Світ нині проходить крізь "зміну парадигми"

Світ нині проходить крізь "зміну парадигми"

Едуар Юссон

Доктор історичних наук

Оригінал на сайті Atlantico

70 років — це термін існування СРСР. А також Північноатлантичного альянсу (у тому числі Європейського Союзу) в тому вигляді, в якому він з'явився після перебудови світу після Другої світової війни. Після двох поколінь почалася своєрідна "зміна парадигми". Як би там не було, все це стосується не тільки Європи. Все набагато ширше. Всюди ведеться пошук нової локальної та глобальної рівноваги. У цьому полягає один із несподіваних результатів інформаційної революції: завдяки розвитку сучасних технологій людина здатна одержувати і використовувати такий масив інформації, що хоче взяти під контроль свою долю й ухвалювати більше рішень самостійно.

Новини за темою

Нації теж відроджуються, оскільки цифрова революція реабілітує і навіть дає переваги утворенням невеликого і середнього розміру. Інформаційна революція стала вітром у вітрилах консерватизму, який став природною відповіддю на розгул лібералізму, що втратив противаги після розпаду СРСР. Цифрова революція унеможливлює самоізоляцію суспільства, і є надія, що консерватизм повернеться до кращого в європейській та західній спадщині та посяде належне місце в циркуляції інформації, ідей, проектів і знань, яку полегшив прихід цифрової революції. Як би там не було, європейські лідери, судячи з усього, неоднаково розуміють нинішні зміни. Франція і Німеччина чіпляються за "лібералізм", ризикуючи тим самим сформувати на вид непереборний антагонізм із консерваторами, які є як у США, так і на периферії Європи.

Французькі лідери перетворюють економічні питання на спори про принципи, хоча захист економічних інтересів країни — це насамперед сфера розуму. Причому все це абсолютно затьмарює той факт, що Франція, Велика Британія і США мають загальну історію політичної свободи, яка є особливо цінною в сучасному світі. В Європі та Америці є консерватори і ліберали, як, втім, і соціал-демократи. Але їх насамперед об'єднує прихильність свободі людини, зборів і націй. Це спільнота цінностей, до яких Німеччина приєдналася лише після краху нацизму в 1945 році, а Росія — після розвалу комунізму в 1990 році. Китай же дотепер не приєднався до нього. Прикро бачити, як деякі наші ЗМІ вітають те, що Німеччина об'єднується з Китаєм для захисту вільної торгівлі. Китай Сі Цзіньпіна є неомаоїстською країною, яка переслідує вірян!

Новини за темою

Основа Європи складається не із сили, а з цінностей. Наші лідери забули про цінності, які об'єднують нас із США, тому що занурилися в соціальну боротьбу привілейованих верств, яким євро і вільна торгівля гарантують владу на збиток середнім і малозабезпеченим класам. Поки Трамп намагається за допомогою провокації та політичної хитрості змусити Республіканську партію згадати про простих громадян, наше керівництво чіпляється за модель, яка несе в собі сильну нерівність і грає руйнівну роль у соціальному плані. Європі слід думати не про силу, а про справедливість. Сила прийде сама природним шляхом після відновлення Європи з опорою на успішні та соціально єдині нації. А повернення до регулювання торговельних відносин лише посприяє цьому.

Едуар Юссон

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...