banner banner banner banner

Су-25 "Грач": Чому застарілий радянський штурмовик досі є популярним у багатьох країнах світу

Після розпаду Радянського Союзу Су-25 було передано до складу ВПС нових пострадянських держав. Ті країни, які не застосовували Су-25 в місцевих війнах (таких, як конфлікт у Нагірному Карабасі), часто експортували їх за кордон. "Граки" воювали у складі збройних сил Македонії (проти албанських повстанців), Ефіопії (проти Еритреї, коли один літак було збито), у Судані (проти Дарфура) і в Грузії, яка використала їх проти абхазьких сепаратистів, втративши при цьому кілька машин. І цей список далеко не є вичерпним

Су-25 "Грач": Чому застарілий радянський штурмовик досі є популярним у багатьох країнах світу
Су-25 Фото з відкритих джерел

Себастьєн Роблін

Військовий експерт

Після розпаду Радянського Союзу Су-25 було передано до складу ВПС нових пострадянських держав. Ті країни, які не застосовували Су-25 в місцевих війнах (таких, як конфлікт у Нагірному Карабасі), часто експортували їх за кордон. "Граки" воювали у складі збройних сил Македонії (проти албанських повстанців), Ефіопії (проти Еритреї, коли один літак було збито), у Судані (проти Дарфура) і в Грузії, яка використала їх проти абхазьких сепаратистів, втративши при цьому кілька машин. І цей список далеко не є вичерпним

Оригінал на сайті The National Interest

Су-25 "Грач", як його називають російські льотчики, навряд чи можна назвати зразком новітніх технологій, але його, як і раніше, використовують у багатьох країнах світу як ефективний і корисний засіб знищення наземних цілей.

Його очевидним компаньйоном за призначенням є американський штурмовик A-10 "Тандерболт II". Але якщо ВПС США хочуть списати А-10 починаючи з 2022 р., то Су-25 постійно модернізується, йдучи в ногу з часом.

На відміну від А-10, він знаходить широке застосування в усьому світі. Су-25 пройшов з десяток воєн, в тому числі брав участь в авіаційних кампаніях у Сирії, Іраку та Україні.

Росія не тільки накопичила багатий досвід бойових польотів на Су-25. Вона також навчилася їх збивати.

Новини за темою

У роки Другої світової війни броньовані російські штурмовики Іл-2, які дістали назву "Літаючий танк", прославилися своєю невразливістю для вогню противника, а також здатністю завдавати чутливих ударів по німецьких танкових дивізіях бомбами, реактивними снарядами і гарматним вогнем.

У 1960-ті роки радянські ВПС, на відміну від американських, захоплених ідеєю перемоги в ядерній війні за допомогою стратегічних бомбардувальників, приділяли більше уваги авіаційній підтримці своїх сухопутних армій за допомогою фронтової авіації. Однак після Другої світової війни гідний спадкоємець Іл-2 не з'являвся досить довго.

У 1968 р. у ВПС вирішили, що час створити новий ефективний літаючий танк. У результаті конкурсу за участю трьох досвідчених зразків перевагу віддали розробці ОКБ ім. Сухого. Перші штурмовики Су-25 почали будувати в 1978 р. на авіаційному заводі в столиці Грузії Тбілісі. Американський А-10 "Тандерболт" почав надходити на озброєння кількома роками раніше.

Як і А-10, Су-25 призначався для того, щоб здобути перемогу в сутичці титанів — між сухопутними військами НАТО і Варшавського договору. Він повинен був знищувати танки і піхоту, виконуючи завдання за безпосередньої авіаційної підтримки. Це означає, що літати він повинен був низько і повільно, щоб льотчики могли уважно спостерігати за полем бою і своєчасно завдати атакувального удару.

Політ на малій висоті також допомагає Су-25 ухилятися від смертоносних зенітних ракет великої дальності, які повинні були активно застосовуватися в ході бойових дій на європейському театрі. Але при цьому він є вразливим для вогню всіх видів зенітної артилерії. Тому пілоти Су-25 сидять у "броньованому кориті". Це броньована обшивка товщиною від 10 до 25 мм, якою загорнуто кабіну і облицьовано заголовник крісла пілота. У літака також броньовані паливні баки і резервована система управління, що підвищує живучість машини. А за час своєї тривалої бойової служби Су-25 не раз виживали навіть за дуже небезпечних влучань.

Незважаючи на схожість з А-10, Су-25 є меншим і легшим, а максимальна швидкість у нього в півтора раза вище, ніж у "Тандерболта", складаючи 950 км/год. Однак у "Грача" меншою є практична дальність і час перебування в зоні очікування. Практична стеля у нього вдвічі нижче, ніж у А-10. Вдвічі меншим є й бойове навантаження, позаяк Су-25 бере на борт максимум 4 тонни зброї і боєприпасів, тоді як А-10 — вісім тонн.

