banner banner banner banner

Теракти в Актобе: Російська загроза для постназарбаєвського Казахстану

Одна з найголовніших проблем режимів, що схиляються до авторитарних методів, – неспроможність до мирної передачі влади

Теракти в Актобе: Російська загроза для постназарбаєвського Казахстану
З відкритих джерел

Одна з найголовніших проблем режимів, що схиляються до авторитарних методів, – неспроможність до мирної передачі влади

У Казахстані Рамадан розпочався з оголошення "червоного рівня" терористичної загрози. Це при тому, що декілька днів тому стабільності в цій країні нічого не загрожувало, і виборів у найближчій перспективі не планувалося.

Акції протесту в Казахстані від самого початку були провальними. По-перше, всім, навіть терористам, завжди треба спиратись на підтримку у суспільстві. А рейтинг Назарбаєва склав 97,7% на торішніх виборах. Можна говорити про його авторитаризм, але він підкріплений підтримкою казахів. Ба більше, 25 років при владі – Назарбаєв не одноденка, щоб за рік "профукати" таку підтримку. По-друге, щоб заволодіти зброєю під час нападу на військову частину, двадцятьох навіть озброєних осіб явно не достатньо. Тобто цього було б достатньо, якби вояки чи правоохоронці не підтримували владу. Але див. п. 1. По-третє, організатори протестів у Казахстані мають знати досвід зіткнень у Мангістауській області в грудні 2011 р. Тоді 15 протестувальників було розстріляно правоохоронцями. Тобто поліція уже має "кривавий досвід" примусу до стабільності, а тому не зупинилася б і наступного разу. І четверте: як свідчать очевидці, терористи діяли злагоджено, а тому ці напади не були спонтанними акціями, у яких брали участь "трактористи цілини".

Новини за темою

Це говорить про те, що реальної загрози переростання цих акцій у "громадянську війну" поки що немає, але стратегічні загрози перед країною є. Важливим є резонансність цього злочину – зброю намагались не викрасти, а саме захопити. А тому основний напрям впливу – не захоплення зброї, а вплив на громадську думку. Ймовірно, поки що йдеться про перевірку готовності населення підтримувати "криваві" акції протесту.

Хто може бути у цьому зацікавлений? По-перше, сама влада задля посилення контролю над суспільством. Цей варіант не варто відкидати, але при 97,7% підтримки реальна загроза може бути лише ззовні. Питання в тому, що будь-яка зовнішня загроза має спиратись на "п’яту колону всередині". Тому навіть якщо ці теракти – справа рук спецслужб Казахстану, то реальна загроза для держави – не внутрішня, а зовнішня.

По-друге, сьогодні почали говорити про "руку Москви" у "червоній загрозі". Проблема не лише у тому, що Росія настільки демонізувала себе, що її вуха стирчать у будь-яких конфліктах. І не лише у заявах, що акції протесту нібито організовано Тохтаром Тулешовим – проросійським активістом, заарештованим ще 30 січня. Хоча Казахстан формально і є союзником Росії, менше з тим російські радикали часто проголошують своє право на казахстанські області. А Путін у 2014 р. публічно засумнівався у державності Казахстану. На що Назарбаєв з азіатською витримкою заявив про святкування 550-річчя державності. Жириновський, який своїми заявами завжди "промацував ґрунт" для діяльності ВВХ, взагалі заявив, що після України Росія має окупувати Казахстан.

Новини за темою

І тут має включитись "український сценарій": втрата легітимності влади, загострення, введення військ до "російськомовних" областей та вічний переговорний процес. Росія ніколи не цуралась підгодовувати ворогів союзника, для того щоб відтяпати від союзника частинку. І про спільні інтереси ІДІЛ та Росії писали не раз. Тому для розколихування Казахстану може бути використано ісламську загрозу з південних областей (ісламських екстремістів також розглядають як один із варіантів терактів в Актобе). І тоді ніщо не заважатиме "захищати православних" кров’ю. Але перспективність включення такого сценарію можлива лише в постназарбаєвському Казахстані. Нагадаю, що президентові Казахстану 76 років. І навіть якщо він встигне підготувати наступника, не факт, що його приймуть усі політичні еліти Казахстану.

І в цьому одна з найголовніших проблем режимів, що схиляються до авторитарних методів, – неспроможність до мирної передачі влади. Тому у Назарбаєва є варіанти: або узгоджувати інтереси еліт щодо наступника, або пережити молодшого на 12 років Путіна і сподіватись, що мирна передача не вдасться у Росії.

Богдан Петренко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>