Теорія несправедливості: Чому в Україні багаті багатіють, а бідні бідніють

Теорія несправедливості: Чому в Україні багаті багатіють, а бідні бідніють
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Чи може сировинна монополізована економіка забезпечувати своєму людському капіталу високий рівень доходів у вигляді заробітних плат? Питання з розряду риторичних, хоча є приклади тих самих нафтових шейхів, які навіть в умовах монополії та сировинної заточеності намагаються нарізати суспільний пиріг, не обділяючи простих громадян. Але там просто пиріг значний, є що нарізати. Україна багата не стільки своїми природними ресурсами, скільки потенційними можливостями в частині міжнародної логістики. Міркуйте самі: наша країна перебуває між найбільшим ринком споживання енергоресурсів (ЄС) та їхнім найбільшим світовим експортером (РФ). Здавалося, ось він подарунок долі – створюйте газовий хаб, модернізуйте нафтопереробні заводи, заробляйте на своїй транзитній перевазі, тим паче що після розвалу Союзу комусь дістався безглуздий Байконур, а комусь — газотранспортна система і комплекс унікальних підземних сховищ природного газу.

Новини за темою

Приклад другий – логістична ексклюзивність, яка обумовлюється наявністю найбільшого споживчого ринку (ЄС) та інтересом глобального постачальника споживчих товарів (Китай). І тут усі козирі на руках: створюйте мультимодальні логістичні центри, промислові полігони, технологічні парки, ставайте учасниками "Нового шовкового шляху" і, як стародавні хазари, стрижіть купони. Та от тільки для цього треба, щоб з "каганом" пощастило, а в нас як не піна, так тріска: "межигірських старців" змінюють "подільські молодці", але це ні на йоту не змінює перспективу, яка стрімко погіршується. Тільки на транзитному та логістичному потенціалі Україна здатна заробляти до 20% ВВП з мінімальними витратами зі свого боку, а отримує ледь 3-4%. Просто транзитний потенціал міцно осідлали провладні групи впливу, які створили на ньому не одну успішну нині ФПГ. А логістичний потенціал ніхто і не думав розвивати з однієї простої причини – там складно отримувати корупційну ренту, тому що міжнародна логістика любить прозорість і єдині правила бізнес-ігри.

Саме тому, як казав класик марксизму, в Україні спостерігається типова ситуація, характерна для "дикого" капіталізму, коли чим сильніша експлуатація, тим глибше полярне розшарування суспільства, де розкіш і достаток на одному полюсі межують з убогістю і відчаєм на іншому. По суті, перед нами зліпок рентної моделі економіки, в якій комфортно лише до 20% населення, не більше. Сюди входять чиновники, "силовики" та сектори, які їх обслуговують: сировинні ФПГ і супутня "обслуга" у вигляді фінансового сектору, аудиторських, юридичних компаній, сфери послуг і відпочинку. Вся інша країна, а це 80% населення, завжди будуть чужими на цих "іменинах серця". І поки мала частина суспільства "човгає по душі", оскільки "гроші палять стегно. Сто аркушів. Їх же треба скуйовдити", інша, більша, частина очевидно що не готова до такої "розпусти" і, по суті, приречена або на соціально-політичну маргіналізацію, або на виїзд з країни в пошуках якісного життєвого середовища.

112.ua

Про це свідчить і рівень проникнення фонду оплати праці, який визначається як відношення ФОП до частки галузі в обсязі ВВП. У сільському господарстві, будівництві та промисловості лише 30-35% валового продукту спрямовують на оплату праці, у торгівлі та інформаційно-телекомунікаційній галузях — від 17 до 20% (хоча тут є фактор тінізації зарплат). У секторі послуг – до 27%. Найвищий показник на фінансовому ринку – 43% і транспорт – 38%, а найнижчий — у секторі операцій з нерухомістю (4%). Але якщо взяти базові галузі економіки: промисловість, сільське господарство та будівництво, то навіть з урахуванням тіньових зарплат такий індикатор ледь перевищує 40-50%, тоді як у розвинутих країнах він варіюється в діапазоні від 70 до 90%. Це свідчить про те, що, з одного боку, сировинна специфіка нашої економіки не дає можливості платити високі зарплати, а з іншого – рівень експлуатації й без того надзвичайний і виявляється він у тому, що ФПГ, які є домінувальними, більшу частину кінцевого продукту перерозподіляють у своїх корпоративних інтересах, минаючи трудові колективи. Відбувається це з причини вкрай низького розвитку в Україні незалежного профспілкового руху та відсутності законодавчої бази, яка б захищала інтереси найманих працівників за допомогою як позитивних (прогресивна шкала оподаткування і підвищення мінімального неоподатковуваного мінімуму до розміру мінімальної зарплати по країні), так і негативних стимулів (запровадження мінімальної погодинної оплати праці, галузевих і регіональних тарифних сіток).   

