Технологічні інновації: За яких умов Україна може встати з колін

Технологічні інновації: За яких умов Україна може встати з колін
З відкритих джерел

Оригінал на сторінці Богдана Данилишина у Facebook

Останнім часом ми багато чуємо про необхідність забезпечення інноваційного розвитку України. Навіть запроваджуємо модні терміни, маючи надію, що це якось сприятиме інноваціям.

Однак потрібно розуміти, що одним із головних питань сучасних теорій економічного зростання й актуальних міркувань про економічний розвиток є визнання тієї ролі, яку відіграють інститути та політика загалом.

Політика, що заохочує конкуренцію та усуває перешкоди, бар'єри і гальма у веденні бізнесу, повинна допомогти зростанню найбідніших економік, які можуть користуватися корисними знаннями, накопиченими в інших, багатших країнах (сучасна наука – не рівня тій, що була в першій половині XX століття, вона є відкритою).

Україні, як найбіднішій нині країні Європи (як не гірко це визнавати), ці знання і досвід можуть і мають принести користь. Облік якості інститутів і рівня конкуренції важливі ще й тому, що дають можливість відволіктися від надмірної зосередженості на звичних для українського економічного дискурсу факторах: обсязі іноземних інвестицій, дефіциті бюджету, рівні облікової ставки та ін.

Новини за темою

Перелічені фактори є дуже важливими, але вони у нас практично повністю витіснили з економічних дискусій оцінку якості інституційного середовища й особливостей менталітету українців, які і є економічними акторами.

Поки Україна не змогла вирватися з "пастки бідності" і перебуває в тому стані рівноваги, який не влаштовує переважну більшість громадян. У чому легко переконатися за результатами президентських виборів.

Чому економіка України "застрягла" на низькому рівні доходів? Називають кількадесят причин, більшість з яких тією чи іншою мірою є небезпідставними. Але я думаю, що дуже важливою проблемою є те, що наші інститути малопридатні для впровадження нових технологій та інновацій.

Оскільки технічний і технологічний прогрес є головним механізмом підвищення ефективності економіки, придатність інститутів до сприйняття нових ідей є виключно важливою.

Поясню, що маю на увазі під терміном "інститути". Лауреат Нобелівської премії з економіки Дуглаc Норт у своїх роботах переконливо показав, що люди обмежено раціональні й тому будуть прагнути створювати інститути (норми, цінності, правила поведінки в економіці), які полегшують їм ухвалення відповідних рішень і зроблять ці рішення більш передбачуваними і менш невизначеними. Згідно з інституційною теорією Норта, від якості інститутів залежить і технологічний розвиток країни.

Звісно, інституційні реформи в Україні сприяли би освоєнню технологій, завдяки яким зробили економічний ривок, наприклад, "азіатські тигри". Але важливо розуміти, що інститути, які є в нашій країні, виникли не без причини, їх не було нав'язано злим духом чи зовнішніми ворогами.

Ці інститути традиційно забезпечують певну рівновагу, яка може бути настільки ж стійкою, як і небажаною. Судячи з тих змін, які збирається впроваджувати президент Володимир Зеленський, рівновага, що склалася за 28 років незалежності, перестала влаштовувати більшість українців.

Адже бідність і відсталість можуть зміцнювати здатність до виживання корумпованих інститутів та управлінських структур. Це - пряма дорога до збереження бідності більшості громадян і до консервації технологічної відсталості країни. Адже одним із видів таких інститутів є ті, що захищають статус-кво від потенційних новаторів.

За яких умов українське суспільство стане технологічно креативним і дружелюбно налаштованим до інновацій?

Перша умова: потрібні винахідливі й заповзятливі новатори, здатні кинути виклик заради поліпшення життя. Будь-які інновації малоймовірні в надмірно традиціоналістському суспільстві. Тому потрібно створювати атмосферу поваги до інноваційних підприємців, потрібен промоушен їхніх успіхів.

Друга умова: інновації вимагають терпимості. У будь-якому суспільстві є сили, які охороняють статус-кво. Навіть, якщо це стабільність на рівні найбіднішої країни Європи. Одна частина цих сил діє виходячи з особистих матеріальних міркувань, захищаючи свої кровні економічні інтереси, інша частина сповідує принцип "не треба розгойдувати човен". Потрібно домагатися, щоб ці шари суспільства проявляли терпимість щодо тих, хто готовий іти на підприємницький ризик.

Новини за темою

Третя умова: економічні та соціальні інститути повинні заохочувати потенційних новаторів, створюючи для них відповідні стимули. Йдеться про економічні стимули (технологічна креативність більш імовірна, якщо новатор має можливість розбагатіти, причому у своїй країні).

Четверта умова. Щоб створити і впровадити нову технологію, підприємець повинен взаємодіяти з оточенням: постачальниками, клієнтами, конкурентами, представниками влади. Тому нові керівники України, бажаючи корінних змін, повинні зробити так, щоб технологічні інноватори мали максимально комфортний режим взаємодії з органами влади. А також забезпечити інноваційним підприємцям дотримання законів в їхніх відносинах з постачальниками і клієнтами.

П'ята умова. Соціологи давно зрозуміли, що якщо поведінка одних економічних агентів залежить від вчинків інших агентів, то успіх приносять моделі, побудовані на принципі критичної маси. Трьох-п'яти успішних інноваторів може не вистачити для старту реіндустріалізації в Україні та включення нашої країни в четверту промреволюцію.

Але якщо їх буде зо три-п'ять десятків, то вплив взаємного наслідування і навчання може виявитися достатнім для того, щоб запустити дійсно масштабні процеси. Тоді у нас буде шанс стати японцями в технологіях, до чого президент закликав у своїй інавгураційній промові.

Буваючи в Західній Європі, ставлю питання: що там є основою для стабільного якісного розвитку? Велику роль відіграють інститути – традиції працьовитості, поміркованості в споживанні, бережливості, турботи про освіту потомства. Вони передаються з покоління в покоління і забезпечують один із базисів зростання економіки.

Але й інші інститути відіграють в успішних країнах велику роль. Маю на увазі такі формальні і неформальні інститути, як ступінь довіри до держави, захищеність бізнесу і верховенство права, надійна система контролю за виконанням господарських та цивільних договорів, а також ставлення владної еліти до індивідуальної ініціативи та інновацій.

Розумію, що за п'ять років такі проблеми не вирішуються, але виконати найскладнішу і найважливішу частину шляху за цей час можна спробувати. Від того, чи зможе команда нового президента стати до успішного вирішення перелічених проблем залежить, перейде Україна до розвитку за високотехнологічним типом, чи буде продовжувати торгувати зерном і рапсом, слябами і чавунними чушками.

Залежить від цього і динаміка добробуту громадян. Залежить від цього і ставлення до президента через п'ять років, коли добігатиме кінця термін його першої каденції, і, як знати, можливо він змінить своє ставлення щодо другого президентського терміну. Гадаю, якщо народ України побачить, що країна робить технологічний і економічний ривок, то щирий запит на другу каденцію для президента піде безпосередньо від людей.

Богдан Данилишин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>