. А взагалі, ця ситуація яскраво демонструє, що всі країни світу однакові

Трамп використовував ті ж гасла, що й антикорупціонери в Україні
Фото з відкритих джерел

Парадоксально лише те, що українські борці з корупцією при цьому ставили на Клінтон. А взагалі, ця ситуація яскраво демонструє, що всі країни світу однакові

Оригінал на сайті Bloomberg

Не варто лити сльози і заламувати руки, дорогі друзі зі Сполучених Штатів. Те, що відбулося цього вівторка, — не крах вашої демократії, а просто потужний удар по американській винятковості та недоречній зарозумілості еліт.

Дональд Трамп виграв, скориставшись комбінацією, яка від початку століття доводить свою ефективність у Східній Європі: поєднання націоналізму і програми боротьби з корупцією.

В одному з готелів у передмісті Орландо (штат Флорида) о сьомій вечора у вівторок дюжина республіканців округу Осеола зібралася навколо телевізора, налаштованого на Fox News. Вони були першими, хто прийшов на захід, оголошений торжеством на честь перемоги партії (Республіканська партія Осеоли збиралася святкувати кілька скромних перемог), але цих людей більше цікавила президентська гонка.

Новини за темою

Вони зухвало і самовпевнено відгукувалися про досягнення Трампа. "Він очолить таблицю", — запевняв сивий джентльмен у кепці військово-повітряних сил, тільки-но з'явилися перші результати. Вони цокнулися пивними кухлями. "Вип'ємо за стіну, — промовила смаглява жінка, яка пояснила, що сама вона — іммігрантка з Румунії.

Насправді ці люди не відчували тієї впевненості, яку бажали продемонструвати. У міру того як на екрані змінювалися цифри, вираз їхніх облич ставав більш напруженим, жести свідчили про тривогу. Прихильники Трампа діставали з кишень смартфони і переглядали різні онлайн-карти виборів, обговорюючи шляхи їхнього кандидата до перемоги, яка на той момент ще не була очевидною.

Через три години жінка в ковбойському капелюсі вилізла на стілець і прокричала: "Щойно оголосили, що Флорида проголосувала за Дональда Трампа!". І вона почала розмахувати гумовою маскою Гілларі Клінтон в образі відьми, як ніби це була відрізана голова кандидатки від демократів. Тут здійнялися нестримні веселощі. Зрештою перемога партії виявилася справжньою перемогою.

Багато хто скаже, що перемога Трампа підігрівалася расизмом і ксенофобією. Все набагато складніше.

Новини за темою

У натовпі прихильників Трампа в Орландо були не тільки білі чоловіки. За день до цього консультант Орландо за зв'язків з державними службами Бертика Кабрера Морріс (Bertica Cabrera Morris), представниця Трампа, сказала мені, що насправді республіканці зовсім не напартачили з латиноамериканським електоратом і можуть розраховувати на велику кількість голосів на користь їхнього кандидата. І вона, як виявилося, мала рацію: в цьому залі лунала й іспанська мова. І жінок теж було достатньо. Було очевидно, що багато латиноамериканців і жінки не вважають слова Трампа, сказані на їхню адресу, настільки образливими.

Зрозуміло, це лише окремі приклади, так само як і той факт, що під час моїх поїздок до США цьогоріч я зустрічав набагато більше людей, які захоплювалися Трампом, ніж Клінтон. Але, з іншого боку, чи є у нас взагалі щось крім окремих свідоцтв?

Ясно, що більшість соціологічних центрів та експертів з опитування громадської думки були настільки не праві, що на все, що вони говорили протягом року, можна було не звертати уваги. Я шкодую, що у мене не вистачило сміливості зробити це, на відміну від деяких людей, яких я знаю: наприклад, адвоката з Лас-Вегаса Роберта Барнса, який, починаючи з праймеріз, послідовно пророкував перемогу Трампа і який тепер заробив сотні тисяч доларів для себе і своїх клієнтів, яким радив робити ставки на Трампа в європейських букмекерів. Ознаки (багато з яких носять досить ненауковий характер), які бачив він та інші гравці, виявилися більш значущими, ніж зарозумілі оцінки і розрахунки соціологів, науковців, політтехнологів і досвідчених коментаторів, які здавалися авторитетними.

Мені слід було прислухатися до думки Барнса і десятків простих американців, які пояснювали мені, чому вони обрали Трампа, а не Клінтон. Лише деякі з них говорили про ксенофобію. Більшість же була незадоволена економічною ситуацією, зокрема зростанням вартості страховки ObamaCare і хиткістю доходів, й усі вони вважали Клінтон корумпованою. Як сказав вчора один із прихильників Трампа в Орландо: "Я радше волію, щоб урядом США керувала мафія, ніж Гілларі Клінтон: вони хоча б не такі продажні".

Новини за темою

Все це повинно було донести до мене щось важливе, або, скоріше, підтвердити те, що я вже знав із досвіду з іншої частини світу.

