"Сирота Бруклін": Едвард Нортон повертається у велике кіно

Виступивши одночасно актором, режисером, продюсером і сценаристом, Нортон зміг створити красиве і атмосферне кіно з непоганими шансами на майбутній сезон кінонагород

"Сирота Бруклін": Едвард Нортон повертається у велике кіно
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.

Юлія Потерянко

Журналіст, 112.ua

Виступивши одночасно актором, режисером, продюсером і сценаристом, Нортон зміг створити красиве і атмосферне кіно з непоганими шансами на майбутній сезон кінонагород

Минуло 20 років з тих пір, як Едвард Нортон зіграв у культових "Американській історії Ікс" Тоні Кея (1998) та "Бійцівському клубі" Девіда Фінчера (1999). Після виходу цих картин за Нортоном закріпилося звання голлівудського інтелектуала і зірки першої величини. З останнім у актора останнім часом були проблеми – після зйомок у ролі супергероя Халка гучних проектів і великих ролей у нього не було. Але на згадку про кар'єрний злет кінця дев'яностих у Нортона залишилося ще дещо – враження від прочитаного тоді роману американського письменника Джоната Летема "Сирота Бруклін" (1999). Права на екранізацію він придбав відразу після виходу книги і з тих пір не припиняв працювати над проектом. Нортон сам написав сценарій, перенісши дію з дев'яностих у п'ятдесяті роки; довго розмірковував над кандидатурою режисера і зрештою узяв цю роботу на себе. А також виконав у фільмі головну роль, тим самим виразно давши зрозуміти, що він не тільки хоче, а й може по-справжньому гучно повернутися у велике кіно. Причому саме як інтелектуал, який створює якісний оригінальний продукт.

Стилістика, яку Нортон вибрав для свого фільму, – це неонуар з його похилими ракурсами, медитативними довгими кадрами, гарною музикою, невидимою небезпекою в кожній сцені і химерною грою світлотіні. Спонукає до такого рішення і детективний жанр літературного першоджерела, сюжет якого майстерно розмиває межі між добром і злом, злочином і покаранням, містить, крім історії з розслідуванням, красиву любовну лінію. Роман Летема навіть отримав кілька літературних нагород.

Переробивши книжкову історію для екранізації і додавши в неї від себе лиходія Мозеса Рендолфа, створеного на основі реально існуючого "головного будівельника" Нью-Йорка Роберта Мозеса, Нортон покликав у картину справжніх мастодонтів Голлівуду. Наприклад, того самого Рендолфа зіграв Алек Болдвін (номінація на "Оскар" і по три "Золотих глобуси" та "Еммі"). Крім нього в картині зайняті Брюс Вілліс (дві "Еммі" і "Золотий глобус"), Віллем Дефо (чотири номінації на "Оскар"), Боббі Каннавале (дві "Еммі"), а також Черрі Джонс (дві "Еммі"). Собі Нортон відвів у цьому ансамблі найбільшу і найскладнішу роль – детектива Лайонела Ессрога, який страждає синдромом Туретта .

Кадр з фільму
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.

Лайонелл, він же Бруклін, він же Притрушений – сирота, якого з кількома іншими хлопцями, витягнув з притулку власник детективного агентства Френк Міна (Вілліс), давши їм дах над головою і роботу. Герой Нортона, що не зовсім типово для неонуара, хороший хлопець, вдячний і щиро відданий своєму наставнику. Синдром Туретта з характерними тиками у вигляді мимовільних рухів і вигуків лайки сильно ускладнює Лайонеллу-Брукліну життя. Разом з тим у нього є і "суперсили" – феноменальна пам'ять і здатність до максимальної концентрації уваги. Всі ці психічні особливості Нортон відіграє блискуче, завдаючи своєю поведінкою дискомфорт не тільки екранним партнерам, але і глядачам. І якщо першим дістаються нав'язливі вибачення, то другі, раз у раз здригаючись від все нових тиків, щільніше втискаються у крісло кінозалу, начебто і різко відволікаючись на ці особливості, але разом з тим все глибше занурюючись у насичений сюжет.

А що стосується сюжету, то в "Сироті Брукліні" є все, щоби захопити навіть досить досвідченого глядача – майстерно закручена детективна лінія з убивством, харизматичний безпринципний лиходій, страшна сімейна таємниця (і не одна), підміна особистості, а також любовна історія між добросердою красунею Лорою (Гугу Мбаті-Роу) і пошарпаним диваком Лайонеллом. Не чужі фільму й важливі соціальні теми, як то расизм, корупція, несправедливість та бідність, що недвозначно натякає – при роботі над своїм проектом Нортон націлювався на великі нагороди аж до "Золотого глобуса" і "Оскара".

Кадр з фільму
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.

Разом з тим, актор і режисер не носиться зі своїм травмованим персонажем, який, за власними ж словами, відчуває себе немов у нього "відколовся шматок мозку і живе своїм життям". Жаліти Лайонелла зовсім ніколи – незважаючи на особисту трагедію у вигляді вбивства Френка Міни та складнощів, викликаних синдромом Туретта, він відразу ж береться за пошук вбивць свого наставника, попутно працюючи над розпочатою ним справою. Він проходить великий шлях від джаз-клубів Гарлема до нетрів Брукліна і, нарешті, розкішних залів політичної еліти Нью-Йорка, добираючись до Мозеса Рендолфа (Болдвін), перед яким не відчуває ніякого пієтету, попри те, що той – один з найвпливовіших людей Нью-Йорка, жадібний до грошей і презирливий міських бідняків.

До речі, про інтер'єри, костюми і в цілому антураж "Сироти Брукліна" – це одна з найсильніших сторін картини. Кожен предмет, кожен статист, кожна тінь у кадрі знаходяться на своєму місці, працюючи на більш глибоке розкриття емоційного фону сцен і пояснення сюжетних поворотів. Головний приклад – капелюх Френка, який він перед смертю вимагає зберегти за всяку ціну.

Кадр з фільму
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Сирота Бруклін" Warner Bros.

Так само ретельно підібраний і саундтрек, над яким разом з композитором Даніелем Пембертоном трудилися вокаліст Radiohead Том Йорк і його напарник по супергрупі Atoms for Peace – Флі (Red Hot Chili Peppers). Рокери написали пісню для фільму Daily Battles, а до створення аранжування пісні в стилістиці Майлза Девіса та п'ятдесятих залучили джазового трубача та композитора Вінтона Марсаліса. Музику, яка вийшла в результаті, випустили не тільки на стримінгах, але й видали на вінілі.

Єдине, що може засмутити кіноманів у "Сироті Брукліні" – це дещо шаблонний геппі-енд з легким присмаком карамельного попкорну. Тим не менше в епоху нескінченних франшиз і бездумного розважального кіно, у Нортона вийшло написати, поставити і зіграти напрочуд цільну історію зі змістом, з чудовими персонажами, прекрасною акторською грою та приголомшливо красивими візуальною та музичною складовими. Було би непогано відзначити його вельми вдалий камбек у велике кіно парочкою номінацій на "Оскар". Якщо не в категорії "Найкраща чоловіча роль", де тріумф пророкують Хоакінові Феніксу в образі Джокера, то в "Найкращому адаптованому сценарії" напевно.

Юлія Потерянко

Ксенія Борчевська

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>