Важливим є й інший момент. У цих літаків різні типи озброєнь і боєприпасів. "Тандерболт" використовує переважно високоточні керовані боєприпаси, особливо протитанкові ракети Maverick. У нього також є жахливо скорострільна гармата GAU-8.

Типове озброєння Су-25 — це 250 і 500-кілограмові бомби, що вільно падають, касетні боєприпаси і некеровані ракети. Таких ракет багато і вони вельми різноманітні. Є 57-80-міліметрові ракети в блоках; є 130-міліметрові З-13 (122 мм, — прим. пер.) в блоках із п'яти штук; є великі 240- і 330-міліметрові ракети. Су-25 також озброєний 30-міліметровою гарматою ГШ-30-2, яку розміщено під носом і яка має боєзапас 260 снарядів. Щоправда, скорострільність у неї не така запаморочлива, як у GAU-8.

Новини за темою

У носовій частині "Грача" внизу є лазерний далекомір-цілепокажчик. В Афганістані льотчики Су-25 періодично застосовували ракети з лазерним наведенням Х-25МЛ та Х-29 для знищення укріплених позицій моджахедів, вражаючи цілі на відстані до 8 км. У Чечні також використовували бомби КАБ-250 з наведенням за лазерним підсвічуванням. Але загалом таку зброю використовують рідко. Наприклад, із загальної кількості бомб, скинутих у Чечні, керовані боєприпаси склали лише 2%.

Су-25 має велику вогневу міць для боротьби з живою силою супротивника. Саме це було потрібно в 1981 р., коли він вперше взяв участь у бойових діях в Афганістані. У ході цього конфлікту Су-25 став справжньою робочою конячкою. "Граки" здійснили понад 60 тис. бойових вильотів, завдаючи бомбових ударів по селах моджахедів і по їхніх укріпленнях у горах. Часто вони діяли в упряжці з ударними вертольотами Мі-24, надаючи авіаційну підтримку радянським танковим підрозділам.

Але коли афганські бойовики почали отримувати від США ракети Stinger, Су-25 почали зазнавати втрат, і радянським льотчикам довелося літати вище, щоб не потрапляти під вогонь цих переносних зенітно-ракетних комплексів. Всього до виведення радянських військ з Афганістану там було збито 15 Су-25.

Після розпаду Радянського Союзу Су-25 було передано до складу ВПС нових пострадянських держав. Ті країни, які не застосовували Су-25 в місцевих війнах (таких, як конфлікт у Нагірному Карабасі), часто експортували їх за кордон. "Граки" воювали у складі збройних сил Македонії (проти албанських повстанців), Ефіопії (проти Еритреї, коли один літак було збито), у Судані (проти Дарфура) і в Грузії, яка використала їх проти абхазьких сепаратистів, втративши при цьому кілька машин. І цей список далеко не є вичерпним.

Був ще один примітний епізод. Уряд Кот-д'Івуару придбав кілька літаків Су-25 і використовував їх у громадянській війні. Коли президента Лорана Гбагбо обурила удавана політична ангажованість французьких миротворців, пілотовані найманцями Су-25 завдали удару по табору миротворчого контингенту, внаслідок чого дев'ятьох миротворців було вбито. Але той, хто наказав провести цей напад, не врахував однієї обставини. На аеродромі в Ямусукро, де базувалися "Граки", розміщувалися французькі військовики. І вони у відповідь знищили штурмовики протитанковими ракетами.

Новини за темою

Російські Су-25 використовувалися в ході чеченської кампанії в 1994-1995 рр. Було здійснено 5 300 бойових вильотів. На самому початку вони знищили чеченську авіацію, яка перебувала на землі, і завдали удару по президентському палацу в Грозному бетонобійними бомбами. Потім ці літаки брали участь у бомбардуваннях. Вони відіграли помітну роль і в ході Другої чеченської війни в 1999 р., де було втрачено тільки один літак.

До речі, слід зазначити, що Су-25 це один із небагатьох радянських літаків, на основі якого у 1990 р. було створено американську комп'ютерну гру.

Сучасні Су-25

Крім базової моделі "Грача", є ще експортний варіант, так званий Су-25К, а також декілька моделей двомісних навчальних літаків з горбатою кабіною, включаючи навчально-бойову Су-25УБМ.

Було кілька проектів модернізації Су-25, завдяки яким з'явилися невеликі партії протитанкових штурмовиків Су-25Т і Су-25ТМ. Але російські ВПС на початку 2000-х років вибрали Су-25СМ, на основі якого проводитимуть всі модернізації.

