Старі штампи, загальні гасла - ось і весь набір умінь українських політиків і чиновників

Старі штампи, загальні гасла - ось і весь набір умінь українських політиків і чиновників
Украинское фото

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Фактично влада заганяє нас у десятиліття економічної стагнації. Не тільки аналітики Міжнародного валютного фонду, а й наші підприємці зрозуміли, що українському бізнесу і населенню треба терміново адаптуватися до більш низьких темпів зростання. У цьому році остаточно розвіяно ілюзії, що ми зможемо повернутися до докризової ситуації. До того ж головні фактори руху вгору – демографія та сучасні технології – у нас зазнали цілковитого провалу.

До всього цього масштабні проблеми надмірного державного боргу сильно стримують економічне зростання в Україні. Тому що тепер і українці, і компанії, маючи величезні боргові навантаження, не готові інвестувати в нові проекти. Плюс, відчуваючи себе некомфортно, усі намагаються щось відкласти на чорний день і підготуватися до нових потрясінь. Однак, незважаючи на важке соціально-економічне становище, наш прем'єр-міністр знову збирається будувати самодостатню економіку і знову без нової економічної парадигми.

Новини за темою

Ось і у вівторок, 28 серпня, Володимир Гройсман заявив, що на повний шлях до самодостатньої економіки України необхідно близько 10 років, зокрема, підкресливши: "Упродовж 10 років я можу впоратися з цим завданням. Це означає, щороку наша економіка буде відчувати позитивні зміни". Багато слів промовляють сьогодні наші керманичі, але, на мою думку, вони мають одну дуже серйозну проблему: ніяк не можуть зрозуміти, що ж відбувається з економікою під їхнім управлінням? Хоча для зарубіжних та місцевих експертів усе очевидно – це безнадійна відсталість топ-чиновників у розумінні проблематики, у більшості корупціонерів і казнокрадів просто психологія влаштована по-іншому.

Наприклад, окремі наші міністри сміються над екологічними проблемами, а для Європи ці проблеми є величезною небезпекою. Відповідно, ті проблеми, які цікавлять західні суспільства, що перебувають на вершині конкуренції, нашим чиновникам видаються чимось чужорідним. І найгірше, що прем'єр-міністр не помічає, що в українській економіці відбувається така комплексна річ, коли процес завершення рецесії має дуже низьку якість. Грубо кажучи, це незначне зростання має якість, отриману виключно на стероїдах, що навряд чи корисно для економічного організму. Тому ми спостерігаємо різке скорочення виробничих потужностей.

А що треба для здорового зростання економіки України? Насамперед, технологічний прорив, що допоможе нашим підприємствам розпочати новий цикл в умовах 4-ї промислової революції. Поки ж у нас у країні ми спостерігаємо глухий кут цього творчого процесу. Сумніваюся, що щось інше бачить Володимир Гройсман, адже прем'єр-міністр у своїй промові й словом не обмовився про нову економічну парадигму. На жаль, його заяву помічники підготували зі старих штампів і загальних гасел, але ж це не може стати основою для побудови самодостатньої економіки. Ба навіть замість прямих інвестицій, навпаки, наш Кабмін від європейців та американців отримує лише кредити з численними застереженнями, вимогами й умовами, які треба віддавати з відсотками.

Одночасно МВФ змушує Гройсмана різати бюджетні витрати і намагатися підтримувати зростання економіки України. Як це робити, поки в уряді ніхто не навчився. І досі наша країна має дуже поганий інвестиційний імідж, дуже поганий. А нове кредитування – це зростання боргів. Якщо ми будемо продовжувати збільшувати борги, ми будемо надувати цей самий борговий або кредитний "пузир". І все одно він лопне!

Новини за темою

Що ж робити? Так, є Китай, який має просто величезний обсяг інвестиційних довгих грошей. Поки ця сучасна азіатська машина працює, поки цей потужний двигун працює, думаю, як і світові ринки, так і український китайські інвестори можуть сильно підштовхнути до зростання. Але для цього нам самим слід починати будувати сучасну національну модель економічного розвитку, вміло використовуючи потенційні точки взаємодії з Китаєм, США та ЄС. Починати перш за все з побудови інвестиційного хабу в Києві. Капітал, інвестиції мають бути мобільними. Поки що це нам до снаги.

Передбачається, що головними завданнями інвестиційного хабу будуть:

- фінансування проектів економічного розвитку в промисловому та аграрному секторах української економіки;

- залучення українськими підприємствами середньо- і довгострокових інвестицій;

- забезпечення мобілізації іноземного капіталу;

- залучення довгих інвестиційних коштів на організованому фондовому ринку та ринку спільного інвестування;

- організація міжнародного інвестиційно-біржового центру в Україні (МІБЦ) зі створенням Української корпорації розвитку (УКР).

Але поки, на жаль, ми перебуваємо в стані не просто кризи, а непередбачуваного розвитку цієї кризи. Як жили на "вулкані", так і продовжуємо жити. Як починалася криза очікувано, так вона і триває, і лише Господь знає, чи буде їй кінець взагалі. Тому що українська політична еліта досі не змогла вийти з інтелектуальної депресії. Особливо останніми днями краще не слухати їхні полум'яні промови, які не мають нічого спільного з економічною реальністю і соціальною дійсністю.

Кому ще не зрозуміло, що в міру розпаду світової фінансової системи й загострення торговельних воєн слабкі та вузькі ринки України раніше за інших будуть виходити за межі стійкості? І все ж нинішні виклики кризи мають позитивний момент хоча б у тому, що на них треба відповідати, але конкретно і по суті.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>