Тіллерсон має рацію, американці не готові воювати за Україну

Опитування, проведене напередодні листопадових виборів, показало, що 71% лідерів Республіканської партії вважає "дуже важливим" захист безпеки наших союзників, а от серед рядових республіканців таких людей лише 36%

Тіллерсон має рацію, американці не готові воювати за Україну
Reuters

Опитування, проведене напередодні листопадових виборів, показало, що 71% лідерів Республіканської партії вважає "дуже важливим" захист безпеки наших союзників, а от серед рядових республіканців таких людей лише 36%

Оригінал на сайті The National Interest

Держсекретар Рекс Тіллерсон вчинив величезний гріх в очах багатьох експертів із зовнішньої політики, заявивши два тижні тому на зустрічі в італійській Луцці: "Чому американські платники податків повинні бути зацікавлені в Україні?"

Енн Еплбаум з The Washington Post різко відповіла: "Ні, Рексе Тіллерсоне, американським платникам податків не повинно бути все одно". Потім вона додала, маючи на увазі корпоративне минуле Тіллерсона:

Це неможливо довести ні розрахунками, ні бухгалтерськими книгами. Тут ніщо не може привернути корпоративне керівництво й акціонерів. Все те, що ми "інвестували" в Україну, не принесе прибуток найближчим часом. Щоб побачити цінність сильної прозахідної України, треба розуміти цінність альянсу, якому 70 років.

Президент Ради з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations) Ричард Хаас підкреслив, що якщо залишити Україну на милість Володимира Путіна, всі нові держави захочуть стати власниками ядерної зброї. Після розпаду Радянського Союзу Україну в 1994 році переконали підписати Будапештський меморандум про відмову від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки, які вона отримала від Росії і США.

Новини за темою

Путін демонстративно відмовився від цього зобов'язання, захопивши Крим і продовжуючи своє втручання на сході України. Якщо перед обличчям такої агресії американці проявлять байдужість до України, пише Хаас, то це подасть "жахливий сигнал іншим лідерам про те, що відмова від ядерної зброї може створити загрозу їх політичному добробуту і територіальній цілісності".

Така реакція на недбале зауваження Тіллерсона (один з його помічників назвав це "риторичним прийомом") є відображенням глибоко укорінених ідей про важливість договірних зобов'язань США, а також твердої віри в уявну відданість Америки міжнародним нормам. Для тих людей, які очолювали американську зовнішню політику останні кілька десятиліть, це квінтесенція того, що робить Америку винятковою. Мадлен Олбрайт сказала з цього приводу: "Ми — Америка. Ми — незамінна нація. Ми не втрачаємо гідності. Ми заглядаємо далі в майбутнє". А нещодавно і Гілларі Клінтон заявила про "певні зобов'язання", скажімо, перед союзниками по НАТО, які повинні "вбратися в ДНК американської зовнішньої політики".

Але американські лідери стають на хиткий ґрунт, коли починають читати нотації іншим про важливість дотримання міжнародних угод і територіальної цілісності суверенних держав. Це визнає навіть Ричард Хаас. "Сам факт вторгнення в Ірак і Лівію після їх відмови від ядерних програм та те, що на ядерну Північну Корею ніхто не нападає, - це урок, який засвоїли всі", — пише він.

Новини за темою

Між тим, багатьом американцям не все одно, коли влада вбиває своїх ні в чому не винних людей або кидає їх за ґрати за сумнівними звинуваченнями. Вони заперечують, коли країни нападають на своїх сусідів. З іншого боку, американські лідери часто закривають очі і закликають робити те ж саме громадськість, коли такі злочини вчиняють їхні союзники (наприклад, Єгипет, Туреччина, Саудівська Аравія). Така реакція цілком очевидно спростовує твердження про те, що американцям далеко не байдужі певні основоположні принципи, особливо коли така байдужість спостерігається.

Найважливіше питання не в тому, чому американські платники податків повинні бути зацікавлені в Україні. Швидше, воно повинно звучати так: "Яким чином американці повинні бути зацікавлені в Україні?" Або так: "Чим готові ризикнути і скільки готові витратити американці заради утвердження української територіальної цілісності?"

І тут ми можемо побачити великі розбіжності між зовнішньополітичною елітою і суспільством. Трамп безсоромно експлуатував ці розбіжності під час своєї кампанії і в перші дні свого президентства, висунувши гасло "Америка перш за все".

Кілька років тому було проведено соціологічне опитування серед американців. Їм поставили запитання, чи готові вони воювати з Росією, щоб захистити Польщу, Туреччину і Латвію. "Так" сказали 40, 29 та 21% відповідно. Захищати Британію зголосилися 56% респондентів. Всі ці країни — офіційні союзниці США за договором. А Україна - ні. Під час того ж опитування з'ясувалося, що воювати з Росією через Україну готові 22% респондентів.

У точності таких опитувань можна засумніватися. Оскільки дуже багато давали відповідь "не впевнений", розумно припустити, що настрої в суспільстві зміняться, якщо президент наполегливо закличе Америку до початку воєнних дій. Тим не менш, неможливо ігнорувати ту обставину, що захист безпеки інших не є для більшості американців квінтесенцією того, що робить Америку винятковою. Опитування, проведене нещодавно дослідницькою організацією Chicago Council on Global Affairs, показало, що захист безпеки інших посів останнє місце в списку з 12 "дуже важливих зовнішньополітичних цілей".

Новини за темою

Сьогодні найбільші розбіжності можна побачити між елітою і виборцями Республіканської партії. Опитування, проведене напередодні листопадових виборів, показало, що 71% лідерів Великої старої партії вважає "дуже важливим" захист безпеки наших союзників, а от серед рядових республіканців таких людей лише 36%.

Загалом американцям небайдужі інші країни, але ризикувати американськими життями заради якихось принципів вони не хочуть. Неясно навіть, чи готові американці платити більш високі податки і погодитися на зменшення популярних внутрішніх програм, щоб проявити таким чином турботу про безпеку інших.

Таким настроям у суспільстві можна радіти. На них можна скаржитися. Але ігнорувати їх не можна. І держсекретаря Рекса Тіллерсона треба не лаяти, а хвалити за те, що він наважився поставити це виключно важливе питання.

Крістофер Пребл

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>