Російська більшовицька армія входить до Харкова в січні 1918 року
Фото з відкритих джерел

"Вигнання", а не "визволення" - так сьогодні правильно, хоч і не всім суспільством прийнято оцінювати день 6 листопада в історії України. Червона армія ціною величезних втрат вибила з Києва німців. Тоді, в листопаді 1943-го, відбулося не перше і навіть не друге руйнівне вторгнення більшовиків в українську столицю. Перше стало можливим завдяки більшовицькому перевороту. Саме термін "переворот", а не "революція" правильно вживати сьогодні, коли згадують сторіччя захоплення влади в російському Петрограді.

Україна сто років тому теж пережила власну революцію. Показово, що Українська Народна Республіка, перша націонал-демократична держава, утворилася не на всій території сучасної України, а лише там, де донедавна панувала Російська імперія. Державу проголосили на хвилі справжньої демократичної революції в самій Росії, яку українська буржуазія вітала. І, що показово і про що не варто забувати, до 7 листопада 1917-го про політичну й економічну незалежність від нової Росії в Києві не йшлося.

Новини за темою: Підсумки століття 1917-2017: Росія без вождя і без мети

Передусім мова велася про незалежність культурну й можливість розвивати мову, створювати нею, як кажуть зараз, національний культурний продукт. У політичному ж плані говорили лише про українську національну, якщо хочете – етнографічну автономію при збереженні зв`язків із Росією та навіть про узгодження з Петроградом, тодішньою її столицею, певних політичних рішень. Знову доведеться звернутися до зрозумілішої нам сучасної термінології, аби пояснити: до 7 листопада Україна розглядалася керівниками УНР та російським Тимчасовим урядом як щось подібне до федерального округу. Не колонія, але й не власна держава з відповідними кордонами.

Невизначеність рухнула в один момент, фігурально висловлюючись, із залпом "Аврори". У ніч із 7 на 8 листопада 1917 року владу захопили більшовики. Вже наступного дня Центральна Рада відкинула всілякі сумніви й проголосила, нарешті, державну незалежність УНР з чітко визначеною територією. Лідера російських більшовиків Володимира Леніна це збісило, він узагалі, кажуть, легко заводився. Очолюваному ним петроградському Раднаркому не вдалося вплинути на вибори до Всеукраїнських Установчих зборів. Проукраїнські сили, незалежно від політичної орієнтації, взяли там більше двох третин голосів, залишивши пролетаріат на маргінесах. Після того нова російська "революційна" влада, по суті своїй – заколотники, взяли курс на військову агресію щодо непокірного й незалежного сусіди.

Важливо не забувати про дати. Отже, 7 листопада більшовики – комуністи та соціалісти разом, - захопили владу в Росії, котра лише півроку куштувала європейську демократію та вчилася неї. Всякий, хто вчиться, робить помилки. Помилкою слабкої демократії було несерйозне ставлення до агресивних та руйнівних маргіналів, якими були більшовики-марксисти. Показавши силу, більшовики вже 12 листопада намагаються втрутитися в вибори сусідньої УНР. Тобто, минуло лише чотири дні – а Росія вже втручається в чужі справи. А місяць потому за підтримки Петрограда у Харкові створюється нелегітимний радянський уряд, який самоназвався "народною республікою". Подальше російське військове вторгнення уже відбувалося під гаслами захисту українського пролетаріату.

Новини за темою: Якщо б не було Жовтневої революції: Погляд із Заходу

Погодьтеся: донедавна подібним речам в Україні не надавали значення. Але з огляду на те, що ситуація сторічної давнини повторилася буквально. Хіба, на щастя, Київ не бомблять прямою наводкою з російських гармат, як у січні 1918-го. Це була перша окупація Києва, яка принесла з собою щоденний кривавий терор. Таким чином, перше, що зробила радянська Росія як новостворена держава – напала на Україну з метою приєднання та упокорення. Через те правильно згадувати 7 листопада як сторіччя від початку російської агресії проти нашої держави.

Андрій Кокотюха

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.