banner banner banner

Таємниці інтелекту: Чому наш IQ зростає, але людство не стає розумнішим

Ми схильні вважати, що рівень нашого інтелекту залежить від генів та освіти. Однак всесвітньо відомий психолог Джеймс Флінн розповів кореспонденту BBC Future, що на інтелектуальні здібності людини впливає безліч чинників — аж до вибору супутника життя

Таємниці інтелекту: Чому наш IQ зростає, але людство не стає розумнішим
Фото з відкритих джерел

Ми схильні вважати, що рівень нашого інтелекту залежить від генів та освіти. Однак всесвітньо відомий психолог Джеймс Флінн розповів кореспонденту BBC Future, що на інтелектуальні здібності людини впливає безліч чинників — аж до вибору супутника життя

Оригінал на сайті BBC

Джеймс Флінн стурбований тим, що світ незабаром дістанеться Покоління Y (покоління народжених приблизно після 1980 р., чиє дорослішання припало на бурхливий розвиток і зростаючу доступність цифрових технологій, — прим. перекладача).

Флінн, який викладає в новозеландському Університеті Отаго, регулярно зустрічає розумних студентів з величезним потенціалом, але на перевірку виявляється, що багато з них зовсім не цікавляться складною історією нашого світу.

"Вони вміють поводитися з усіма цими новими технологіями, втім, покидаючи стіни університету, нічим не відрізняються від середньовічних селян, замкнених у своєму тісному світі, — каже Флінн. — Насправді їхній світ набагато ширший, це світ сучасності, але вони все одно в ньому зачинені, оскільки історичний вимір для них є невідомим".

Звідси, на думку професора, погляди молодого покоління на нинішні проблеми занадто поверхові, і це залишає великий простір для маніпуляцій їхньою свідомістю з боку політиків і ЗМІ.

Новини за темою

Ми розмовляємо у вітальні сина Флінна — Віктора, оксфордського професора математики, якого батько приїхав відвідати з Нової Зеландії.

На дивані лежить розкрита книга: Флінн-старший зараз читає роман "Утікачка" Еліс Манро. Читає як літературний критик. Цю роль він приміряє на себе в надії відірвати молоде покоління від смартфонів і змусити подивитися на світ ширше.

"Цьогоріч виходить моя книга, в якій я кажу молоді: чорт його бери, адже ви освічені, то чому ж ви не читаєте?" — каже Флінн, згадуючи, що в часи його молодості "дівчата відмовляли в побаченні хлопцям, не знайомим з літературними новинками".

Я домовився про зустріч з Флінном, щоб поговорити про його нещодавно опубліковану книзі під назвою "Чи стаєте ви розумнішими завдяки вашій родині?" (Does Your Family Make You Smarter?). У ній професор розповідає про те, як людське мислення змінюється з плином часу.

Зачіпає вона і загадковий феномен поступового підвищення коефіцієнта інтелекту (IQ) на планеті. Саме завдяки відкриттю цього явища, відомого тепер як "ефект Флінна", професор й отримав всесвітню популярність.

Крім того, в новій книзі описуються різні фактори, що впливають на розвиток інтелекту впродовж всього нашого життя.

Флінн, якому зараз 82 роки, є великим авторитетом в області досліджень інтелекту.

Новини за темою

Але, за його словами, ця кар'єра для нього — не більш ніж тимчасове захоплення: "Я — фахівець з моральної філософії, який вирішив на час "зрадити" їй з психологією. Це призвело до того, що протягом останніх 30 років добра половина мого часу йшла на заняття психологією".

У філософських пошуках природи об'єктивізму Флінн дійшов розгляду заяв щодо інтелектуальної зверхності одних рас над іншими.

Намагаючись знайти документальні свідчення, які підтвердили або спростували цю гіпотезу, він несподівано виявив, що середній рівень IQ людства в цілому, незалежно від расової приналежності, стабільно підвищується приблизно на три бали за десять років.

На його подив, крім нього практично ніхто не звернув на це уваги.

"Мене вразило те, що психологи не радіють з цього приводу", — каже Флінн. Адже йшлося про серйозні коливання у рівні інтелекту: голландці, наприклад, додали цілих 20 балів у період з 1934 по 1964 рр.

Проте навіть ті, хто проводив тести на інтелект, упускали це явище з виду. "Результати були в них перед носом, але вони їх просто не помічали".

Психологам вже давно було відомо, що гени впливають на рівень інтелекту, і що їх роль з віком тільки зростає.

У дитячому садку генетичні особливості не мають особливого значення для формування дитини в цьому віці. Значно важливіше, щоб батьки з нею розмовляли, читали їй і навчали навичок: наприклад, рахунку.