112.ua

Якщо проаналізувати динаміку середньої зарплати одного штатного працівника на місяць, то Україна мала дуже короткий період, коли цей рівень був конкурентним з тією самою Польщею (враховуючи частину тіньових доходів і різницю у внутрішніх цінах). У 2012-2013 рр. цей показник було збільшено до рівня 380-410 дол., а з урахуванням тіньової частини він становив понад 600 дол. Якщо порівняти з ціновим паритетом, цей рівень доходів відповідав зарплаті в Польщі в розмірі 1000 євро. Ще трохи і наш ринок праці став би, як магніт, витягати із Західної Європи наших сезонних працівників, а також тих українців, які не встигли міцно осісти в європейських країнах. За підсумками минулого року середня зарплата одного штатного працівника не перевищила 270 дол., а ціновий паритет частково погіршився: можливість винаймати житло та оплачувати комуналку, наприклад, у Києві для внутрішньої трудової міграції останніми роками істотно скоротилася. Сьогодні конкурентний рівень оплати праці в Польщі, який буде успішно абсорбувати наш людський капітал у геометричній прогресії, становить уже не 1000 євро, а 600-700, у результаті чого канал трудової міграції критично розширився, зачерпуючи все нові й нові пласти населення, які раніше за жодних розкладів не могли розраховувати на трудову міграцію. Зупинити потік трудової міграції може лише зростання середньої зарплати штатного працівника до 500 євро, тобто до 15 000 грн на місяць, і це за умови, що гривня буде стабільною в середньостроковій перспективі.

112.ua

У результаті в нас відбувається стрімке скорочення не тільки економічно активного населення й кількості штатних працівників (тут свою роль зіграли анексія Криму та окупація частини Донецької і Луганської областей), а й такого якісного показника, як відношення кількості штатних працівників економічно активного населення. Порівняно з 2010 роком цей показник скоротився з 48 до 43%, і фактор війни тут уже не грає ключової ролі, адже в результаті анексії територій пропорційно було скорочено всі групи населення. Структура нашого людського капіталу все більше нагадує "мексикансько-філіппінську" модель, коли на батьківщині залишаються діти і люди похилого віку, а вся "середина" мігрує за кордон на заробітки.

112.ua

Якщо проаналізувати витрати на оплату праці за галузями з розбивкою на типи підприємств (малі, середні, великі), отримаємо цікаву картину. У сільському господарстві великі компанії у загальному фонді оплати праці по галузі мають 9,4%, натомість середні виплачують 65,4% зарплат, а малі – 25,2%. У промисловості ФПГ платять 46,7% зарплат, а середні – 45,4%. У будівництві частка великих компаній з ФОП – лише 2,6%, у торгівлі – 39% і тільки в транспорті більшу частину зарплат виплачують "крупняком" - 66,8%.

112.ua

Сільське господарство показує лише 7,5% рентабельності операційної діяльності (середні та великі компанії), промисловість – 9,2%, будівництво і транспорт взагалі перейшли в "кам'яний вік" тотальної оптимізації – 1,1% і 1,5%, відповідно. Лише операції з нерухомістю та сектор торгівлі демонструють показники, віддалено схожі на реальні, – 53,5% та 31,6%, відповідно.

Новини за темою

Усі ці статистичні розрахунки свідчать лише про одне: якщо в секторі відносно низька частка витрат на оплату праці найманих працівників, то показники рентабельності в ньому наближаються до реальних, але при цьому велика частина доданої вартості йде в кишені власників, а не конвертується в адекватне зростання зарплат. (У тій самій торгівлі та будівництві ніхто не поспішає різко збільшувати рівень оплати праці, оскільки загальний негативний фон країною дає можливість обґрунтовувати ті цифри, які фігурують у вакансіях, мовляв, подивіться, скільки в інших компаніях отримують.) Водночас у тих галузях, де рівень оплати праці доволі високий, відбувається суттєва тінізація трудових доходів, а самого працівника позбавляють значної частини соціальних гарантій, як результат, він перетворюється за сукупністю робочих прав на працівника суконної англійської мануфактури зразка 18 ст.

Навіть такий тип економіки, який склався в Україні, дає можливість виплачувати зарплату на 20-30% більше, але для цього необхідний рух з двох сторін: з боку найманих робітників та їхніх профспілок у частині відстоювання своїх інтересів, а також з боку держави в частині застосування інструментів детінізації та прогресивного оподаткування. Але головне – це руйнування рентної моделі економіки і відсікання корупційної ренти на користь тих, хто створює національний продукт, тобто на користь мільйонів простих українців. Як сказав колись нобелівський лауреат Пол Кругман: приберіть позитивну економічну політику і дієві стимули, і ви втратите "середину", тобто середній клас. А інший нобелівський лауреат Джозеф Стігліц додав: нерівність – це зовсім не неминучість, а результат конкретних політичних рішень. Хоча, якщо зіставити глобальні завдання зі створення товариства медіанних доходів в Україні з нинішнім портфоліо наших провладних "еліт", виявиться, що ймовірність їхнього вирішення схожа на ту дилему, коли вовки голосують за те, щоб не дерти овець, а бджоли – за те, щоб не їсти мед.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>