Трамп штовхає світ до економічної кризи: В України є півроку на підготовку

Трамп штовхає світ до економічної кризи: В України є півроку на підготовку
Reuters

Олексій Кущ

економіст

Федеральна резервна система США "зламалася". Точніше сказати, її зламали. А ще точніше, зробив це політик-"мегапупс" із Вашингтона, який любить заглядати "в середину" і дізнаватися, "як там у них все влаштовано". У 2019 році міф про незалежність американської монетарної влади було остаточно розвінчано. Для одних – це сигнал до отримання миттєвої вигоди, чи то політичної, чи то економічної (а краще і тієї, й іншої, і побільше). Для інших – провісник грандіозного "бадабуму". І "п'ятого елемента" стабільності у нас немає, на відміну від вітру, піску, вогню і води, яких у надлишку.

Усі наступні роки після кризи 2008-го ФРС проводила політику кількісного розширення, викуповуючи на відкритому ринку облігації мінфіну США та іпотечні облігації, наповнюючи фінансову систему дешевим доларом. Саме цією політикою мегарегулятора і було зумовлено наддовгий цикл зростання ділової активності, що тривав з 2009-го і дотепер. Свої бонуси від цієї політики отримали і "риби-причепи" у вигляді економік країн, що розвиваються. Цим пояснюється і порівняно швидкий відскік світової економіки після глобальної фінансової кризи.

Новини за темою

Але починаючи з 2017-го, ситуація почала поступово змінюватися: замість "кількісного розширення" настало "кількісне стиснення", яке проявлялося в поступальному зростанні базових відсоткових ставок ФРС США і вилученні ліквідності з допомогою продажу портфеля облігацій, який належав федрезерву. Це монетарне охолодження відразу вдарило по ринках, наприклад, аргентинському, турецькому й іранському, які, цитуючи одного кандидата в президенти, "посипалися, як груші". Зачепило по дотичній і Україну, прибутковість за суверенними зобов'язаннями якої (євробонди) підвищилася цієї осені ледь не до 10%. Економікам, що розвиваються, стало складніше позичати зовнішні борги, залучати інвестиції і зростати. Як наслідок – різке збільшення тиску на національні валюти, що відчула і гривня взимку торік, коли її стрімке піке вдалося зупинити лише підвищенням облікової ставки НБУ.

Здавалося б, монетарний "летючий голландець" у вигляді ФРС ще залякає світових фінансових спекулянтів, але сталося те, що сталося. Неприступний монетарний орган США було розламано об пружне коліно американського президента, дарма що його новий керівник Павелл "здружився" з Трампом і був особисто ним "презентований" старій монетарній гвардії.

Хоча, як це і повинно бути в класичному службовому романі, ФРС спочатку покомизилася, збільшивши в грудні 2018-го року базову відсоткову ставку на 25 базисних пунктів до інтервалу 2,25-2,5%. Всього ж за минулий рік фердерезв чотири рази підвищував базову ставку, збільшивши її на 1% (у 2017-му збільшень було три на 0,75%). Тут треба зробити ліричний відступ і зауважити, що при зростанні ставок вище позначки в 3% ситуація на ринках, що розвиваються, не виключаючи і Китаю, могла перейти у фазу стрімкого піке. Водночас високі ставки заважають Трампу проводити в Америці нову промислову політику та програму реіндустріалізації. Це не могло не викликати кількох уїдливих інвектив з його боку, зроблених ним за звичкою з допомогою твіттер-дипломатії. З останнього: "У нас настав грандіозний момент: світ уповільнює (мається на увазі зростання глобальної економіки), а ми ні… Відверто кажучи, наші показники (зростання ВВП) були б зараз вищі за чотири замість 3,1%, якби дехто не займався підвищенням відсоткової ставки і кількісними обмеженнями". Ще раніше ринком поповзли чутки про те, що Трапм готує ФРС відповідь і "помста" його буде лютою.

Згадана вище фраза була сказана практично одночасно зі схваленим на регулярному засіданні рішенням ФРС не підвищувати базову відсоткову ставку. "Монетарні аксакали" вчасно почули волю верховного гуру і вирішили не "нервувати" його. До того ж у ФРС поки не бачать можливостей для подальшого зростання відсоткових ставок, тому замість запланованих раніше двох підвищень у 2019-му, цього року ставки, найімовірніше, залишаться на нинішньому рівні, хоча на 2020-й одне підвищення все ще залишається у планах. Це рішення відразу ж позитивно позначилося на ринках, що розвиваються, та їхніх валютах. Тому спасибі "дідусеві Трампу" за наше щасливе сьогодні. У всякому разі за тимчасовий перепочинок і стабільний курс гривні подякувати точно можна.

Про те, як змінилася стратегія ФРС, красномовно свідчить динаміка прогнозів регулятора щодо максимального рівня відсоткових ставок (ми брали верхнє значення прогнозної шкали): якщо у вересні 2018 року екстремум ставки на 2019-й рік планувався на рівні 3,4% (3,6% на 2020-й), тобто прогнозувався рівень, при якому ринки, які розвиваються,  будуть складатися як "карткові будиночки", то в грудні цей прогноз звузився до 3,1% і 3,4% відповідно. Що, втім, не змінювало сценарій "жахливого кінця" для країн, що розвиваються. Зате в березні 2019-го, прогноз впав нижче заповітної позначки в 3% і склав 2,6% для 2019-го і 2,9% для 2020-го, що вже значно краще, і "жахливий кінець" тепер замінюється на "жах без кінця".

