banner banner banner banner

Тетяна Плачкова: Delfi - лакмус системності проблем морської галузі України

Що таке безпека мореплавання? Базовий принцип, що визначає всі процеси в морській діяльності, комплекс правових норм: технічних, навігаційних і експлуатаційних. Але, на жаль, порушення правил безпеки мореплавства - теж комплексна проблема. Найяскравіший її наслідок - ситуація навколо аварійного танкера-бункерувальника Delfi, що перебуває з листопада 2019 року біля узбережжя Одеси.

Тетяна Плачкова: Delfi - лакмус системності проблем морської галузі України
Думская

Тетяна Плачкова

Народний депутат України IX скликання від "Опозиційної платформи - За життя"

Що таке безпека мореплавання? Базовий принцип, що визначає всі процеси в морській діяльності, комплекс правових норм: технічних, навігаційних і експлуатаційних. Але, на жаль, порушення правил безпеки мореплавства - теж комплексна проблема. Найяскравіший її наслідок - ситуація навколо аварійного танкера-бункерувальника Delfi, що перебуває з листопада 2019 року біля узбережжя Одеси.

Послідовна і комплексна морська політика держави 

Так повинно бути. На механізмах забезпечення безпеки засноване попередження аварійних морських подій у всьому світі.

Але ось як працюють ці механізми в нашій державі? Наскільки витримуються вони інституційною системою країни? Морську доктрину України на період до 2035 року затвердили ще у 2009-му, а оновили у 2018 році. Це система завдань, заходів, засобів та узгоджених дій центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо реалізації національних інтересів держави на морі.

Комплексний підхід тут обов'язковий. На ньому базується і Міжнародний кодекс з управління безпечною експлуатацією суден і запобігання забрудненню.

Нехтування ним призводить до порушень правил безпеки мореплавства. І тут важливо все: від прогалин у законодавстві і проблем в державному управлінні морською галуззю до неналежної організації роботи судновласника, людського фактора і недбалості в роботі членів екіпажів. Лакмус цієї проблеми – ситуація з Delfi.

Проблеми у сфері публічного адміністрування морської галузі України - теж система. Слабка координація функцій державних структур, відповідальних за ухвалення рішень в аварійних та післяаварійних ситуаціях, неналагодженість механізмів реагування на них та усунення їхніх наслідків, прогалини в законодавстві та відсутність політичної волі у створенні ефективного організаційно-правового механізму функціонування галузі.

Зі створенням Адміністрації морських портів і Державної служби морського і річкового транспорту України (Морської адміністрації) очікувалося поліпшення ситуації, що склалася. Але "прорив" не стався.

Коли зволікати не можна

На ситуацію з Delfi поширюються норми Кодексу торгового мореплавства - правила глави 6 "Затонуле в морі майно". У разі якщо воно створює реальні загрози (а в ситуації з танкером вони є), стаття 123 цього Кодексу визначає особливий, прискорений порядок для видалення. Танкер затонув в акваторії морського порту "Одеса". Якщо власник не підіймає судно у встановлений термін, адміністрація морського порту мала право за його коштом вжити необхідних заходів до негайного підняття, аж до знищення або віддалення в інший спосіб.

Які загрози становить Delfi, відомо з моменту аварії. Загроза життю або здоров'ю людей, забруднення навколишнього середовища – все це до уваги не бралося. Терміни його підняття для судновласника продовжували кілька разів. І тільки 21 липня, за 8 місяців з моменту аварії, Адміністрація морських портів під тиском товариства звернулася до капітана порту з проханням відмовляти судновласникові в черговому їх продовженні і зажадала передати їй право на здійснення підняття і віддалення судна коштом судновласника.

А все тому, що в чинному Кодексі торговельного мореплавства України механізми взаємодії з судновласником, засоби впливу на нього, способи координації та вжиття необхідних заходів органами публічної адміністрації України чітко не виписано. Ця прогалина і стала причиною значних труднощів у справі підняття і визначення подальшої долі Delfi.

Немає детальної регламентації механізму дій - немає і дій

Яскравим прикладом відсутності чіткого як нормативного, так і практичного механізму використання своїх повноважень стали дії, а точніше – бездіяльність Адміністрації морських портів України, Морської адміністрації, Міністерства інфраструктури.

Об'єктивно, це прогалина в законодавстві, яка оголилася в конкретній кризовій ситуації (до слова, як і в багатьох інших в морській сфері в Україні). Саме ця прогалина викликала  негативні наслідки в ситуації з Delfi, що вже стали реальністю.

Танкер став лакмусом непослідовності, неефективності й часто неуваги до морської галузі та галузевого законодавства в нашій країні.

Шляхи вирішення ситуації

Вони очевидні: вжиття якнайшвидших організаційних заходів із видалення аварійного судна за участю Кабінету міністрів України, Адміністрації морських портів, Морської адміністрації, інших відповідних органів. І в найближчій перспективі - початок повномасштабного оновлення морського законодавства (в першу чергу Кодексу торговельного мореплавання) відповідно до міжнародних та європейських стандартів і практик, норм Морської доктрини, стратегії розвитку морських портів і Національної транспортної стратегії України.

Тетяна Плачкова

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

 



Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>