Новини за темою

Дослідження пар близнюків вказують на те, що у дошкільнят гени відповідають приблизно за 20% відмінностей у рівні інтелекту.

У міру дорослішання ми починаємо мислити самостійно, і батьківський вплив на нас слабшає. Ми здебільшого проводимо у школі, і саме вона формує наш інтелект — в залежності від генетичного потенціалу.

Завдяки генетичній схильності ми можемо самі знаходити додаткові способи стимуляції розуму: вибирати більш інтелектуальні заняття, записатися в клуб любителів книг або пройти відбір до класу з поглибленим вивченням математики. А це своєю чергою підвищить наш рівень інтелекту.

Ми поступово починаємо створювати власну нішу, яка відображає наш генетичний потенціал. Втім, це не означає, що сім'я більше не грає ніякої ролі в нашому розвитку: вибір школи і розмір домашньої бібліотеки мають важливе значення.

Не варто недооцінювати і вплив випадкових факторів. Втрата роботи або особиста трагедія можуть негативно позначитися на рівні нашого інтелекту.

Проте загалом генами зумовлено приблизно 80% інтелекту дорослої людини.

І все ж зростання рівня IQ, описуваний ефект Флінна, виявилося занадто швидким, щоб списати його на генетичні зміни, оскільки еволюційні зміни генів займають тисячі років.

Так у чому ж причина? Психологи перебували в розгубленості.

"Вони занадто звиклися з думкою про те, що інтелект змінюється дуже повільно, і просто не помічали того, що творилося у них перед очима", — каже Флінн.

Новини за темою

Насправді відповідь не така вже й складна, якщо згадати ще про один параметр, який поступово змінюється протягом останніх десятиліть, — наше зростання.

Думка про те, що у високих батьків народжуються високі діти, звучить цілком логічно: безсумнівно, це робота генів.

Проте якщо порівняти кілька поколінь, виявиться, що наше зростання значно перевищує зростання наших предків. І не через зміни в генах, а тому що сучасне життя з його високим рівнем медицини та якісним харчуванням дало нам можливість вирости.

Флінн і його колега Вільям Дикенс висловили припущення про те, що подібні зміни відбуваються і з нашим інтелектом через зростання вимог, що пред'являються суспільством до розумових здібностей індивіда.

Тест на інтелект вимірює цілий ряд параметрів, таких як розмір словникового запасу, просторове мислення, здатність до абстрактних умонастроїв та класифікації інформації.

У сукупності ці навички відображають "загальний рівень інтелекту". І хоча спеціально нас цього не вчать, сучасна освіта закладає в нас здатність до більш абстрактного погляду на світ, яка допомагає нам отримати більше балів при проходженні тесту на інтелект.

У початковій школі нас вчать дивитися на життя через призму природних явищ і фізичних законів, і ми поступово починаємо класифікувати предмети та явища і застосовувати правила логіки. Саме ці здатності необхідні для того, щоб правильно відповісти на багато питань у тесті на інтелект.

Чим більше ми привчаємо дітей дивитися на світ крізь ці "наукові окуляри", тим більше високий бал вони здатні здобути, вважає Флінн. "Вимоги суспільства до індивіда з часом змінюються, і людині доводиться пристосовуватися", - каже він.

Новини за темою

Але справа не тільки в освіті. На думку деяких дослідників, сучасний високотехнологічний світ влаштований таким чином, що ми просто не можемо мислити по-іншому.

Наші прапрадіди намагалися порозумітися з друкарською машинкою, батьки освоювали відеомагнітофон, а діти від самого раннього віку вміють користуватися сенсорним екраном.

Людині, що жила на початку XX століття і сприймала світ досить конкретно, було досить непросто розібратися в абстрактній карті лондонського метрополітену, каже Флінн.

Технологічний прогрес змусив нас мислити категоріями ієрархій і символів, вчитися дотримуватися правил і проводити аналогії. І ми настільки до цього звикли, що не можемо собі уявити, яких гігантських змін у мисленні наші нинішні здібності коштували людству.

Звідси в усіх нас розвинулося абстрактне мислення, що призвело до збільшення середнього коефіцієнта інтелекту в усьому світі (принаймні на 30 балів за останнє сторіччя).

Це зростання необов'язково означає, що ми стали більш ефективно використовувати потенціал мозку. Йдеться не про "прокачування" розумових здібностей, а про прилаштовування їх під вимоги сучасності.

Однак Флінн стверджує, що цей феномен має "соціологічне значення", оскільки відображає реальні зміни в нашому мисленні.

За деякими даними, ґрунтуючись на ефекті Флінна, можна передбачити, наприклад, зростання економіки тієї чи іншої країни.

"Якщо б переваги [від зростання IQ] не мали практичних наслідків, цього б не відбувалося", — зазначає вчений.

