banner banner banner

The New York Times: Зустріч Путіна із Зеленським закінчилася внічию

The New York Times: Зустріч Путіна із Зеленським закінчилася внічию
Зустріч у "Нормандському форматі" 9 грудня 2019 року. Thibault Camus/Pool via REUTERS www.reuters.com

The New York Times

американська газета

Оригінал на сайті The New York Times

У цій зустрічі були всі ознаки нерівного бою: колишній офіцер КДБ і досвідчений майстер нещадних глобальних махінацій проти колишнього коміка, який не має ніякого політичного досвіду і пошарпаний наслідками від розмов із президентом Трампом.

Але перша зустріч віч-на-віч, яка минула в понеділок, між президентом Володимиром Путіним, який править Росією майже 20 років, і президентом України Володимиром Зеленським не була для першого легкою прогулянкою і закінчилася внічию. На ній було досягнуто досить скромний прогрес у справі припинення війни на сході України, яка триває вже п'ять з половиною років.

Зеленський, який обіймає свою посаду всього шість місяців, заявив, що Росія і Україна прийшли до угоди про обмін усіма полоненими до кінця року і про повну реалізацію умов припинення вогню, які було узгоджено в 2015 році, але потім неодноразово порушувалися.

"Я би хотів більшого", — сказав Зеленський на спільній прес-конференції в Парижі, в якій він брав участь разом із Путіним і керівниками Франції та Німеччині, що виступили на переговорах у ролі посередників.

Зеленський додав, що для Києва вкрай важливо відновити контроль над кордоном з Росією на сході України вздовж всієї його довжини, тим часом як сьогодні його контролюють сили бойовиків, які користуються підтримкою Москви.

Під час прес-конференції Путін сказав, що у відносинах з Україною, які знаходилися в глибокому заморожуванні з тих пір, як унаслідок народного повстання в лютому 2014 року було скинуто проросійського президента Віктора Януковича, настала "відлига". Разом з тим він додав, що для досягнення міцного врегулювання ще багато треба зробити.

Новини за темою

Він підкреслив давню позицію Росії, яка полягає в тому, що російськомовні регіони на сході України, які з 2014 року перебувають під контролем підтримуваних Москвою озброєних бойовиків, повинні отримати особливий статус.

Мирна угода, досягнута в столиці Білорусі Мінську в лютому 2015 року, вимагала від України внесення змін у свої закони і Конституцію щодо надання такого статусу. Але це, як і багато інших положень мінської угоди, не було реалізовано.

Президент Франції Еммануель Макрон висловив надію на те, що цей саміт, який став першою за три роки зустріччю найвищого рівня з питання мирного врегулювання, дав можливість вийти з тупикової ситуації. Разом з тим він визнав, що миру поки що не досягнуто, а війна, яка забрала життя понад 13-ти тисяч військовиків і мирних жителів, триває.

"Ми не знайшли чарівну паличку або срібну кулю, проте ми перезапустили мирний процес", - заявив Макрон. За його словами, паризька зустріч стала "дуже позитивним кроком уперед".

Четвірка лідерів домовилася зустрітися знову через чотири місяці.

Зеленський відчуває наростальний тиск у себе вдома з боку націоналістів, які звинувачують його в капітуляції перед Росією. Він прибув до Парижа, не маючи великого простору для маневру. У нього було набагато менше військових і політичних ресурсів, ніж у Путіна. Його попередні жести доброї волі, насамперед відведення українських військ від лінії фронту, не знайшли відгуку в Росії й у бойовиків Донецька і Луганська, які не пішли на відповідні кроки.

Позиція Зеленського була ще більше ослаблена через відсутність активної підтримки з боку Америки, на яку Україна спершу робила велику ставку в своїй боротьбі проти російських військ. Кремль стверджує, що це не чинні військовослужбовці, а звичайні росіяни, які приїхали на Донбас у відпустку, а також озброєні бойовики, які користуються підтримкою Москви.

Сполучені Штати ніколи офіційно не брали участь у підготовці та реалізації мінських домовленостей, але за президента Барака Обами вони відігравали центральну роль у "залученні різних сторін", сказала Аліна Полякова, яка працює науковим співробітником у Центрі США і Європи при Інституті Брукінґса.

Трамп нині перебуває в облозі через проведення слухань у рамках процедури імпічменту, в центрі якої опинилися його відносини з Україною, точніше, той факт, що він призупинив обіцяну Києву військову допомогу і відмовився від зустрічі з Зеленським у Білому домі, хоча той її дуже прагнув. Окрім того, Трампа дуже часто критикують за неодноразові зміни у зовнішній політиці у вигідному для Путіна напрямку.