Ймовірно, Трамп виграв тому, що до кінця своєї кампанії він був не просто популістом з націоналістичними поглядами на зразок тих, що в останній час мають все більший успіх в Європі, хоча й не займають командні висоти. Він також виступив у ролі лицаря-борця з корупцією. Він майстерно скористався можливістю, наданою йому WikiLeaks, опубліковано. у вівторок ввечері в Twitter: "Американський народ не любить корупцію".

Найбільший успіх антикорупційних партій на виборах спостерігався в Центральній і Східній Європі. У 2000-і роки вони приєдналися до керівних коаліцій або очолили їх в цілому ряді країн: Польщі, Словаччині, Естонії, Латвії, Болгарії. Щоправда, далеко не всі вони пережили свої другі, не кажучи вже про треті, вибори. Найбільш успішна з них — польська партія "Право і справедливість" (PiS) — править сьогодні країною, оскільки зуміла майстерно поєднати у своїй програмі боротьбу з корупцією і націоналістичний популізм.

Таке сполучення також було спокусою для багатьох пострадянських політиків. Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі відточував його після "Революції троянд" 2003 року, а коли після значних змін у країні його усунули від влади, приніс його в Україну. Цього тижня Саакашвілі подав у відставку з поста губернатора Одеської області, щоб будувати сильну партію і боротися на дострокових парламентських виборах. Він оголосив про свою відставку, виступивши з промовою в стилі Трампа, сповненою злопам'ятства і жалості до себе. Він звинуватив корупцію адміністрації та кабінету президента Петра Порошенка у власній нездатності реформувати митні та комунальні служби в регіоні. Він запевнив, що президент особисто підтримував корумповані "кримінальні клани" в Одесі, і пообіцяв "розпочати новий етап боротьби".

"Я той солдат, який іде скільки може, а потім стільки, скільки треба, — сказав Саакашвілі. — Скільки треба для повної перемоги, щоб позбавити Україну цих покидьків, цього корупційного бруду".

Слухаючи його виступ, я все чекав, що аудиторія почне скандувати Drain the swamp, як це робив натовп на недавніх мітингах Трампа. Щоправда, українці ще можуть навчитися скандувати у ході кампанії Саакашвілі.

Новини за темою

Буде смішно, якщо саме Росія постачала Трампа "зброю" WikiLeaks. Саме там націоналіст, популіст і борець із корупцією Олексій Навальний, ймовірно, є найсильнішою фігурою обложеної опозиції режиму. Володимиру Путіну не властивий нативізм, а його близьке оточення, як всім відомо, є глибоко корумпованим, і саме він є заклятим ворогом націоналістичних антикорупційних рухів у безпосередній близькості від Росії, і він - їхня мета номер один. PiS у Польщі теж налаштована проти Путіна.

Вигравши президентські вибори, чітко дотримуючись східно-європейського рецепту, Трамп показав, що немає такої вже великої різниці між, скажімо, американцями і поляками, або американцями і грузинами. Тут так само легко звернутися до національної гордості, пов'язавши її з економічним дискомфортом, та й американське розуміння корупції дуже схоже.

У серпні Навальний опублікував пост, де порівняв все більш дорогі з кожним разом резиденції Клінтон з набагато більш вражаючими палацами російських чиновників. Він зробив важливе спостереження, але для виборця, який голосує проти корупції у Східній Європі, вихованого на політиці, де за розслідуванням іде обвинувачення, Клінтон, як і раніше, виглядає корумпованою. Її непомірні гонорари в Україні або в Грузії піддали б осуду як форму шахрайства. Нездатність Клінтон провести чітку межу між благодійним фондом і приватним бізнесом (який підозріло нагадує лобізм) заплямувала б її репутацію в цих країнах, мабуть, ще більше, ніж у США.

Новини за темою

Немає значення, чи була Клінтон дійсно настільки корумпована або вона в цьому плані була приблизно на рівні пострадянських політиків. Тут вся справа в оптиці. "Якщо вони все своє життя були державними службовцями, то чому вони такі багаті?" — це питання було б потужною зброєю проти них у молодих демократій. В Україні, де націоналістична антикорупційна революція в 2014 р. повалила попереднього президента, це питання порушують просто зараз услід за кампанією щодо подання декларацій про доходи та майно, у результаті якої виявилося, що місцеві чиновники сховали в засіках сотні мільйонів доларів готівкою.

США ніколи не порівнюють з молодими демократіями Центральної та Східної Європи, оскільки та сама гордовита американська еліта, яка цьогоріч з тріском провалилася, відчувала таку гордість за політичні традиції США. А коли ці традиції звалилися, деяким вченим мужам довелося визнати, що вони насправді не розуміють свою країну. "Америка, по суті, ми тебе не знали, — написав у своєму твіттері економіст Пол Кругман. — Безумовно, я недооцінював свою країну".

Час залишити гординю. У найбільш важливих аспектах США — така ж країна, як і багато інших. Все, що може трапитися в іншому місці, може статися й тут. Трамп — тому приклад.

Леонід Бершидський

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>