Вирішуючи дилему економічне зростання/інфляція, ФРС останнім часом незмінно робила вибір на користь необхідності цінового охолодження, чому повинні були сприяти високі ставки і вилучення ліквідності. Все одно монетарних можливостей для розширення грошової пропозиції вже немає: активи ключових світових центробанків і так надмірно роздмухано.

Новини за темою

У такому випадку як можна назвати нинішню політику ФРС? Вона вже отримала назву "кількісної нормалізації", що означає повну відмову регулятора від "політики правил" і його перехід до дискреційних методів регулювання, які можна було б охарактеризувати місткою одеською фразою "будемо подивитися".

Без перебільшення можна сказати, що політика "кількісного стиснення", або стратегія приведення фінансової системи США "в береги" закінчилася, практично не розпочавшись. Планувалося, що щомісяця ФРС стане продавати казначейські та іпотечні облігації на 50 млрд дол. У реальності ця сума становила значно менше: приблизно 20 млрд дол. "трежеріс" і близько 15 млрд дол. іпотечних паперів. Починаючи з жовтня 2017-го, коли і стартувала політика монетарного стиснення, баланс ФРС скоротився з 4,2 трлн дол. до 3,9 трлн дол.

Враховуючи вищесказане, "ціна події" для підвищення відсоткової ставки ФРС тепер надзвичайно висока. По суті, у федрезерві відмовилися від своїх грудневих прогнозів, назвавши їх недостатньо гнучкими щодо оцінки ризиків і монетарного відгуку на них.

Здавалося б, ось воно щастя ринків: повернення якщо не до політики "дешевого долара", то і не дорого. Скажімо так – епоха "незрозумілого" долара, що не так вже й погано для таких країн, як-от Україна.

Але як це і буває в народних казках, де не взялася інверсія. Від латинського слова inversio – перевертання, перестановка. Для оцінки перспектив світової економіки і глобальних фінансових ринків є такий універсальний інструмент, як-от порівняння прибутковості короткострокових і довгострокових казначейських облігацій мінфіну США ("трежеріс"). У тому випадку, коли очікується стійке зростання, прибутковість короткострокових "трежеріс" завжди менша, ніж довгострокових. Позначається "вартість часу". Але це коли прогнози перебувають у "зеленій зоні". А коли в "червоній" і очікується рецесія? В такому випадку відбувається "перевертання" рівня прибутковості, тобто згадана вище інверсія казначейських облігацій, коли дохідність короткострокових інструментів (три місяці) вища ніж довгострокових (десять років). Еталоном для порівняння виступають саме зазначені вище періоди. Торік інверсія спостерігалася при порівнянні 10- та 2-річних "трежеріс", але тоді це явище сприйняли лише як неприємний симптом і не більше. У березні 2019-го сталася "класика" жанру, коли інверсія спостерігалася між "трежеріс" з терміном обігу три місяці й десять років. Ставки за довгостроковими інструментами виявилися нижчими, ніж прибутковість за короткостроковими.

112.ua

Варто додати, що за минулі півстоліття цей індикатор ще жодного разу не помилявся, пророкуючи кризи 1990, 2001 і 2008 років.

Як показують розрахунки, середньозважений строк настання економічної рецесії після фіксації факту інверсії становить 311 днів, тобто не пізніше січня 2020-го ознаки охолодження повинні проявитися в американській економіці і потім, можливо, поширяться по всьому світу. Дивлячись на гіперзростання економіки США, в це важко повірити, хоча якщо врахувати, що левова частка позитивної динаміки забезпечена вдалим фіскальним маневром і зростанням споживчих витрат, все не так вже й однозначно. Ситуацію ускладнює ще й той факт, що інверсія казначейських зобов'язань спостерігається на тлі тривалої "лихоманки" на американських фондових ринках, яка набуває рис "хроніки".

З чим можна порівняти нинішню політику ФРС, враховуючи інверсію і невтішні прогнози динаміки ринку цінних паперів? Замість того, щоб заздалегідь пригальмувати, побачивши вдалині бетонну стіну, федрезерв, який "переламано" Білим домом навпіл, вирішив ще рік покататися з "вітерцем". Для таких країн, як-от Україна, – це не тільки відпочинок, але й можливість сформувати нарешті виразну концепцію подальшого розвитку. Адже рано чи пізно Трамп змушений буде схопити себе за золотисту "чуприну" і дуже сильно потягнути її вгору, показуючи країнам, які розвиваються, знайомий з минулих криз образ угодованого (тобто повного) північного хутрового звіра. Vulpes lagopus. Песець, одним словом. Ну тут як у відомій приказці: "Хто не заховався, я не винен". "Країни-бабаки", які ліниво висвистують біля своєї нори, дістаються глобальним хижакам першими.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>