Свято Жу, або Як виглядає типовий робочий день у ЗМІ

Свято до нас приходить. Точніше вже прийшло

Свято Жу, або Як виглядає типовий робочий день у ЗМІ
З відкритих джерел

112.ua

Редакційний блог

Свято до нас приходить. Точніше вже прийшло

Будильник задзвонив рівно о 7 ранку. Хоча хоч раз би міг це зробити трохи пізніше. На годину або на дві. Що, корона б злетіла? Але ні, йому треба було дзвонити саме в той час, на який я його з вечора поставив. Дзвонив довго, зрадницьки і ніби натякаючи, що не заспокоїться, поки я не прокинусь.

Прокидатися було важко. Всю ніч снилися якісь графіки, брифінги, танці і бійки у Верховній Раді і хор ім. Вірьовки, який монотонно затягує "Невдовзі дедлайн, ти не здав статтю, тобі капець" (насправді замість капець там інше слово, ну ви зрозуміли).

Тим не менш довелося прокидатися. Я дотягнувся до телефону, побачив там 40 непрочитаних повідомлень, ще раз глянув на час, чортихнувся і вирішив подивитися їх після душу.

Після душу непрочитаних повідомлень вже було 120. До цього додалося 10 пропущених дзвінків і чотири смски (господи, ними ще хтось користується).

Виявилося, вранці сталася НП. І всіх наполегливо кличуть бути в редакції раніше. Так наполегливо, що я б не здивувався, якби зараз в двері постукав поштар з листом і телеграмою з офісу.

По дорозі до офісу читаємо деталі того, що сталося. Робити це доводиться в забитій маршрутці, по ходу демонструючи дива еквілібристики (бачили б мене в приймальній комісії цирку Du Soleil) тримаючи телефон в одній руці, а іншою намагаючись дати собі шанс вижити до виходу з транспорту, роблячи все, щоб тебе не задавили тілами.

Так вийшло, що вдалося доїхати першим. В офісі зустрів незрозумілого хлопця, що сидить за одним з наших комп'ютерів. Перше бажання було закричати "Ви хто? Я зараз охорону покличу!", але вчасно згадав, що у нас працюють нічні редактори (вони ж і ночники) і багато хто погано уявляє, який вигляд вони мають (бо не бачать їх місяцями).

Знайомство вийшло хорошим. Нічник майже не спав, лише періодичні позіхання (раз на 1,5 секунди приблизно) нагадували про те, що йому зараз довелося працювати всю ніч.

Ми попрощалися, а в офіс почали сходитися інші редактори. По ньюзруму прокотилися чергові жарти "Ну що, виспався?" - "Ахаха".

Тут варто дещо пояснити. Поняття "сон" для редактора в ЗМІ – поняття… не те, щоб дуже відносне. Періодично будь-який редактор починає сумніватися в існуванні сну як явища. Ні, ну кожен може сильно кліпнути очима і це затягнеться на якийсь час. В інший час – або вбивство, або НП, або військовий переворот, або військовий переворот у відповідь на військовий переворот. 

Робота почалася зі дзвінків одного з учасників НП, який матюками намагався пояснити і достукатися до наших сердець, запевняючи, що все не так однозначно.

В цілому подібних дзвінків за день, особливо враховуючи екстрену ситуацію, може бути кілька десятків. Від дуже різних людей – починаючи від учасників подій, закінчуючи читачами, які телефонують не відреагувати на конкретну ситуацію, а просто вважають своїм обов'язком повідомити, що "ви дно".

Зазвичай далі починаються перші включення на телеканалах. Особливість перших включень – це приблизно схожий шаблон, за яким це включення відбувається:

"Вітаю, студія! Так, я знаходжусь на місці подій! Так, тут дещо сталося! Що саме – поки що не відомо, але сталося. Місцеві кажуть, що це стається періодично, але вони досі ще не звикли. Далі пряма мова:

"Так, ми не звикли", - говорить один із місцевих.

Усі інші подробиці ми повідомимо у наступних випусках".

Все, що говорять і пишуть, ми слухаємо і читаємо. І пишемо, читачі чекають. Добре, якщо новин виходить більше ніж дві. Наприклад, п'ять або сім.

У підсумку це: новини, коментарі, пошук фото і відео, завантаження знайденого, виправлення помилок – і все це в авральному режимі.

При цьому не дивують заяви від профільних органів "Нічого не сталося, вам здалося".

Ми працюємо у відносній тиші. Редактори слухають включення, одразу пишуть новини, хтось щось уточнює у коректорів. Періодично по ньюзруму можуть лунати нецензурні слова, але це більше рефлекс, пов'язаний з якоюсь помилкою або проблемою, що виникла.

Паралельно висвітлюються інші теми, оскільки різноманітність новин – це нормально. Звичайна справа – це новина про народження пандочки, яка стоїть у стрічці новин між новиною про масове вбивство і офіційною заявою політика, що він нічого не заявляв.

Активна або авральна робота над конкретною темою закінчується, коли вона (тема) йде на спад. Це помітно по тому, що телевізійні включення стали рідшими, коментарів та новин поменшало, а ви сидите з висолопленим як у собаки язиком і мрієте про те, щоб день був закінчений. Попутно міркуючи, коли відпустка, чому так довго і чи можна звільнитися і повернутися на роботу якраз перед відпусткою (інтуїція підказує, що навряд чи).

Ранкові і денні редактори передають естафету вечірнім, і ті "допилюють" картину дня. Вечірні передають естафету нічникам. При цьому завжди є ризик того, що станеться ще щось.

Тому поняття "закінчив зміну" - теж відносне. Тому що ти можеш вимкнути комп'ютер, піти з офісу, дістатися додому (де теж є комп'ютер) і прочитати про те, що сталося ще дещо важливе. І в найближчі чотири-п'ять годин у тебе буде робота, тільки вже з дому.

Або вам пощастить, і можна буде піти спати. Але пощастить лише в тому випадку, якщо вночі не трапиться нічого екстраординарного.

До речі, на наступний ранок цілком може скластися ситуація, коли новин практично немає. Але знаходити їх все одно доведеться. Навіть якщо це новина калібру "У Пирятині двірник мітлою затримав двох грабіжників".

Якщо ви раптом подумали, що ми скаржимося – то ні. У нас немає на це часу. Та й бажання (хіба що іноді).

Всіх причетних до професії зі святом. І хай допоможе нам… Вже не знаємо, хто в цьому випадку найбільш ефективний.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>