Напевно, через це американський президент не виявляє особливого бажання брати участь у клопіткому процесі мирного врегулювання. Під час вересневої зустрічі із Зеленським у Нью-Йорку Трамп заявив: "Я дуже сподіваюся, що ви зустрінетеся з президентом Путіним і зможете вирішити ваші проблеми".

Багато чиновників з адміністрації Трампа, які виступали за підтримку України в її боротьбі з Росією, пішли у відставку або виявилися на другорядних ролях. У вересні у відставку пішов спеціальний представник Держдепартаменту з питань України Курт Волкер, який конкретно займався врегулюванням конфлікту на сході.

Унаслідок "американського абсентеїзму", як висловилася Полякова, виступати як посередник під час врегулювання єдиної війни в Європі випало на долю канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка залишає свою посаду, і Макрона, який останнім часом займає більш примирливі позиції щодо Росії.

Ніби ілюструючи дисбаланс між Росією та Україною, Зеленський прибув до Єлисейського палацу в скромному сірому мінівені "Рено", а Путін - у масивному броньованому лімузині російського виробництва "Аурус". Путін, як часто буває, приїхав із запізненням, але всього на кілька хвилин. У палаці їх зустрічав французький почесний караул.

Обидва лідери могли багато чого отримати від цієї зустрічі.

Путіну дуже хочеться, щоб Захід скасував антиросійські санкції, запроваджені в 2014 році за анексію Криму і підтримку бойовиків. Новачок у політиці Зеленський у квітні здобув переконливу перемогу на президентських виборах, пообіцявши покласти край бойовим діям.

Зеленському також було що втрачати, але він, на відміну від свого попередника Петра Порошенка, не став ображати Путіна. Відносини президента Росії з екс-президентом України були настільки огидні, що вони навіть перестали розмовляти один з одним.

"Звичайно ж, залишаються питання, які нам на цей момент не вдалося ще вирішити, — сказав Зеленський. - І ми обов'язково повинні це зробити в майбутньому і зробимо це".

Росія не стала анексувати території на сході, які відкололися від України, і ясно дала зрозуміти, що твердо має намір тримати Україну під своїм впливом, не допустивши її економічної, військової і політичної інтеграції із Заходом. Уряд Путіна зазначає, що Україна може відновити хоча б номінальний суверенітет над цим регіоном і взяти під свій контроль східний кордон із Росією.

За це Москва хоче, щоб Україна не вступала до ЄС НАТО, і вимагає, щоб Київ вніс зміни до Конституції, надавши більше повноважень регіональній владі, включаючи ті регіони, де, напевно, будуть правити проросійські сили.

Багато українців розцінять таку угоду як капітуляцію перед Путіним і як посягання на суверенітет України. Проте в Україні не існує такого підходу, який користувався би підтримкою більшості. А більшість хоче наступного: не йти на поступки Росії, яких вона домагається, не продовжувати війну, не поступатися територією.

Новини за темою

Зеленський на прес-конференції чітко заявив про те, що ніяких політичних і конституційних змін, яких хоче Росія, не буде до тих пір, поки не вдасться врегулювати питання безпеки, включаючи питання про контроль над кордоном. Він також виключив можливість задоволення російської вимоги про те, що Україна повинна стати федерацією, позбувшись статусу унітарної держави. Зеленський сказав, що цього не буде ніколи.

У мінських угодах викладено кроки, які має зробити кожна зі сторін, включаючи вибори в регіонах, які утримуються бойовиками, повернення під контроль України прозорого на сьогодні кордону з Росією, надання більшої автономії сепаратистським територіям, а також роззброєння бойових загонів. Але в цьому плані немає ясності щодо послідовності дій, і Росія наполягає, що спочатку треба здійснити політичні кроки, а Україна хоче почати із заходів безпеки.

Стурбовані тим, що Зеленський може поступитися силі переконання Путіна, як це зробив Трамп у липні минулого року в Гельсінкі, три опозиційні організації в Україні перед паризькою зустріччю опублікували маніфест, провівши в ньому шість "червоних ліній", які не можна переступати. Вони зажадали від Зеленського не йти на поступки Путіну в "євроатлантичній" зовнішній політиці України, щодо статусу східних регіонів та в питанні термінів виборів на окупованих проросійськими сепаратистами територіях.

Рано-вранці у вівторок біля Офісу Зеленського в центрі Києва зібралися протестувальники, які висловили своє "полегшення" щодо того, що паризька зустріч не закінчилася капітуляцією, якої вони боялися.

Попередник Зеленського Порошенко закликав чинного президента "уникати зустрічей один на один із Путіним", сказавши, що йому в жодному випадку не можна довіряти.

"Не вірте Путіну. Ніколи і ні в чому, — заявив Порошенко. — Путін маніпулює всім: змістом, фактами, цифрами, картами, емоціями. Він ненавидить Україну й українців".

Ендрю Гіґґінс

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>