Трамп хоче поховати договір Рейгана і Горбачова, хоча це дуже вигідна для США угода

Трамп хоче поховати договір Рейгана і Горбачова, хоча це дуже вигідна для США угода
Михайло Горбачов і Рональд Рейган підписують договір РМСД в 1987 році Фото з відкритих джерел

Оригінал на сайті The American Interest

Цього тижня радник президента Дональда Трампа з питань національної безпеки Джон Болтон прибув до Москви і, за деякими даними, планує повідомити Володимиру Путіну про те, що через порушення з боку Росії США вийдуть із Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (РСМД), який Рональд Рейган і Михайло Горбачов підписали в 1987 році. Оскільки Трамп любить применшувати значення угод, досягнутих його попередниками, цілком можливо, що незабаром він почне писати у твіттері про те, що знову врятував Америку від чергової невигідної угоди. Але тут є проблема: договір про РСМД, можливо, є найбільш вигідною для США угодою про контроль над озброєннями з тих, які коли-небудь підписували президенти США. І якщо від самого початку цього не визнати, ухвалити правильне рішення щодо подальших дій буде просто неможливо.

Новини за темою

Чим був такий гарний договір про РСМД? А тим, що підписавши його, Радянський Союз на 100% прийняв пропозицію США, в життєздатності якої багато хто у Вашингтоні сумнівався. Москва погодилася ліквідувати всі нові ракети, відомі як SS-20 (за класифікацією НАТО), які вона протягом понад 10 років використовувала для того, щоб залякувати європейських союзників США, а також ті ракети, які SS-20 мали замінити собою, — плюс всі ракети такої самої дальності, які було розгорнуто в Азії. Москва погодилася на все це, незважаючи на те що американських ракет, які було розгорнуто на території європейських союзників США, було менше і самі ракети були менш потужними порівняно з SS-20. Що ще більше вражає, договір про РСМД не вводив ніяких обмежень на ядерні сили, які відтоді й стали основою американської системи оборони в Європі.

Такі асиметричні умови, зрозуміло, зовсім не означають, що порушення з боку Росії не мають значення. І адміністрація Обами, і адміністрація Трампа не один раз говорили про те, що Москва мала (а тепер і розгорнула) крилаті ракети забороненої дальності. Навіть якщо інформація щодо цих видів озброєнь є суворо засекреченою (і тому її не можна обговорювати на публіці), навіть якщо Росія розгорнула всього декілька таких ракет, президент США зобов'язаний відреагувати на це. Ключове питання — як саме відреагувати.

Перший варіант (вочевидь, Болтон віддає перевагу саме йому) — це вийти з договору і почати розгортати такі ракети, що договір про РСМД забороняє. Другий варіант — вийти з договору, але продовжити розроблення та розгортання таких ракет, які цей договір дозволяє (оскільки нові ракети, заборонені цим договором, будуть готові до розгортання тільки через декілька років). Третій варіант — якимось чином "призупинити" дію цього договору: наприклад, оголосити, що його умови не можуть виконувати сторони-підписанти, і підготуватися до виходу в тому випадку, якщо Росія не почне його виконувати. Нарешті, не виходячи з договору і не припиняючи його, США можуть почати нарощувати кількість такої зброї, яку договір про РСМД дозволяє.

Безперечно, кожен із цих варіантів має свої плюси і мінуси, тому їх необхідно ретельно аналізувати й обговорювати. Однак у час таких дискусій стане ясно, що тільки один із цих варіантів — останній  — дозволяє одночасно наростити ядерний потенціал США всередині і навколо Європи та утримати потенціал Росії в допустимих рамках. Так, Москва, цілком можливо, продовжить всіляко намагатися обходити умови договору про РСМД, однак для неї єдиним способом ініціювати масштабне нарощування є остаточний вихід із цього договору, тобто те, чого вона робити не хоче.

Між тим, згідно з цим договором, США можуть вільно ініціювати повноцінну програму щодо нових розгортань й одночасно окошити на Москву потік публічних звинувачень у лукавстві. Порушення з боку Росії означають, що це навряд чи варто вважати ефективним довгостроковим розв`язанням проблеми, проте в осяжному майбутньому асиметричність договору про РСМД дає нам як військову, так і моральну перевагу. На відміну від росіян, нам не потрібно обманювати, щоб виявитися сильнішими.

Адміністрація Трампа має ще одну претензію до договору про РСМД, яка, на думку деяких чиновників, нині стає навіть більш важливою, ніж аргумент про порушення з боку Росії. Оскільки цей договір застосовується тільки до сил США і Росії, він жодним чином не заважає Китаю розгортати ті самі ракети, які Рейган і Горбачов домовилися ліквідувати. Ця ситуація всіх влаштовувала тоді, коли Китай був нашим союзником у холодній війні проти СРСР, проте тепер, коли китайці прагнуть обмежити здатність Америки захищати її азійських союзників, цей договір вже не здається таким вже виграшним. Не дивно, що американські військові стратеги почали розглядати РСМД як асиметричний договір —  асиметричний на користь Китаю.

Упродовж найближчих кількох років військове суперництво між Китаєм і США, безсумнівно, стане ключовим пріоритетом Пентагону. Проте ідея, що ця необхідність рішуче знецінює договір про РСМД, здається, щонайменше, передчасною. Навіть більшою мірою, ніж в Європі, США захищають своїх союзників на заході Тихого океану за допомогою своїх ВМС і ВВС, а це передбачає розгортання ядерних систем наземного і морського базування. Цілком імовірно, що з часом ми і наші союзники дійдемо висновку, що ракети середньої дальності наземного базування (тобто такі ракети, якими договір про РСМД заважає нам обзавестися) можуть виявитися дуже корисними для стримування Китаю. Альянс НАТО дійшов такого висновку щодо СРСР наприкінці 1970-х і на початку 1980-х років. Однак це станеться не дуже скоро. Сьогодні майже всі союзники США в регіоні відкинули цю ідею.

Ба більше! Щоб її реалізувати, нам доведеться пройти через болісний процес пошуку компромісу між інтересами європейських союзників Америки та інтересами наших друзів з Азії. Зрештою США, можливо, доведеться пожертвувати тією угодою, яка блокує нарощування російського ядерного потенціалу в Європі, щоб одержати можливість протистояти нарощуванню ядерного потенціалу Китаю в Азії. Але робити це було б нерозумно, якщо врахувати, що ми маємо купу можливостей протистояти другому і що тільки перший почав набувати якихось обрисів.

Поки тільки співтовариство професіоналів у галузі контролю над озброєннями чинить опір рішенням адміністрації Трампа щодо договору про РСМД. Представники цієї спільноти наголошують на необхідності "діалогу" та зміцненні довіри, стратегічній "стабільності" та пошуках таких рішень, які будуть вигідними для всіх сторін. Однак ці критичні висловлювання, очевидно, ніяк не впливають на Джона Болтона, який ставиться до них як до безглуздих голосінь пацифістів. З його погляду, угоди щодо контролю над озброєннями зв'язують Америці руки і не дають їй захищати себе і своїх союзників. Він здатний обґрунтувати свій погляд аргументами ідеологічного характеру, якщо він цього захоче і якщо він зможе знайти угоди, які доведуть його правоту. Але договір про РСМД не з-поміж них.

Стівен Сестанович

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів