США штовхають світ до глобальної кризи. Україна врятується, лише "якщо Бог дасть"

США штовхають світ до глобальної кризи. Україна врятується, лише "якщо Бог дасть"
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Поки Україна парила в духовному ефірі, світ не стояв на місці і поступово почав скочуватися в чергову розколину, що утворилася в результаті тектонічного зсуву світової економіки в 2008 році. Зараз у грозовому небі з'явиться дуже багато "буревісників". Майже як у білому вірші Горького: "Буря! Скоро гряне буря! Це сміливий Буревісник гордо майорить між блискавок над ревучим гнівно морем, то кричить пророк перемоги: - Хай сильніше гряне буря!.." При цьому зауважимо, що добре бути "буревісником" заднім числом, коли помилитися практично неможливо. Але так як ми писали про можливість нової кризи весь рік, що минає, то маємо моральне право вклинитися в цей стрункий хор "пророкувань".

У першій половині грудня новим "буревісником" став заступник глави МВФ Девід Ліптон. Зазвичай представники фонду досить консервативні у своїх прогнозах і якщо і посилають у світ якісь негативні меседжі, то з часу появи подібні інформаційні повідомлення припадають якраз на самий розпал подій, про які вони і повинні були попередити безтурботний світ. Просто в МВФ цінують вагу слова і не дозволяють собі заяв, схожих з твердженнями НБУ в 2014-му році про те, що гривня буде 12 і крапка. Саме тому подібні прогнози варто не просто брати до уваги, але і читати між рядків, так як езопова мова дуже поширена у системі комунікації світових фінансових регуляторів.

На думку МВФ, робота над купіруванням наслідків глобальної кризи не завершена. При цьому, Ліптон навів дуже поетичну алегорію: "Грозові хмари наступної глобальної фінансової кризи вже збираються…. Як ми вже говорили, "полагодьте дах, поки світить сонце". Як і багато з вас, я бачу грозові хмари і боюся, що робота щодо "запобігання криз не завершена". У фонді прогнозують, що найбільший удар буде по ринках, що розвиваються, особливо тих із них, які загрузли в сировинній спеціалізації. А в Україні це "сировинне прокляття" не тільки не було мінімізовано за останні роки, але і всіляко "максимізувалось" нинішньою владою, в тому числі за допомогою діючого механізму експортного відшкодування ПДВ. За підсумками 2017-го держава "влила" у переважно сировинні експортні галузі приблизно 130 млрд грн відшкодування податку на додану вартість, тобто більше 4 млрд євро. Навіщо? Відповідь очевидна. Сировинні галузі як ніякі інші ідеально підходять для побудови рентної, монополізованої, корумпованої економіки, коли з десяток ФПГ вивозять на експорт всі ресурси, починаючи з зерна і закінчуючи чавуном. А для влади така модель максимально зручна для зняття корупційної ренти.

Але ми трохи відволіклися від теми. МВФ оцінює глибину падіння валют країн у 20-25%. І чим більше "сировинніша" країна, тим глибше буде дно.

За великим рахунком, даний прогноз є цілком очікуємим, адже з глобальною кризою боролися не структурними реформами, а чисто монетарними методами. З допомогою низьких процентних ставок, програми кількісного розширення, коли світовій економіці дали стільки грошей, скільки було потрібно для компенсації "згорілих" активів, здебільшого віртуальних. Але як свідчить теорія, будь-які монетарні методи нейтральні в довгостроковій перспективі, тобто можуть дати певний позитивний ефект у короткостроковому, в кращому випадку – в середньостроковому періоді. А потім все повертається на круги своя. Для ліквідації передумов глобальної кризи потрібно було усувати системні дисбаланси у світовій економіці, тобто відповідно до концепції "повільного, стабільного зростання", видвинутої Римським клубом, поступово посилювати роль третинного сегмента економіки (послуги, наука, медицина, освіта) і вирівнювати диспропорції між розвиненими і країнами, що розвиваються. Але настільки всесильних наднаціональних налаштувань, здатних до масштабного дерижизму, в світі поки немає і тому глобальна економічна система запрограмована на перманентні кризи.

На даний момент до структурної перебудови переходять дві найбільші економіки світу – американська і китайська, але вирішують вони діаметрально протилежні завдання. Китай – вибудовує замкнуту систему внутрішнього споживання, поступово скорочуючи динаміку експортоорієнтованої моделі, а США навпаки, підсилюють експортоорієнтовану модель, стимулюючи внутрішню інвестиційну привабливість. Рокіровка досить логічна, але в процесі перестановки короля і човна місцями світову шахову дошку буде неабияк трусити.