Флінн проводить паралель з фізичними вправами: форма нашої мускулатури залежить від виду спорту, яким ми займаємося. "Мозок — той же м'яз, і зміни в характері розумових вправ впливають на нього так само, як якщо б ми перестали займатися плаванням і почали піднімати штангу", - каже він.

Важливо те, що з плином часу коефіцієнт інтелекту може змінюватися. Це означає, що літні люди здатні зберігати ясність розуму, піклуючись про своє здоров'я (що безпосередньо впливає на інтелект) й активно займаючись розумовою працею, що дозволяє підтримує мозок у хорошій формі якомога довше.

"Зміни настільки великі, що з точки зору рівня інтелекту, сьогоднішня 70-річна людина просто кладе на лопатки людину того ж віку 15-річної давності", — каже Флінн.

Загалом темп зростання IQ становить близько 11 балів за десятиліття, зазначає він.

Сам Флінн може служити хорошим прикладом цього процесу. "Мій батько років з 12 не займався фізичними вправами, а в 70 років вийшов на пенсію. Я веду набагато більш активний спосіб життя і дотепер працюю". Як результат — більш здоровий мозок і більш активний розум". - розповідає він.

Новини за темою

Нова книга Флінна являє собою спробу заповнити прогалини в цій гіпотезі за допомогою нового аналітичного методу: фактори, що впливають на розвиток інтелекту, розглядаються стосовно конкретної людини й оцінюються з точки зору їх впливу на розвиток певних навичок.

Взяти хоча б розділ тесту на інтелект, що вимірює словниковий запас. Життя освіченої сім'ї, що використовує в побуті більш багату мову, може сприяти розвитку дитини навіть зі скромним генетичним потенціалом.

Правильним є і зворотне: у людини з певним генетичним потенціалом його найближче оточення здатне затягнути в інтелектуальне болото. Досить згадати Лізу — обдаровану дівчинку з мультсеріалу "Сімпсони", якій не дають повністю реалізуватися.

Інтелектуальні відмінності досить малі для того, щоб більшість із нас вважала за краще не звертати на них уваги, але аналіз Флінна показує, що навіть кілька додаткових балів у тесті на IQ здатні передбачити все наше подальше життя.

Так, для здібної дитини, що вступає до американського університету, той факт, що вона зростала у трохи більш інтелектуальній сім'ї, може означати, що вона набере в тесті SAT (стандартний тест для прийому до американських вишів, — прим. перекладача) не 500, а 566 балів. А це різниця між престижним і більш посереднім навчальним закладом.

"Університети інтерпретують результати SAT як показник спроможності потенційних студентів до засвоєння програми навчання у виші", — пояснює Флінн.

"Якщо ваші бали невисокі, то у престижний виш вас не візьмуть, а якщо й приймуть, то, швидше за все, ви вилетите звідти в перший рік навчання".

Флінн не схильний до песимізму: за його словами, незалежно від того, в якій сім'ї ми виросли, все одно у всіх нас є можливість взяти власний інтелектуальний розвиток у свої руки.

Дослідження показують, що поточні обставини життя людини більшою мірою впливають на поточний рівень інтелекту, ніж його минуле.

Це стає очевидним, варто лише подивитися на старшокурсників університетів, вважає Флінн. "Багато з них росли в середовищі, яке надавало дуже обмежені можливості для розвитку інтелекту, але тільки-но вони потрапили в стіни вишу, їх розвиток пішов стрімкими темпами", - каже він.

Новини за темою

Я питаю: як ще можна розвинути інтелект? "Вибираючи собі супутника життя, виходьте не із зовнішнього вигляду, а з того, наскільки він або вона перевершує вас інтелектуально", — радить професор.

"Таким чином, ви отримаєте доступ до світу нових ідей, де можете зустріти багато цікавих людей, і це зробить ваше життя набагато цікавішим".

Що повертає нас до теми його стурбованості долею Покоління Y.

Флінн говорить, що незважаючи на підвищення IQ, це покоління розбазарює свій інтелект на малозначні речі.

"Не подумайте, що я бурчу, але більш за все мене турбує те, що молоді люди на кшталт вас читають набагато менше історичних книг і віддають перевагу набагато менш серйозній художній літературі, ніж попередні покоління".

За його словами, перш ніж формувати власну думку про нинішні політичні події, не завадило б досконально вивчити чинники, що впливали на хід світової історії в минулому.

Так, Флінн дорікає мене за погане знання історії Тридцятилітньої війни в Європі, в якій, на його думку, можна знайти чимало паралелей з нинішнім близькосхідним конфліктом. (Його критика абсолютно справедлива, і я даю собі слово заповнити цю прогалину в освіті.)

Девід Робсон

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>