У цього літака є прицільно-навігаційний комплекс "Барс", що забезпечує більш точне наведення зброї на ціль, а також нова бортова електроніка у вигляді індикаторів на лобовому склі, приймача попередження про радіолокаційне опромінення тощо. Су-25СМ може застосовувати відмінні ракети Р-73 класу "повітря-повітря" малої дальності, а також має удосконалене обладнання для бомб з лазерним наведенням. Є й інші удосконалення, що знижують потреби в обслуговуванні та ремонті, а також вага літака.

Дейв Маджумдар із The National Interest писав про останню модифікацію Су-25СМ3, яка здатна здійснювати пуски протирадіолокаційних ракет Х-58, які допомагають пригнічувати ППО супротивника. Ще там є система РЕБ "Вітебськ", що підвищує живучість літака при обстрілі його зенітними ракетами з наведенням по РЛС і з інфрачервоним наведенням.

У Грузії та України є обмежена кількість власних модернізованих варіантів. Це літаки Су-25КМ та Су-25М1 відповідно. Су-25КМ можна побачити на відео, наведеному нижче, яке було знято ізраїльською фірмою. Кадри дуже серйозні, в стилі 1980-х років, без найменшого натяку на іронію.

Якщо говорити про Грузію, то ситуація перетворилася на справжній хаос у 2008 р., коли Росія і Грузія задіяли свої Су-25 у ході російсько-грузинської війни. Грузинські "Граки" надавали авіаційну підтримку своїм військам під час захоплення міста Цхінвалі. Потім російські Су-25 допомагали своїм танкістам знищувати їх. Росія втратила три Су-25 від ударів ПЗРК (два з них могли завдати свої). Грузія втратила стільки ж від російських зенітно-ракетних ударів. Але на подив спостерігачів, російські ВПС не зуміли придушити грузинську авіацію в небі.

Новини за темою

У 2014 р. Україна спрямувала свої Су-25 надавати підтримку сухопутним військам, які воювали з повстанцями-сепаратистами на сході України. У травні вони допомогли захопити донецький аеропорт, після чого там півроку йшли бої з перемінним успіхом, що закінчилися перемогою сепаратистів у 2015 р. Внаслідок завданих ударів по наземних цілях Україна втратила чотири Су-25. Три було збито ракетами (один літак - з ПЗРК, ще два - імовірно, системами більшої дальності з російської території), а четвертий - російським МіГ-29. Ще два вціліли після влучання ракет. У результаті ВПС України різко скоротили польоти Су-25, щоб уникнути подальших втрат.

У 2015 р. російські сепаратисти з "Луганської народної республіки" заявили, що завдають ударів з повітря за допомогою власного Су-25. Інформація з цього приводу різна, і є два можливих варіанти: або сепаратисти відновили музейний експонат, або цей літак було завезено з Росії.

Іракські ВВС у війні проти ІДІЛ використовували власні Су-25, придбані в 2014 р. в Росії. Ще сім машин вони отримали з Ірану. Ці літаки перелетіли до сусіднього Ірану для збереження свого бойового складу під час війни в Перській затоці в 1991 р.

І нарешті, восени 2015 р. Росія від правила понад десяток модернізованих Су-25СМ до Сирії для надання підтримки урядовим військам Башара аль-Асада. Багато хто з оглядачів відзначали, що з усіх задіяних там літаків Су-25 виявилися найбільш пристосованими для здійснення безпосередньої авіаційної підтримки. "Граки" здійснили 1 600 вильотів, завдаючи ударів по сирійських містах, які утримували повстанці. Вони витратили понад 6 тис. боєприпасів; переважно це були бомби вільного падіння і некеровані ракети С-13. Згодом їх звідти прибрали, і їм на зміну прийшли ударні вертольоти, які виконують завдання з надання безпосередньої авіаційної підтримки з більшою точністю, але і з великим ризиком для себе.

Яку науку винесено з літаючих танків?

Можна нескінченно захоплюватися швидкими і потужними винищувачами типу МіГ-29 або F-22 Raptor, однак малопривабливий Су-25 зіграв набагато більш важливу роль у цілому ряді військових конфліктів. Ми можемо винести певну науку з їх послужного списку останніх років.

По-перше, істотні втрати, яких зазнали Су-25, вказують на те, що без ефективного придушення системи ППО і засобів радіоелектронного захисту супротивника літаки авіаційної підтримки з їх низькою швидкістю і невеликою висотою польоту і надалі зазнаватимуть тяжких втрат від зенітних ракет російського виробництва при їх застосуванні в достатній кількості.

Новини за темою

По-друге, аналіз дій російського контингенту в Сирії показує, що незважаючи на наявність різноманітного арсеналу високоточних керованих боєприпасів, російські ВПС при здійсненні безпосередньої авіаційної підтримки, як і раніше, роблять основну ставку на некеровані бомби і ракети.

І нарешті, літаки, які здатні завдавати потужних ударів по наземних цілях і які відрізняються високою живучістю, будуть і надалі затребуваними в усьому світі.

Себастьєн Роблін

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>