Країни, що розвиваються, буквально вбиває політика дорогого долара, яка відтягує ресурси та інвестиції з ринків в американські фінансові інструменти. Маркером цієї політики є рівень базових процентних ставок. Коли вони знижуються, цей процес супроводжується збільшенням маси ліквідності і спрацьовує ефект "просочування", коли і бідні країни отримують малу дещицю з панського столу. Зараз відбувається зворотний процес: ставки зростають і ліквідність повільно, але впевнено стискається, відтягуючи з країн залишки фінансової ковдри. 

У грудні ФРС США в четвертий раз підвищив базову процентну ставку на 0,25 процентних пункти, тобто до рівня 2,25−2,5%. В наступному році можна очікувати ще кілька підвищень. Як тільки ставка наблизиться на відстань витягнутої руки у вигляді 0,25 п. п. до позначки 3%, ринки країн, що розвиваються, почнуть складатися як карткові будиночки.

Але і в самій економіці США все не так гладко: відновлення промислового ядра і розворот інвестиційних потоків назад в "рідну гавань" відбувається дуже повільно і швидкість цих процесів суттєво поступається тій динаміці, яка необхідна для оздоровлення бюджету і зниження рівня державного боргу, який досяг 21 трлн дол. У ситуації зі ставками Трамп як зазвичай застосував свою Twitter-дипломатію: "Неймовірно, що при дуже сильному доларі та майже повній відсутності інфляції, у той час як інший світ вибухає навколо нас - Париж у вогні, Китай котиться вниз, - ФРС думає про чергове підвищення ставок!" Поповзли чутки навіть про відставку новообраного глави ФРС Джерома Пауелла. І це на додачу до інформації про можливу відставку міністра фінансів Стівена Мнучина.   

Як наслідок, в останній декаді грудня в декілька заходів обвалилися американські фондові ринки. В результаті останньої торгової сесії перед Різдвом ключові індекси Dow Jones, S&P 500 і NASDAQ впали на 2,2-2,9%. І це була чергова негативна "корекція" після більш масштабного обвалу тижнем раніше, коли Dow Jones Industrial Average і Nasdaq впали на 7-8,4%, а S&P 500 – на 7,1%. Найгірший результат за останні десять років, а якщо оцінювати так званий грудневий спурт, то в цьому місяці зафіксовано найнижчі показники за минулі 38 років!

Dow майже повторив піке S&P 500 у вигляді так званого "хреста смерті", який представляє собою дві пересічні ковзні середні у вигляді короткострокового трекера 50-денної середньої і довгострокової 200-денний ковзної середньої. Формування такої точки говорить про те, що короткостроковий низхідний тренд переходить в довгостроковий.

Тим не менш, поки фондові індекси в США показують квартальний плюс, говорити про настання кризи не варто. Перший квартальний мінус може проявитися в 1-2 кварталах 2019-го року. І ось це вже буде справжнім першим дзвінком, що запрошує на "виставу".

Слідом за фондовим ринком "валиться" і нафта, яка за останні дні опускалася до мінімуму 2017-го, тобто до рівня 50 дол./бар. Цінова корекція цін на нафту може активувати і аналогічне зниження цін на метал.

На цьому тлі зовсім виглядає сюрреалістично бюджетний шатдаун в США, коли внаслідок блокування в Сенаті бюджетного процесу 800 тисяч бюджетників залишилися без зарплати. І причина ж яка знайшлася – фінансування будівництва стіни між США і Мексикою, яку хочуть будувати республіканці і не хочуть демократи. Таке враження, що колишній український прем'єр, і за сумісництвом частий вашингтонський гість, під час своїх пробіжок по столиці США в червоних труселях заразив американців "стіновою бацилою"…

Що стосується готовності нашої влади до мінімізації наслідків охолодження світової економіки, то поки ця "готовність" проявляється в тому, що "дурний пінгвін боязко ховає тіло жирне в кручах...". А з іншого боку, вищі посадові особи країни придумали універсальний рецепт у вигляді "Божого промислу" і відтепер на будь-яке питання щодо перспектив національної економіки прозвучить приблизно одна і та ж відповідь: "Якщо буде на те воля Божа"…

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>